Як працюватиме «єдине вікно для міжнародної торгівлі» на митниці

Цим законом внесено зміни до Митного кодексу України та низки інших законів у частині спрощення нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, що суттєво вплине на роботу державних органів на кордоні. У результаті процедури митного контролю та оформлення мають стати ще простішими та швидшими для суб’єктів зовнішньо-економічної діяльності. Документ передбачає удосконалення механізму «єдиного вікна» та оптимізацію здійснення контрольних процедур при митному оформленні товарів.

Як йдеться у пояснювальній записці до законопроекту: «У серпні 2016 року Урядом зроблено перший крок для запровадження «єдиного вікна», проте функціонування та розвиток цього механізму практично унеможливлюється відсутністю необхідних законодавчих змін. Залишається поширеною практика надання документів одночасно в паперовій та електронній формі. Необхідність дублювання подачі документів ще й у паперовій формі пояснюється існуючими законодавчими та нормативним вимогами. Для 52% опитаних експортерів та 54% опитаних імпортерів витрати часу на митниці не змінились. Таким чином, досі не досягнута головна мета створення механізму «єдиного вікна» – спрощення процедур торгівлі та скорочення часових витрат бізнесу на здійснення процедур оформлення товарів за рахунок однократного подання підприємством уніфікованого набору відомостей, які повинні використовуватися усіма контролюючими органами, через «єдине вікно».

Водночас після підписання Угоди про асоціацію та зону вільної торгівлі між Україною і Євросоюзом та в результаті зростання торгівлі з ЄС і можливостей щодо цієї торгівлі, щораз гостріше постає питання швидкості оформлення вантажів на кордоні, адже це водночас питання конкурентоздатності українських експортерів.

Керівник Ужгородської швейної фабрики Мирослава Каламуняк пояснює: «Вдосконалення самого процесу, а я знаю, що це відбудеться тільки на краще, – це величезне досягнення держави. Впровадження такого «єдиного вікна» для бізнесу, який працює чесно і відкрито, кожен наш такий крок, робить нас більш конкурентноздатними на ринку. Такий простий, але показовий приклад: після того як була підписана Угода про асоціацію України з Європейським Союзом, ми маємо змогу вибрати сертифікат EUR.1, і, відповідно, тепер мій європейський замовник вже не сплачує в себе в країні додаткове мито, яке сягало 10-12%. Отже він охоче йде до мене, і вже черга стоїть на кордоні з охочих відшиватися саме тут. А це означає, що я можу піднімати ціну на свою роботу, відповідно сплачувати більшу зарплату, більші податки тощо.

Завжди заздрила моїм колегам-партнерам, приміром, в Словаччині, коли вони мені казали: «Ми можем за півгодини оформити каміон». А мені для цього потрібно було два дні. Це завжди викликало якісь негативні реакції створювало перепони – треба було їхати, наприклад, в санепідстанцію підписувати папірець, який не так просто підписати, їхати десь в екологію, радіологію тощо. Після того, як з’явилася можливість оформлення митних декларацій за принципом «єдиного вікна», все суттєво спростилося. Відповідно, очікуємо, що з новим законом процедура оформлення товарів буде відбуватися ще більш автоматизовано, прозоро і спрощено».

Тож для того, аби покращити умови ведення зовнішньоекономічної діяльності, та дійсно зменшити час, що необхідний для здійснення експортно-імпортних операцій, і необхідно було прийняти відповідний закон. Варто зауважити, що важливість впровадження «єдиного вікна» на кордоні визнається Всесвітньою митною організацією, Європейською Економічною Комісією ООН, а також Угодою про Асоціацію між Україною та ЄС (стаття 76 щодо застосування керівних принципів ЄС, таких як Митні прототипи (Customs blueprints).

Як відзначає доцент кафедри господарського права юридичного факультету УжНУ, керуючий партнер юридичної компанії «Греца і Партнери» Ярослав Греца, закон було прийнято з метою створення та функціонування єдиної автоматизованої інформаційної системи органів доходів і зборів, автоматизованої системи митного оформлення та єдиного державного інформаційного веб-порталу «Єдине вікно для міжнародної торгівлі».

«Закон є вкрай важливим для вітчизняного бізнесу, оскільки він максимально скорочує кількість контролерів на кордоні, зменшує час та витрати суб’єктів зовнішньо-економічної діяльності на контрольні процедури в Україні, переводить взаємини між бізнесом, митницею та іншими контролерами у цифрове середовище. Запровадження «Єдиного вікна» – також є одним з важливих антикорупційних кроків, який мінімізує людський фактор при прийнятті рішень контролюючими органами, стимулює їх перехід на європейські принципи здійснення державного контролю та сприяє міжнародній торгівлі», – пояснює юрист.

Дія цього Закону насамперед спрямована на скорочення кількості контролюючих органів, що задіяні у митних процедурах, за рахунок: покладення на посадових осіб митниць обов’язків щодо перевірки дозвільних документів, які на сьогодні перевіряються посадовими особами Державної екологічної інспекції; покладення на посадових осіб Державної прикордонної служби обов’язків щодо перевірки рівня радіоактивного забруднення транспортних засобів та вантажів, що ввозяться на митну територію України, які на сьогодні здійснюються посадовими особами Державної екологічної інспекції; скасування санітарно-епідеміологічного контролю товарів, що переміщуються через митний кордон, який на сьогодні фактично зведений до отримання висновку – дозвільного документа, що видається на підставі заяви з доданими документами і жодним чином не свідчить про проведення реальної перевірки конкретного товару.

«Крім того, варто зазначити, що зміни до Митного кодексу України передбачають застосування органами доходів і зборів під час здійснення митних процедур інформації із державних реєстрів про товари, які контролюються. Окрім цього, до обов’язків ДФС було віднесено обов’язок визначати коди УКТ ЗЕД товарів, щодо переміщення яких через митний кордон України встановлено заборони або обмеження, та вести й оприлюднювати на своєму сайті переліки таких заборон або обмежень», – відзначає Ярослав Греца.

Зі слів науковця, головним досягненням у напрямку спрощення зовнішньоекономічних операцій буде можливість не лише фіксувати в «єдиному вікні» результати проведення державного контролю товарів, але й передавати через систему «єдиного вікна» в електронному вигляді усі дозвільні документи, видані державними органами. Не буде потреби у поданні підприємством для митного оформлення паперових примірників таких документів. Таким чином, замість печаток і штампів державних органів на паперових документах, документи та інформація надаватимуться одноразово в електронному вигляді, а контролюючі органи проставлятимуть електронні відмітки у спільній базі даних.

Відповідно до закону ДФС має створити та забезпечити функціонування єдиного державного інформаційного веб-порталу «Єдине вікно для міжнародної торгівлі». На службу покладене зобов’язання і з його адміністрування.

Оксана Малець – заступник начальника відділу організації митного контролю управління організації митного контролю та оформлення Закарпатської митниці ДФС відзначає, система «єдине вікно», що працює наразі, буде поширена до меж інших служб і суттєво розширить функції. Митниця матиме взаємообмін з іншими державними органами. «Технічно – це все має виглядати десь так: всі міністерства і відомства, які видають якісь дозвільні документи, будуть скоординовані системою в одну накопичувальну базу. Якщо я правильно підрахувала, то цим законом вносяться зміни до 37 статей лише Митного кодексу України, а також до 34 законів України та одного декрету кабінету міністрів. Тобто це ті всі закони, якими передбачалося при митному оформленні певної категорії товарів, подання відповідних дозвільних документів. І це дуже багато.

Тому в прикінцевих положеннях документу зазначено, що Кабінету Міністрів України доручено у тримісячний строк з дня набрання чинності закону прийняти нормативно-правові акти, необхідні для його реалізації. А протягом шести місяців з дня набрання чинності закону має бути доопрацьоване програмне забезпечення для функціонування єдиної автоматизованої інформаційної системи органів доходів і зборів України, автоматизованої системи управління ризиками, автоматизованої системи митного оформлення та створення єдиного державного інформаційного веб-порталу «Єдине вікно для міжнародної торгівлі».

Тобто за цей період ДФС має повністю розробити програмне забезпечення, технічно його впровадити і ввести в дію. Окрім того, надати доступ всім контролюючим службам, аби вони могли цю базу наповнювати документами. До того часу вже мають бути внесені і відповідні зміни до законодавства. Тобто дається такий от немалий час, аби ми могли підготуватися до фактичного запровадження закону в дію», – пояснює Оксана Малець.

Водночас Ярослав Греца зауважує, з одного боку, запровадження механізму «єдиного вікна» є позитивним моментом для суб’єктів господарювання, який суттєво спрощує порядок проходження митних процедур, але з іншої сторони в процесі функціонування на практиці можуть виявитися проблемні моменти застосування закону, які потрібно буде доопрацьовувати. Однак, незважаючи на це, система «Єдине вікно» має багато переваг. Перша і найбільш очевидна – це модернізація існуючих процедур служб і контролюючих структур, і як результат – створення умов для прозорої роботи, зручний контроль за повнотою справляння податків і зборів, зниження рівня корупції на митниці. По-друге, це зручний єдиний інтернет-портал для комунікації між сторонами. По-третє, це спрощення процедур подання документів та їх перехід у цифровий формат, суттєва економія часу і грошей бізнесу під час оформлення вантажу. І найважливіше – зменшення часу на обробку вантажів. 

Тому запровадження Єдиного вікна є важливим та корисним нововведенням для усіх сторін – як для бізнесу, так і для держави.

«Про Захід», Лариса Романюк