Який податок на нерухомість будуть платити закарпатці

Деякі інформаційні ресурси почали лякати читачів тим, що в додаток до зростання тарифів на комунальні послуги скоро людям почнуть надходити платіжки на сплату податку за нерухоме майно (квартиру площею більше 60 кв. м та будинок площею більше 120 кв. м). І при цьому платити змусять навіть за розвалюхи, підвали, гаражі та сараї. Однак це не зовсім об’єктивна інформація. Насправді значна частина громадян цей податок сплачувати не мають. Особливо, якщо у великого будинку чи квартири є кілька співвласників. Але про все по-порядку.

1. Хто є платниками податку на нерухоме майно

Платниками податку є фізичні та юридичні особи (тобто громадяни та підприємства, установи, організації), які є власниками об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Якщо нерухомість перебуває у спільній власності кількох осіб, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку. Якщо частки співвласників нерухомості не виділені в натурі, платником податку є одна з таких осіб-власників, визначена за їх згодою, якщо інше не встановлено судом.

2. Яка нерухомість оподатковується

Оподаткуванню підлягає як житлова нерухомість (квартира, будинок), так і нежитлова нерухомість, в тому числі й господарські будівлі (сараї, хліви, гаражі, літні кухні, майстерні, вбиральні, погреби тощо). Базою оподаткування є загальна площа об’єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.

Наприклад, якщо у фізичної особи у власності є будинок та гараж із сараєм, податок сплачується з усіх об’єктів: з будинку – за ставкою, встановленою місцевою радою для житлової нерухомості; з гаражу та сараю – за ставкою для нежитлової нерухомості.

При цьому база оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, обчислюється на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Однак у цьому реєстрі містяться відомості не про всю нерухомість. Тому найбільш ймовірно, що громадяни, які мають документи на право власності на житло старого зразка, не отримають податкових повідомлень.

3. Не підлягають оподаткуванню (п. 266.2.2 ПКУ):

1) об’єкти житлової нерухомості: а) яка непридатна для проживання (зокрема перебуває в аварійному стані); б) що належить дітям-сиротам, дітям, позбавленим батьківського піклування, дітям-інвалідам, які виховуються одинокими матерями (батьками); в) будівлі дитячих будинків сімейного типу; г) гуртожитки;

2) об’єкти нежитлової нерухомості: а) які використовуються суб’єктами господарювання малого та середнього бізнесу, що провадять свою діяльність в МАФах та на ринках; б) будівлі промисловості (зокрема виробничі корпуси, цехи, складські приміщення промислових підприємств); в) будівлі, споруди с/г товаровиробників, що використовуються за с/г призначенням;

3) об’єкти нерухомості, які перебувають у власності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, а також створених ними бюджетних організацій, будівлі дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладів незалежно від форми власності та джерел фінансування, що використовуються для надання освітніх послуг.

4) об’єкти нерухомості, які розташовані в зонах відчуження та безумовного (обов’язкового) відселення, визначені законом, в тому числі їх частки;

5) об’єкти нерухомості, які перебувають у власності громадських організацій інвалідів або у власності релігійних організацій.

4. Пільги зі сплати податку

Власники квартир площею до 60 кв. м і будинків до 120 кв. м (або будинки і квартири загальною площею в 180 кв. м) не платитимуть податок. Податок сплачується тільки з площі понад встановлений ліміт.

Наприклад, якщо людина є власником квартири загальною площею 80 кв. м, то вона буде сплачувати податок лише за 20 кв. м (80 кв. м – 60 кв. м).

При цьому, якщо квартира поділена між кількома (двома і більше) власниками, то пільга в розмірі 60 кв. м застосовується для кожного з них, а, отже, платити податок не потрібно.

Крім того сільські, селищні, міські ради та ради об’єднаних територіальних громад, можуть встановлювати пільги зі сплати податку на нерухомість для фізичних або юридичних осіб, громадських об’єднань, благодійних організацій, релігійних організацій. Для фізичних осіб ці пільги визначаються виходячи з їх майнового стану та рівня доходів.

5. Ставка податку

У 2016 році гранична ставка податку збільшується з 2% (24,36 грн) до 3% мінімальної заробітної плати (41,34 грн) за 1 кв. метр об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості. Конкретна ставка податку (від 0% до 3%) встановлюються місцевою радою залежно від місця розташування (зональності) та типів об’єктів нерухомості у розмірі. Дуже часто місцеві ради встановлюють символічну ставку податку на об’єкти житлової нерухомості (0,5 чи 1% мінімальної з/п за 1 кв. м)

Крім того законом встановлено додаткову ставку податку в розмірі 25 тис. грн на рік для квартир площею понад 300 кв. м і будинків площею понад 500 кв. м. Тобто, фактично, такі об’єкти оподатковуватимуться відсотковою (до 3%) та фіксованою (25 тис. грн) ставками.

Наприклад, якщо власник має квартиру, площею 320 кв. м, в рік він повинен заплатити податок, розрахований таким чином: (320 кв. м – 60 кв. м (пільга)) х ставка податку, затверджена місцевою радою за 1 кв. м (% від мінімальної зарплати) + 25 тис. грн.

 

ВАЖЛИВО ЗНАТИ! Фізичні особи у 2016 році сплачуватимуть податок за 2015 рік за ставками та з пільгами, які діяли у 2015 році.  За наведеними вище новими (підвищеними) ставками, які почали діяти з 2016 року, податок сплачуватиметься, починаючи з 2017 року.

У свою чергу юридичні особи у 2016 році сплачують податок уже за новими ставками, які діють з 2016 року.

 

6. Обчислення сум податку в разі зміни власника нерухомості

У разі переходу права власності на об’єкт нерухомості від одного власника до іншого протягом календарного року податок обчислюється для попереднього власника за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому він втратив право власності, а для нового власника - починаючи з місяця, в якому виникло право власності.

7. Якщо податок нарахували неправильно

Платники податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем проживання (реєстрації) для проведення звірки даних щодо: а) об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку; б) розміру загальної площі об’єктів нерухомості, що перебувають у власності платника податку; в) права на користування пільгою із сплати податку; г) розміру ставки податку; ґ) нарахованої суми податку.

У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів (зокрема документів на право власності), контролюючий орган за місцем проживання (реєстрації) платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

8. Порядок сплати податку

Податкове/податкові повідомлення-рішення надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).

Щодо новоствореного (нововведеного) об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості податок сплачується фізичною особою-платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.

Податок сплачується за місцем розташування об’єкта/об’єктів оподаткування і зараховується до відповідного місцевого бюджету.

Фізичні особи можуть сплачувати податок у сільській та селищній місцевості через каси сільських (селищних) рад або рад об’єднаних територіальних громад.

9. Строки сплати податку

Податкове зобов’язання за звітний рік сплачується:

а) фізичними особами - протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення (тобто не пізніше 28 серпня);

б) юридичними особами - авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації (до 30 квітня, 30 липня, 30 жовтня 2016 року, 30 січня 2017 року).

10. Відповідальність за несвоєчасну сплату податку

У разі несвоєчасної сплати узгодженої з контролюючим органом суми податку накладається штраф у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Крім того після закінчення встановлених Податковим кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов’язання на суму податкового боргу нараховується пеня у розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки НБУ, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення.

 

Віталій Дацюк, кандидат юридичних наук для ProZak.info