На яких фахівців орієнтується бізнес і чому навчає університет – дискутували в УжНУ
У найбільшому виші Закарпаття вперше питання освіти обговорювали не тільки професорсько-викладацький склад і студенти, а й бізнесмени. Про те, як забезпечити випускника роботою, наблизити університетську освіту до потреб ринку, четвертої промислової революції й узагалі мотивувати молодь залишатися працювати в Україні, а не виїжджати за кордон – дискутували під час круглого столу «Бізнес та університет: курс на розвиток» 9 листопада у ректораті УжНУ.
Взаємодію освіти й бізнесу обговорювали керівники найбільших підприємств краю, керівництво УжНУ та інших вишів області, представники регіональної влади, декани та викладачі спеціалізованих факультетів УжНУ, студентський актив.
Організували захід голова Обласного об'єднання організацій роботодавців «Закарпаття» Володимир Панов і кандидат економічних наук, доцент кафедри фінансів та банківської справи Тетяна Бутурлакіна.
Круглий стіл тривав у формі дискусії, яку модерував Володимир Панов. На початку заходу він визначив ініціативні групи: студентство, викладачі, бізнесмени, які відповідали на ключові питання круглого столу, хоча на висловлення власної думки мали не більше 2-х хвилин.
Володимир Панов переконаний, що Закарпаття – лідер змін, але сьогодні воно серед тих областей, з якими не рахуються. Тому аби заявити про себе, потрібно розвивати й освіту, а не тільки бізнес. Рекомендації, напрацьовані під час роботи круглого столу спрямували Міністру освіти і науки.
Протягом двох годин заходу тривала жвава дискусія на тему якості освіти, її відповідності сучасним потребам. З боку студентської ініціативної групи прозвучали думки, що знань, запропонованих у виші, не вистачає для роботи, тому доводиться проходити курси підвищення кваліфікації. З іншого боку, молодь визнає і те, що в окремих випадках студенти самі відмовляються від практики – просять підприємство підписати їм документи без фактичного проходження. На такий факт, до речі, вказали і представники бізнес-компаній, і порадили викладачам бути більш вимогливими до студентів.
Тетяна Бутурлакіна переконана, що сьогодні для викладачів є безліч можливостей самовдосконалення: програми стажування, онлайн-курси тощо. «Перша вимога до того щоб навчити – передусім самостійно навчитися. Студенти сьогодні вчаться швидше, ніж дає їм система освіти. Ми це розуміємо, тому процес має бути двостороннім», - вважає співорганізатор круглого столу.
Студенти мають бути мотивованими у своєму виборі професії. Проректор Олександр Сливка вважає, що близько 60-70 % студентів приходить до університету під внутрішнім тиском батьків, школи, тому вони очікують, що виш їх зорієнтує і сприятиме працевлаштуванню. До таких студентів треба доносити інформацію про те, що їх очікує під час роботи і навчати їх.
У питанні залучення до навчального процесу викладачів –практиків значною перешкодою є вимоги ліцензування. Сьогодні вишам доводиться робити вибір між тим, як виконати обсяги Міністерства і того, як сподобатися студенту.
«Освіта- це теж ринок, сьогодні найбільш конкурентний. Усі 300 вишів в Україні борються за своїх студентів. Нам треба працювати над матеріальною базою, формою представлення. Академічну автономію ми наразі не використовуємо», - переконаний проректор Мукачівського державного університету Василь Папп.
Під час круглого столу одне з найважливіших запитань стосувалося того, яких фахівців потребує бізнес. Представник компанії «Джейбіл» зазначив, що студенти приходять до них непідготовленими. Перед допуском до роботи молодь проходить стажування. Загалом компанія витратила кілька мільйонів гривень для підготовки фахівців. Сьогодні «Джейбіл» успішно співпрацює з інженерно-технічним факультетом УжНУ.
Представник компанії «Ядзакі» теж бачить проблему відірваності вишу від по треб бізнесу. Студенти мають дуже загальне уявлення про те, чого вони хочуть. Немає бачення майбутнього, розуміння того, куди хочуть рухатися. Навчання інженерів у цій компанії триває від 3 до 6 місяців, бо помилка інженера коштує дуже дорого.
На Закарпатті сьогодні немає посередника між бізнесом і освітою, немає моди на розумних дітей. Молодь – це потенційний бізнес, який можна розвивати. Треба організовувати бізнес-інкубатори, вчити студентів, бо такі майданчики зможуть допомогти пристосувати освіту до потреб ринку – переконаний менеджер креативних індустрій ГО «Культурна ініціатива Коло» Євген Забарило.
Наприкінці круглого столу Володимир Панов відзначив високий рівень дискусії і додав, що бізнес прийшов в університет вчитися і робити висновки. Університет із задоволенням прийняв бізнес. Тож сьогодні потрібно визначитися з тим, що можна зробити, аби бути успішними як в бізнесі, так і в освіті.
Серед рекомендацій, які прозвучали наприкінці заходу найважливіша полягає у тому, щоб паралельно піднімати бізнес, освіту, економіку на Закарпатті. Студенти повинні бути зацікавлені у працевлаштуванні, а замовлення фахівців має бути від держави. Виші, у свою чергу, мають бути інноваційними. Саме в УжНУ повинні писати стратегію Закарпаття, переконаний Володимир Панов.
Основними вимогами до випускників вишів, згідно з напрацюванням и аналітичної групи, яка працювала до круглого столу, є професійна компетентність, націленість на самоосвіту, розуміння проектного менеджменту, володіння мовою презентацій, володіння іноземною мовою. Виші повинні готувати універсальних менеджерів. Важливою і корпоративна соціальна відповідальність бізнесу.
Круглий стіл «Бізнес та університет: курс на розвиток» є першим заходом подібного типу, запланованого роботодавцями Закарпаття. Невдовзі планують провести подібне засідання спільно з представниками професійно-технічних училищ. А травні наступного року на базі УжНУ організують форум ініціатив за участі бізнесменів, освітян та студентів.
Наталія Толочко,
фото Габріелли Руденко