Якими будуть ціни на молоко для закарпатців

Мінімальну ціну на молоко хочуть підвищити до 4 гривень за літр. 

«Сьогодні в Україні близько 1,2 млн. домогосподарств тримають корів, здають молоко і виживають за рахунок цього. А це десь 4 млн. сільських жителів. Тому можна сказати, що з цього сектору галузі тваринництва годуються 25-30% сільських мешканців. Для них питання цінової політики щодо закупівлі молока від населення не є пересічним. Ціни на все зростають, а на молоко залишаються такими, як і два-три роки тому. Станом на 1 вересня вони складають 2,5-2,6 грн. Це приблизно 10 центів. В Європі ціна на молоко – 45-46 центів, і там фермери незадоволені цим та піднімають заворушення. Європейські уряди активно реагують на голос аграріїв – вони одразу виділили 500 млн. євро на дотації тваринникам у зв’язку з коливанням цін, в першу чергу, на молоко», - розповідає  керівник напрямку «Розвиток ринкової інфраструктури» Проекту USAID «АгроІнвест» Микола Гриценко.

Відтак до розгляду у Верховній Раді підготовлено законопроект щодо підвищення мінімальної ціни на молоко від населення до 4 грн за 1 літр. Проти такої ініціативи опонують представники переробних підприємств та роздрібної торгівлі. Вони переконують, що зміна вже сформованої цінової політики порушить баланс інтересів, призведе до здорожчання молочної продукції, а відтак i до різкого зменшення купівельної спроможності українського населення. Микола Гриценко пояснює важливість подорожчання молока та зміни у сільгоспсекторі, на які вплине і ціна на молоко.

Закупівельні ціни на молоко, яке здають на переробку домогосподарства та сільгосппідприємства, суттєво різняться

Річ утім, що сільгосппідприємства - зареєстровані юридичні особи, платники податку на додану вартість. З ними молокопереробні підприємства можуть офіційно укладати угоди.

«Власники особистих селянських господарств – не юридичні особи, вони навіть не мають статусу сільськогосподарських товаровиробників, не є платниками податку на додану вартість. Цей чинник фактично на 20% знижує для них закупівельні ціни. Уже багато років це питання не вдається врегулювати. Хоча дослідження чітко доводять, що фізичні особи, особисті селянські господарства перебувають у невигідних, часто дискримінаційних умовах у податковому відношенні у порівнянні з господарствами, які є юридичними особами.

Інший вагомий чинник полягає в тому, що якість молока у сільгосппідприємств все-таки краща. Вона першого ґатунку, екстра, і це позначається на ціні. У власників же особистих селянських господарств молоко іде другого-третього ґатунку, тож і ціна знижується», - пояснює Микола Гриценко.

Роздрібні ціни на молоко останнім часом зросли на 45%, а закупівельні ціни для населення - лише на 8%

Організовані виробники можуть відстоювати свої інтереси. Переробним підприємствам вони здають великі партії молока, тому можуть вести й предметні розмови щодо ціни. А селян, що незгуртовані, захищати нема кому. Тому часто їм не просто дають низьку ціну, а взагалі можуть не розраховуватися за поставлене молоко або затримувати розрахунки на кілька місяців. Часто вони просто опиняються у безвиході: або продають молоко за безцінь, або в них його зовсім не братимуть. І що вони тоді з ним робитимуть?

Торгівельні мережі досить часто не відчувають відповідальності перед своїми постачальниками. У Європейському Союзі порядок розрахунків за кожну групу товарів досить чітко регламентований відповідними циркулярами. Наприклад, за молоко – до 30 днів, бо цей товар не може довго лежати на полицях. Хліб ще менше.

У нас це не регламентовано, і на державному рівні цим поки що ніхто не займається. Ну, хіба що Торгово-промислова палата України спільно з Антимонопольним комітетом пропонують підписати меморандум про взаємну ввічливість між виробниками та торговими мережами. Це стосується не лише молока, а й інших видів продовольства.

Але поки що в цих питаннях хаос. І такою ситуацію на повну міру користуються недобросовісні дільці. Скажімо, селяни часто-густо здають молоко для молокопереробних підприємств через посередників. І – під чесне слово, без будь-якого документального підтвердження. А потім селянам відмовляються сплачувати, мовляв, нема документів – нема й розрахунків. Такі приклади ми мали на Чернігівщині, нещодавно про таке ж повідомили з Хмельниччини, з інших регіонів.

Вихід один – налагодження системи збуту молочної продукції через офіційні заготівельні організації, сільськогосподарські обслуговуючі кооперативи. Там, де працює ця система, є чітке документальне оформлення цих операцій, є вимоги до виробника, до переробника, там можна відстоювати свої інтереси.

Що зміниться зі зростанням ціни до 4 гривень

Великі молокопереробні підприємства часто посилаються на дорогу логістику заготівлі молока. Дехто з них транспортує молоко на відстань 300-400 км. За дорогого пального ціни тут відповідні. Так, за деякими підрахунками, якщо сьогодні у селянина молоко купують за 2,6 грн., то транспортні витрати можуть досягати 1 грн. на кожен літр.

Часто після переробки молокопродукти везуть назад – за ті ж 300 км. Можна уявити, як це лягає на ціну продукції, що доходить до споживачів.

Вихід один: диверсифікувати переробку. У кожному регіоні, в кожному районі має бути хоча б невелике молокопереробне підприємство, кооперативне, приватне, будь-яке. Поки що у нас діє монополізація молокопереробки.

Однозначно молоко може подорожчати. Населення виробляє десь 60% молока, велика частина його здається на переробку. То якщо буде запроваджений нижній поріг ціни у 4 грн., це підвищення майже на 80%.  Переробники неодмінно включать це у собівартість, підвищать вартість молока і так само воно дійде до роздрібної торгівлі. Це буде ланцюг, нікуди ми від цього не дінемося.

Україні потрібна комплексна державна програма підтримки відродження, не побоюся тут сказати прямо, та розвитку тваринництва і, в першу черг, великої рогатої худоби. Мають бути визначені регіони, де це можна робити з найбільшою віддачею, де є для цього всі умови.

Також мають бути визначені заходи щодо формування системи переробки молочної продукції на місцях, у регіонах, у районах. Сьогодні в багатьох країнах на пострадянському просторі активно використовують контейнерні молокопереробні цехи на 3-5 тонн. Завдяки державним програмам приватні підприємці, кооперативи  беруть їх у лізинг на 5-10 років з подальшим викупом. Це реальні речі, і ними треба займатися.

Так само комплексна державна програма повинна передбачити допомогу людям і для поліпшення стану утримання худоби, в автоматизації процесу доїння тощо. Сьогодні в Україні є випадки, коли сільськогосподарські обслуговуючі кооперативи за допомогою донорських проектів придбали мобільні доїльні установки, завдяки яким корів можна доїти прямо на полі – одразу по кілька корів. І тоді молоко якісне, там нема доступу до повітря, витримуються всі санітарно-гігієнічні норми, і воно йде по вищій ціні. На жаль, це поки що поодинокі випадки, але за ними майбутнє!

Підготовка закону про нову мінімальну закупівельну ціну на молоко від населення показує, що сьогодні на державному рівні є розуміння необхідності підтримки тваринницької галузі. Головне - від розуміння перейти до власне підтримки.

 

За матеріалами Національного прес-клубу з аграрних та земельних питань