Мегабренд Закарпаття №2: Логістика (Хаб)

Ми повідомляли про те, що директор видавничих проектів "Закарпаття. Хто є хто" та "Закарпаття автентичне", член Спілки журналістів України Володимир Мерцин запропонував створити 10 мегабрендів Закарпаття. 

На цю пропозицію його надихнула стаття відомого вченого, письменника та бізнесмена Володимира Співаковського, який ґрунтовно описав, як мегабренди створюють певний імідж і приносять великі прибутки.

Першим закарпатським мегабрендом, запропонованим Мерцином є Вільні (спеціальні, технічні) економічні зони.

Цього разу презентуємо другий мегабренд Закарпаття – «Логістика» («Хаб»)

Ось що пише Володимир Мерцин:

Ключові моменти:

І. Залізна дорога. Закарпаття - місце де відбувається перехід залізничних ліній із стандартів колишнього СРСР на європейські. В області не менше трьох таких перевантажувальних центрів. Значення їх буде зростати, якщо вдасться реанімувати СЕЗ "Закарпаття" і в зону прийдуть інвестори, які будуть відправляти продукцію на захід і схід. Тут додаткові вкладення грошей, з моєї точки зору, не потрібні.

ІІ. Автомобільне сполучення. Через Закарпаття проходять МІЖНАРОДНІ автомобільні маршрути. З направленням на Київ, у нашій області, відносно благополучно. З направленням на Південь, можливо ситуація покращиться після рішень ВР щодо виділення 700 млн. на ремонт доріг в Карпатському регіоні.  Потрібно  тільки не розслаблятися закарпатському лобі в Парламенті, так як грошей явно недостатньо.

З моєї точки зору треба поліпшити інфраструктуру на міжнародних трасах. У першу чергу це стосується автосервісу, побутових умов для подорожуючих, розширити надання фінансових послуг, гарантованого телефонного зв'язку.

Крім того, вважаю за необхідне облагородити торгівлю вздовж трас - прибрати всі саморобні точки, узаконити торгівлю, надавши можливість бізнесу торгувати тільки в малих архітектурних формах - невеликих колибах.

І останнє, але не менш важливе - закрити питання з незадовільним санітарним станом вздовж доріг, адже це перше враження від країни. Бачу три напрямки:

- Посилити вимоги до тих, хто відповідає за ту чи іншу ділянку роботи;

- Залучити кошти служби зайнятості як на громадські роботи;

- Укласти договір з приватними структурами.

Незадовільний стан МІСЦЕВИХ доріг є істотним гальмом для малого бізнесу, туризму і нормального життя людей, які проживають у віддалених районах. Вважаю необхідним консолідувати зусилля влади всіх рівнів та громадськості для пошуку коштів з поліпшення якості доріг. Бачу такі напрямки:

- Держбюджет, в який вносять гроші жителі Закарпаття купуючи бензин;

- Обласний, районний бюджети;

- Жителі та малий бізнес відповідних населених пунктів (особливо туристичний) повинні зрозуміти, що без їх особистої пайової участі у поліпшенні доріг нічого не зміниться;

- Шукати будь-які приводи для поліпшення місцевих доріг через європейські гранти. Причини і приводи можуть бути: поліпшення дороги до історичних, культурних, екологічних реліквій, до місць компактного проживання національних громад і т.д .;

- Намагатися скористатися досвідом волонтерів у залученні коштів для поліпшення місцевих доріг. У всякому разі волонтери змогли довести, що можуть акумулювати на конкретні цілі значні кошти.

Упевнений поліпшення доріг дасть і нові робочі місця, поліпшить бізнес-клімат та життя людей. Якщо нічого не робити - нічого мінятися не буде.