Закарпатський мегабренд №4: «Туризм. Рекреація»
Як ми повідомляли, голова Благодійного фонду імені Роберта Коха, директор видавничих проектів "Закарпаття. Хто є хто" та "Закарпаття автентичне", член Спілки журналістів України Володимир Мерцин запропонував створити 10 мегабрендів Закарпаття.
На цю пропозицію його надихнула стаття відомого вченого, письменника та бізнесмена Володимира Співаковського, який ґрунтовно описав, як мегабренди створюють певний імідж і приносять великі прибутки.
Сьогодні ми пропонуємо четвертий мегабренд Закарпаття – «Туризм і рекреація».
На мій погляд, нинішній стан туризму та рекреації не відповідає його потенційним можливостям. Цілком закономірне явище. І не в останню чергу, це є наслідком відношення регіональної влади до даного питання. Попри постійні розмови про туристичний та рекреаційний потенціал Закарпаття, в управлінні ОДА відсутнє самостійне управління по туризму та рекреації. В останні роки туризм перекидали з одного управління в інше і нарешті відправили в Департамент житлово-комунального господарства, будівництва та інфраструктури (навіть непросто було знайти який департамент займається питаннями туризму та рекреації!).
При тому, що різноманітними питаннями будівництва smile emoticon займаються, аж в трьох департаментах. Жоден із мегабрендів не може дати такого мультиплікативного ефекту як туризм, адже це створення нових робочих місць, само зайнятість, активізація аграрного сектору та народних промислів, пожвавлення транспорту.
Основні, на мій погляд, особливості Закарпаття, які сприяють значному потенціалу туризму та рекреації:
- межування з чотирма країнами ЄС;
- наявність гірських та низинних районів;
- наявність найкращих рекреаційних факторів в Україні – клімат, всі дев’ять бальнеологічних груп мінеральних вод, термальні води, є ресурси і фактори для лікування, оздоровлення, профілактики , практично, всіх органів та систем організму;
- поліетнічність – відносно велика, в порівняні з іншими регіонами країни, частка великих національних громад ( угорці, румуни, роми, росіяни, німці, словаки, чехи, євреї, вірмени);
- поліконфесійність – наявність в регіоні чотирьох великих релігійних конфесій (УПЦ, греко-католики, католики, протестанти);
- значна кількість закордонної діаспори як традиційних емігрантів (Угорщина, Німеччина, США, Канада, Ізраїль, Росія, Словаччина, Чехія), так і трудових мігрантів (Італія, Португалія, Іспанія);
- історична ментальна толерантність жителів Закарпаття;
- наявність специфічної та оригінальної музикальної культури, фольклору, кухні, архітектури;
- не повністю загублені народні промисли.
Основні негативи для розвитку туризму:
- недостатнє залізничне сполучення з іншими регіонами країни;
- погані дороги місцевого значення;
- низький рівень інфмованості.
Вважаю, потрібно пропозиції по активізації туризму та рекреації розділити на три напрямки – міжнародний, внутрішньодержавний, внутрішньообласний. Але перед цим виділю загальні пропозиції для регіональної влади:
1. Покращити стан доріг Закарпаття. Без вирішення цієї проблеми не буде адекватних результатів в усіх інших напрямках. Свої пропозиції в цьому напрямку я вказував до мегабренду № 2 «Логістика».
2. Розглянути можливість надання податкових пільг туристичним закладам в межах власних повноважень;
3. Створити в ОДА спеціальне управління, департамент, відділ і т.д. «Туризму та рекреації», із відповідним створенням вертикалі в районах, адже зараз фахівці по туризму в районах інтегровані в різних районах в різні управління. Забезпечити їх фінансування і встановити конкретні критерії ефективності функціонування.
4. Сприяти економічній освіті та покращення менеджменту, особливо в галузі зеленого туризму
МІЖНАРОДНИЙ напрямок, в нинішніх конкретних умовах має хороші можливості для покращення. Для активізації цього напрямку виділити цільові групи, яким може бути цікаве Закарпаття.
- Діаспора із країн дальнього зарубіжжя. Впевнений, що можливо зацікавити вихідців із Закарпаття відвідати свою батьківщину, зустрітись із своїми рідними, близькими, відвідати знайомі місця. Але дати їм можливість жити автономно в отелях, санаторіях і.т.д., але забезпечити їх транспортом для поїздок (створити спеціальний продукт).
- Запропонувати в іноземцям на базі наших санаторіїв послуги, які в їх країнах суттєво дорожчі – стоматологія, пластична хірургія (цілком конкурентоспроможні), створивши при санаторіях відповідні відділення або філії лікувальних центрів.
- Поряд з рекреаційними пропозиціями, забезпечити динамічне знайомство із культурними, релігійними пам’ятками Закарпаття, національними громадами Закарпаття, фестивалями.
- Активніше використовувати для туристичних турів релігійні свята, фестивалі.
ВНУТРІШНЬОДЕРЖАВНИЙ туризм та оздоровлення, теж мають шанс для активізації в умовах зменшення рівня життя українців frown emoticon, що автоматично приведе до зменшення закордонного відпочинку.
- Провести активну промоцію, цілком толерантного закарпатського краю, в східних, південно-східних та північних регіонах. Наприклад, розміщення інформаційних білбордів про Закарпаття в районі вокзалів обласних центрів, демонстрацію промороликів на обласних телеканалах.
- Вирішити питання введення прямих залізничних маршрутів із Дніпропетровської, Донецької, Луганської і т.д. областей. Хоча б, два рази на тиждень.
- Розглянути можливість введення автобусних маршрутів в цих напрямках. Спробувати встановити пільгові ціни для пасажирів при наявності викуплених путівок в оздоровниці Закарпаття, наприклад, за дольової участі самих санаторіїв.
- Важливо гостям з інших регіонів країни запропонувати якусь родзинку. Наприклад, такою родзинкою може стати організований виїзд із одноденною автобусною екскурсією в приграничну зону наших сусідів (без візи, при наявності закордонного паспорту) угорців, словаків, румунів. Організацію туристичних поїздок можна віддати і закордонним фірмам. У всякому разі, спробувати.
ВНУТРІШНЬООБЛАСНИЙ туризм, теж цілком можливо активізувати.
- Підвищити якість інформування жителів області про наші можливості, активно використовуючи ТБ, радіо, інформаційні білборди на головних трасах краю.
- Пстановити пільгову оплату в рекреаційних, туристичних, музейних закладах для жителів краю. Такі преференції, з моєї точки зору, цілком законні і мають місце закордоном. Прагматичним закарпатцям це має бути довподоби.
- На час різноманітних фестивалів в різних куточках краю, організовувати цільові рейси автобусів на рівні собівартості маршруту.
- Активно сприяти залученню до екскурсій по Закарпаттю школи та навчальні заклади, в тому числі, для візуалізації навчального процесу.
-Активно пропагувати серед жителів низинних районів зелений туризм в гірських районах.
Звичайно, це не вичерпний перелік пропозиції, а лише напрямки в яких є сенс рухатись.
На мій погляд, нічого захмарного в моїх пропозиціях не має.
Володимир Мерцин