image

Прикордонна структура на Закарпатті не витримує. Як допоможе Євросоюз

Без фінансової допомоги Євросоюзу нам не вдасться облаштувати прикордонну структуру, яка просто тріщить по швах

Особливо важко на контрольно-пропускних пунктах після введення безвізового режиму. Ще до його введення на Закарпатті були численні контролери з Києва, які вивчали питання прикордонної інфраструктури, але ці візити закінчувалися нічим. Голова Закарпатської ОДА Геннадій Москаль попереджав, що з введенням безвізу на наших КПП буде важко і навіть наголосив, що окрім реконструкції КПП в Закарпатті терміново потрібно відкрити 19 нових КПП.

"Президент домігся введення безвізового режиму, але на місцях його підлеглі не справляються. Ми перевірили можливості перетину кордону після введення безвізу і вияснили, що в Закарпатті, яке знаходиться на чотирьох кордонах, не вистачає 19 КПП", - сказав Москаль і натякнув, що існує програма Євросоюзу з реконструкції КПП на держкордонах, але якщо суміжні країни вже давно реконструювали зі свого боку пропускні пункти та під’їздні шляхи, то  з українського боку нічого не робиться.

Ми пригадуємо гучний скандал про те, що в Україні «розбазарили» євросоюзівські кошти на реконструкцію КПП на держкордонах. Агенція Ройтерс навіть повідомила, що Євросоюз припиняє фінансування через розтрату Україною грантових коштів. І це великий сором. Насправді, в рамках технічної допомоги України є і підтримка політики управління кордоном в Україні (66 млн. євро, бенефіціар – Держприкордонслужба, Держмитслужба, термін впровадження програми 31.10.2011 – 31.10.2017). Термін вийшов, але ми майже нічого не зробили.

Ось так виглядає КПП в Ужгороді на словацькому кордоні.

27973255_1719056141489118_656009817348682202_n_reference

При цьому зі словацького боку відкриття реконструйованого пункту пропуску та інфраструктури відбулося ще 27 жовтня 2015 року. Реконструкція відбувалася по програмі прикордонної співпраці ENPI Угорщина - Словаччина - Румунія - Україна 2007 – 2013. Україні в рамках зазначеної програми виділено кошти на реконструкцію трьох пунктів пропуску:  Ужгород-Вишнє Нємецьке (на українсько-словацькому кордоні,  Лужанка (на українсько-угорському) таі Дяково (на українсько-румунському кордоні). Але…На реконструкцію зокрема КПП «Ужгород» з нашого боку було отримано 4 млн. європейських коштів. ДФС України виправдовувалася, що все через політичну ситуацію та через непорозуміння з підрядниками і в службі обіцяли, що будуть віднайдені додаткові ресурси для реконструкції.

Фактично те саме відбувалося і на КПП «Лужанка» з Угорщиною, де ми не змогли реалізувати 3 млн. європейських коштів і тема обговорювалася на зустрічі голови Закарпатської ОДА Геннадія Москаля з міністром зовнішньої економіки уряду Угорщини Петером Сіярто.

Окремим пунктом стоїть пішохідний перехід на КПП «Ужгород». Свого часу він функціонував і було  домовлено, що пішохідний перехід варто відновити. І під це були грантові кошти в рамках загальної реконструкції КПП двох країн. І знову ж таки, Словаччина зі свого боку все реконструювала і готова приймати пішохідних туристів. У нас роботи навіть не почалися. З цього приводу уряд Словаччини вже навіть відправляв ноту уряду України.

"На сьогодні немає жодних технічних причин, які перешкоджали б відновленні пропуску пішоходів в Ужгороді. Навпаки, Словаччина чекає на це з нетерпінням. Бракує тільки згоди Києва — повідомило нас словацьке Міністерство фінансів. — Міністерство фінансів СР листом попросило Міністерство закордонних справ і європейських питань СР відправити дипломатичну ноту українській стороні з висловленням згоди на початок білатеральних переговорів для зміни Угоди між урядом Словацької Республіки та урядом України про кордонні переходи на спільних державних кордонах [щоб офіційно змінити характер КПП Ужгород — Вішнє Нємєцке з дорожнього на дорожньо-пішохідний — редакція]. Міністерство фінансів досі не отримало відповідь української сторони на вищевказану дипломатичну ноту — пише прес-служба Міністерства фінансів", - повідомляв "Порт Європа".

Євросоюз таки втомився. Голова представництва Європейського Союзу в Україні Хьюг Мінгареллі тоді визнав, що в реалізації проекту ЄС, що передбачає модернізацію шести прикордонних контрольно-пропускних пунктів з Україною, є труднощі.

Він не став уточнювати, в чому саме вони полягають, але зазначив, що ЄС не ухвалював рішення про згортання проекту і він не може сказати, що рішення про припинення цього проекту вже прийнято.

Однак в той же день вже колишній міністр фінансів України Олександр Данилюк підтвердив, що ЄС вирішив закрити проект. "Відповідне рішення стало публічним вчора. Це досить негативний сигнал, тому що ми говоримо про співпрацю з нашими партнерами, але з власної неспроможності просто самі себе дискредитуємо", – заявив він на брифінгу.

Одним словом, ми не змогли  використати великий шанс, щоб добре підготуватися до безвізу і зараз пожинаємо плоди: на КПП великі черги майже постійно.

Коментуючи зрив проекту з модернізації пунктів пропуску, прем'єр-міністр України Володимир Гройсман заявив, що Україна має намір домовлятися з європейськими партнерами про нові програми фінансування інфраструктурних проектів.

Звичайно, що Євросоюз нас не кине в біді. Попри все реалізовуються програми щодо кращої роботи наших митниць та прикордонної служби на держкордонах.

Багато чого було зроблено за програмою Норвезького фонду. Зокрема було втілено крупний проект з прикордонного співробітництва, щодо виявлення радіоактивних та хімічних речовин. Проект з детекції та ідентифікації радіоактивних та хімічних матеріалів сягає 1,14 млн. євро, із яких 85% профінансував уряд Норвегії. Зокрема, було закуплено відповідне обладнання, а також пройшло багато спільних семінарів та навчальних зборів. Всього навчання з виявлення радіоактивних матеріалів пройшли понад 250 прикордонників зі Словаччини та Закарпаття й інших регіонів України.

А ще європейські партнери проводять навчання підвищення кваліфікації наших митників та прикордонників з метою адаптації до нових викликів.

Зокрема, днями в Ужгороді відбулось навчання митників, присвячене захисту прав інтелектуальної власності. Навчання митників проводили словацькі колеги, зокрема майор Генріета Бакова старший референт-спеціаліст митного управління відділу заборон та обмежень фінансового директорату Фінансової служби Словацької Республіки, Мартіна Демова – старший референт Митного інституту Академії фінансової служби Словацької Республіки, а також Дана Бабушікова – представник EPAL в Україні.

Словаки акцентували свою увагу на постанові №608/2013 Європейського парламенту та Союзу від 12 червня 2013 року "Про виконання прав інтелектуальної власності митними органами" та припинення дії попередніх норм, встановлених постановою  Європейського Союзу №1883/2003.

Також європейські фахівці розповіли учасникам семінару про практичні аспекти пошуку актуальної інформації в сфері захисту прав інтелектуальної власності на інтернет-порталах та загальнодоступних ресурсах.

Був і конкретний приклад. Дана Бабушікова – представник Європейської асоціації виробників піддонів (EPAL) розповіла про те, яким чином організація захищає своє право інтелектуальної власності на товари, які виробляє. За словами представника EPAL, Україна рухається до ЄС, українські товари експортуються в країни Євросоюзу, де вся продукція ліцензована і піддони в тому числі. Справжні палети обов'язково повинні відповідати затвердженим стандартам, і тільки в такому разі вони можуть витримувати проектне навантаження  в півтори тисячі кілограм, що надзвичайно важливо для безпеки всіх, хто працює з такою оборотною тарою: транспортників, митників, споживачів.

«Зосереджено увагу фахівців митниці на ключових відмінностях, які відрізняють справжні товари від фальсифікованих. Так,  завдяки маркуванню, яке нанесене на піддони, наявності спеціальних скоб та  цвяхів, що  використані при їх виготовленні, можна визначити чи зібрані палети ліцензованим виробником, чи це контрафактна продукція», - розповіли  в ДФС Закарпатської області.

Прикладів співпраці між митними та прикордонними відомствами України та Євросоюзу є багато. У нас немає шляху назад. Ми змушені адаптуватися до нових умов і прикордонна структура України повинна працювати синхронно зі структурами європейських суміжних країн. Тим більше у зв’язку зі зростанням пасажиропотоку після введення безвізу, а також активізацією товарообігу між Україною та Євросоюзом у зв’язку з полегшеними правилами торгівлі після вступу в дію Угоди про Асоціацію України і ЄС.

Ксенія Сентімреї, Prozak.info

  • Про нас

    Prozak - Інформаційний антидепресант

    Редактор сайту - Костянтин Шевченко

    Тел.: +38 095 308 8778

    Ужгород, вул. Белінського, 24

    mail.prozak@gmail.com