Журналіст Юрій Ломакін розповів про унікальні військові бункери Лінії Арпада

У пісні про Верховину чехословацької доби прославляють Підкарпатську Русь.

Комікс зберігається у Національній бібліотеці ЧР. Клементінум. Це своєрідний приклад соціальної сатири, стьобу на Ужгород 1920-х років.

  Чимало закарпатців і туристів, які приїжджають до нашої області звідусіль, бували біля стели, котра нібито позначає географічний центр Європи. Вона знаходиться на повороті за селом Діловим. Екскурсоводи люблять наголошувати на цьому унікальному факті, а туристи залюбки фотографуються у цьому місці. Однак центр Європи тут немає.  

Чеський період Ужгорода - період розбудови. І величезний вклад в цьому був у губернатора Подкарпатської Русі та голови міста Костянтина Грабаря

На електронну скриньку Prozak.info надійшов переклад статті, у якій йдеться про етнографічні відмінності південнокарпатських русинів. 

  Переважна більшість закарпатців, хто цікавиться історією краю, думає, що рутени,  русини (українці) жили тільки на території Угорщині, однак угорські енциклопедичні видання підтверджують, що вони жили й по той бік Карпат. 

Війни велися з різних причин, часом з цілком логічних - гроші, влада, релігія, територія. Але існували і набагато безглуздіші приводи для збройних конфліктів.

Садибу в селі Середнє на Ужгородщині, у якій зберігали святу корона Іштвана, рятуючи її від Наполеона, фактично знищено

До середини 19 століття роми проживали в шатрах або наметах (tents), так як в основному вели кочовий спосіб життя, рухаючись від місця до місця. Ці кочові структури були тотожні до сучасних купольних наметів. Роми використовували вигнуті «списи», як базову основу цих наметів. Спис був вигнутий у форму арки та його кінці були вбиті в землю, або окремі списи, які не згиналися у півколо, з’єднувалися згори. Ця основа покривалася тканиною, яка була стійкою від атмосферних впливів.

Шенборни завжди вибирали для своїх резиденцій тільки кращі угіддя. Не винятком є і резиденція графів у Берегові.