У Закарпатті ажіотаж в супермаркетах. Що буде з гривнею?

Різке падіння національної валюти викликало великий ажіотаж у населення. Люди стоять в чергах біля банків, намагаючись зняти депозитні вклади. У супермаркетах Ужгорода величезні черги біля кас. Скуповується все, що не псується. Головним чином купують цукор, сіль та крупи. У такий спосіб люди намагаються «вкласти» свої гроші в товар, який через інфляцію має тенденцію до дорожчання.

Тут йтиметься про причини падіння гривні і кроки по її порятунку.

Попри заяви уряду і президента про те, що гривня буде стабілізована, поки жодних ознак її порятунку немає. Різке падіння курсу гривні призводить до відтоку банківських депозитів і це може призвести до повної дестабілізації банківської системи та й взагалі економічного колапсу.

То які ж причини падіння. Звичайно, що першопричиною є війна на Сході країни. Як і при будь-якій війні товарозабезпечення національної валюти стрімко падає. А окрім того, ми фактично знаходимося в стані економічної війни з Росією, яка була головним імпортером українських товарів. Тобто, товарів, які приносили країні валюту.

Головним подразником девальвації гривні є інфляція. Тобто, приймається рішення про друк додаткових грошей. А приймає таке рішення саме Нацбанк. Головною ж причиною нинішньої інфляції і, відповідно, різкої девальвації гривні є не війна, а здійснена емісія додаткової грошової маси.

Для чого Нацбанк приймав рішення друкувати додаткові гроші: У першу чергу для рефінансування комерційних банків, а вже потім для покриття дефіциту державного бюджету.

Не можна говорити про те, що Нацбанк не винен в девальвації гривні. Багато хто захищає голову Нацбанку Валерію Гонтарєву і переводить стрілки на недолугі дії уряду. Насправді це не так. Саме Нацбанк зробив кілька безглуздих кроків по порятунку гривні, які насправді лише нашкодили.

Згадайте хоча б введення  2-х відсоткового податку на обміні валют, або спроби оподаткування доходів по депозитах. Саме ці нововведення свого часу призвели до формування чорного валютного ринку. Ми стали свідками злочинної взаємодії між банками, обмінними пунктами та чорним ринком.

Або ще такий факт: Нацбанк тривалий час продавав валюту через валютний аукціон. І продавав за заниженим курсом. І тепер Генпрокуратура мала б зацікавитися, яким банкам продавалася валюта за заниженим курсом і чому. І які відсотки отримували деякі фінансові ділки за подібні операції. А мова йде про сотні мільйонів.

Можливо, Гонтарєва ще буде розповідати, що не керований нею Нацбанк винен в тому, що коїться з гривнею, то хочу нагадати їй, що стаття 99 Конституції України чітко вказує, що «Забезпечення стабільності грошової одиниці є основною функцією центрального банку держави – Національного банку України».

Не можуть дивувати слова Гонтарєвої про перспективи. Адже це вона сказала:  «… курс і надалі буде коливатися на ринку. Суспільство має зрозуміти, що це неминучий процес. Коливання валютного курсу – це нормальне явище на вільних валютних ринках! Потрібно звикати». І як українці, які переживають за свої заощадження і чекають від уряду стабілізації національної валюти, повинні були вести себе в такій ситуації?

До речі, хто тягнув за язик Гонтарєву анонсувати емісію гривні. Для чого вона оголосила, що «у 2015 році приріст монетарної бази, необхідний для задоволення потреб економіки та банківської системи у платіжних засобах, становитиме 30% або 100 млрд. грн.». Звичайно, коли люди почули, що влада додруковуватиме 100 млрд. нічим не підкріплених грошових знаків, то вирішив чимскоріше міняти гривні на валюту. І вже через два дні після цих слів Гонтарєвої курс національної валюти обвалився до 30 гривень за долар США.

Як відомо, Нацбанк відпустив гривню у вільне плавання. Точніше на вільний валютний ринок. І в нинішніх умовах України це також був помилковий крок. Вільний ринок є ефективним лише за умови, що він є конкурентним, коли в ньому беруть участь невідоме число учасників, кожен із яких не має визначального впливу на її формування.

На валютному ринку України все не так. Тут обмежена кількість учасників. Тобто, ті, хто веде експортні операції і, відповідно, володіє валютою. Як відомо, понад 80 відсотків валютних надходжень в Україну формують менше 20 відсотків підприємств основних експортних галузей України. Мова йде про важку індустрію і агропромисловий комплекс. А ці галузі у нас монополізовані і знаходяться у руках всього кількох груп олігархів. І саме ці групи визначають наразі курс гривні на валютному ринку. Курс, який вигідний для них. До прикладу, агрофірма купила у сільського населення якусь сільськогосподарську продукцію за гривні, розфасувала на своїх підприємствах і продає продукцію за кордоном за валюту. Звичайно, цій фірмі вигідно, щоб курс валюти виріс і тоді агро-олігарх отримає надприбуток

Найгірше те, що монополістами в експортних галузях є, головним чином, олігархи з оточення Януковича. Так звана «сім’я». Тому тут питання ще й політичне, бо «сім’ї» вигідна фінансова дестабілізація в країні. То чому Нацбанк підігрує ворогам? Чому ми не чуємо чітких сигналів від Нацбанку? Чому немає рішучих кроків по порятунку національної валюти?

НБУ повинен чітко заявити, що він не куплятиме долар США, поки він не опуститься до рівня, наприклад, 20 гривень. Саме по такому курсу був перерахований бюджет на цей рік.

Нацбанк також повинен запустити на валютний ринок інших учасників і зняти монополію кількох груп олігархів.

 Потрібно також відмінити попередні безглузді розпорядження, наприклад, відмінити 2% податок з обміну валют, зняти недіючі на сьогодні терміни повернення в Україну валюти, обов’язковість продажу іноземної валюти, вимоги пред’явлення паспортів в обмінних пунктах і всі інші регуляторні вимоги.

Також потрібно перестати друкувати гривні. Емісія гривні нам не потрібна, тому варто припинити рефінансувати проблемні комерційні банки. Можна також задіяти непопулярний механізм замороження зняття депозитів із банків. Так, населення може вибухнути, але людям просто варто пояснити, що якщо тимчасово заморозити видачу депозитів, то в загальному це призведе до девальвації цих вкладів, що, зрештою, вигідно для клієнтів.

У влади є більш глобальне завдання – приборкати нарешті олігархів, демонополізувати стратегічні галузі. Генпрокуратура та СБУ повинні провести ретельну перевірку приватизації стратегічних галузей кількома олігархічними кланами. Олігархам потрібно поставити такі умови, щоб вони і не подумали саботувати і призупиняти роботу підприємств, аж до повторного продажу таких підприємств на аукціонах.

Ну і не варто забувати про реформи. Влада не повинна давити на бізнес. Влада повинна створити всі умови для сприятливого клімату для інвесторів. Лише в такому випадку іноземні інвестори почнуть реалізовувати крупні проекти і привезуть в країну валюту.

До речі, буде несправедливо говорити про те, що закарпатці сильно постраждали від падіння гривні. Звичайно, постраждають деякі галузі бізнесу, які пов’язані з купівлею товарів за кордоном за валюту. Зокрема, повна депресія на ринках Закарпаття. Страждають і перевізники. Страждають туристичні агентства, бо вартість путівок постійно росте і людям вже не до відпочинку за кордоном. Страждають друковані видання: друкарні щотижня піднімають вартість послуг, бо купують фарбу та папір за кордоном.

Однак варто відзначити, що нашу область традиційно відносять до «заробітчанських». Тисячі закарпатців працюють за кордоном. За валюту. І коли вони приїжджають додому, то плавають як вареники у сметані. Для них девальвація гривні – позитив.

Сергій Форкош, Prozak.info

  • Про нас

    Prozak - Інформаційний антидепресант

    Редактор сайту - Костянтин Шевченко

    Тел.: +38 095 308 8778

    Ужгород, вул. Белінського, 24

    mail.prozak@gmail.com