Закарпатці почали створювати кластерну модель економічного розвитку (ФОТО)

 

Бізнес, влада, освіта й наука сьогодні розпочали роботу над спільною ініціативою – створенням кластерної моделі економічного розвитку на Закарпатті.

Сьогодні у приміщенні Закарпатської ОДА відбулося засідання, організоване головою обласної ради Михайлом Рівісом і головою Обласного об'єднання роботодавців «Закарпаття» Володимиром Пановим. Можливості кластерної економіки обговорювали представники бізнесу – великих компаній, які працюють на Закарпатті, освіти – представники УжНУ й Академії мистецтв. Модерував засідання Михайло Рівіс, який представляв владу.

Ініціатива, яку озвучили під час засідання – це здійснити перехід економіки регіону від галузевої економіки на кластерну. Одним із перших завдань кластерної ініціативи є картографування економіки, визначення тих пунктів, навколо яких можна будувати кластер. Їх досить багато сьогодні, але може бути ще більше.

Основні принципи ініативи:

-          Трансформний,

-          Спільна робота над створенням кластерної економіки.

-          Створити тренди на освіченість. Кадри не мають шукати роботу за кордоном, а в Україні й передусім у своєму регіоні.

-          Спільні школи майбутнього керівника, працівника, роботодавця.

-          Шлях до економіки знань.

Щодо участі освіти у кластері, найважливішою умовою є підготовка професійних кадрів.  Михайло Рівіс зазначив, що з наступного навчального року варто вводити ті професії, які необхідні роботодавцям передусім на Закарпатті.

Деякі потужні підприємства, до  прикладу «Ядзакі» має досвід співпраці з професійно-технічними училищами. В одному з них створили спеціальний навчальний клас, де учні мають змогу опанувати виробництво, максимально наближене до реального. Подібну співпрацю з освітою намагаються розширювати.

Найбільший виш Закарпаття – УжНУ на зустрічі представляли професори Ігор Студеняк та Володимир Приходько. Вони зазначили, що виш готовий підключитися до розробки програми і створення кластеру, бо має найважливіше для інновацій – науковий парк. Володимир Приходько додав, що виш може створити власний кластир. Він запропонував створити будувати горизонтальні кластери з Академією мистецтв, туризмом, виробництвом. «Сьогодні Колочава, Свалявські мінеральні води, Полонина Руна, Воєводино – це міні-кластери. Шаян – це туристичний кластир, хоча там погана ситуація з інфраструктурою. Поруч із ними – аграрний кластир, який теж потрібно розвивати. Взагалі кластера без волі бізнесу не буває. Конкуренти бізнесу повинні бути ініціаторами, влада не зможе нікого змусити до дії», - зазначив Приходько.

Не менш важливу роль в економіці й туризмі Закарпаття відіграє створення транспортного кластеру. Тож сьогодні обласна влада працює над його запуском. Транспортна логістика сьогодні у пріоритеті. Невдовзі мають намір запустити транспортне сполучення Мукачево-Будапешт, Прага-Братислава-Ужгород, додав Михайло Рівіс.

Також під час зустрічі запропонували створити лабораторію технічного планування, ефективно використовувати потенціал профтехосвіти й, безсумнівно, працювати з наукою.

Підсумки засідання підвів Володимир Панов. Серед результатів зустрічі: запровадження кластерної економіки у Закарпатті, визначення основних кластерів, інтегрування освіти і науки у процес побудови інноваційної економки, а також визначення закарпатських бізнес-ініціатив лідерами економічних перетворень і відкритість влади та бізнесу для освіти і науки.

Ось які зобов’язання у запровадженні кластерної економіки беруть на себе партнери й обіцяють здійснити їх за рік:

  1. Створення центру ідей.
  2. Створення науково-дослідного центру інновацій на базі одного з великих закарпатських підприємств.
  3. Адаптація освітніх програм до потреб виробництва.
  4. Створення центру фінансування
  5. Створення 7 регіональних кластерів і зареєструвати їх на світовій мережі кластерних ініціатив.

У результаті зустрічі представники бізнесу, влади, освіти і науки підписали меморандум про співпрацю.

 

Наталія Каралкіна,

фото Роберта Паппа

  • Про нас

    Prozak - Інформаційний антидепресант

    Редактор сайту - Костянтин Шевченко

    Тел.: +38 095 308 8778

    Ужгород, вул. Белінського, 24

    mail.prozak@gmail.com