Закарпатський історик Дмитро Поп аналізує зародження, існування та причини краху Карпатської України. Ця стаття є певною відповіддю на матеріал історика Йосипа Кобаля, який був розміщений нашим виданням.
Життя Мукачівської греко-католицької єпархії з 1771 р.
Життя Мукачівської греко-католицької єпархії у 1771-1937 роках було досить насиченим. У цей час єпископом стає Андрій Бачинський, а також обговорюється проект піднесення МГКЄ до рівня митрополії.
Якими є закарпатські українці в угорській енциклопедії
У 10 томі енциклопедії “Великий лексикон паллас”, виданому у Будапешті 1895 р., є окрема стаття, присвячена закарпатським українцям. Загалом у цьому виданні зібрана майже вся інформація про світ на той час.
Легендарні витоки Мукачівської греко-католицької єпархії
«Ecclesia sui iuris»: унікальна історія та оригінальний сучасний статус Мукачівської греко-католицької єпархії.
Дзвін із Закарпаття, вагою 2 т., досі дзвонить у Дебрецені
Двін виготовив закарпатський майстер Ференц Еґрі (угор. Ferenc Egry) — власник підприємства з виготовлення дзвонів у селі Малі Геївці (нині Ужгородський район). Його продукція реалізовувалась не тільки на локальному рівні, але і на ринках усієї Східної Європи. Географія та об'єми виробництва вражають. Тільки для Мукачівської єпархії було відлито дзвони для 184 храмів.
Як Духнович доводив єдність русинів із росіянами (документ)
Стаття Олександра Духновича у 31 номері "Зорі Галицької" від 1949 року спростовує вислови про право на автономію закарпатських русинів, і тим паче міркування "будителя" про русинів як окремий народ.
Як грала ужгородська СК "Русь" у Празі 1936 року (ФОТО)
15 серпня 1925 року був створений новий спортивний клуб «Русь» (Ужгород). Справжній успіх прийшов для «Русі» у 1936 році. Через 11 років свого існування «Русь» домоглася свого найбільшого успіху. Вдруге ужгородці стають переможцями східнословацько-підкарпатської дивізії 1935-36 років. «Русь» виборола перше місце у своїй групі, і отримала право брати участь у майбутніх фінальних іграх Словаччини.
Як змінювалася одна з найбільш розкішних споруд Берегова
Панське казино Березького комітату з'явилось у кінці XIX століття. Будівля вважалася однією з найрозкішніших у місті. Саме тут колись проходили всі урочисті заходи Берегова. Після цього споруда слугувала бібліотекою, а сьогодні є рестораном "Золотий павич".
Чому Закарпаття - "країна ведмедів" у підручниках
"Завдячуючи українській радянській та пострадянській історіографії про «землю з багатьма іменами» тепер знають не більше аніж із тієї відомої радянської бувальщини про відсутність новин у «Правді», а правди в «Новинах». Закарпаття – центр чи периферія Європи, так і не збагне яке «почесне» місце посідає в українській історії – маргінальне чи змаргалізоване", - вважає декан історичного факультету Володимир Фенич.
Ужгород 1920-х років на старих фото
Із 1919 по 1939 роки Закарпаття, із його тодішньою назвою Підкарпатська Русь, перебувало у складі Чехословаччини. Чеське панування на Закарпаття позначилося рядом реформ, більшість яких мала позитивні наслідки. Політично-культурний розвиток Закарпаття 1920—39 pp. відбувався між чехо-словацьким централізмом і місцевим автономізмом. За цей час у краї змінюються і вигляди міст, зокрема, Ужгорода.
Чому Закарпаття не прагнуло возз’єднуватися з УРСР у 1945 році
Попри позитивні наслідки від приєднання Закарпаття до Української республіки СРСР (наприклад, заснування Ужгородського державного університету та ін.), в шкільних підручниках з історії України ані словом не згадано про негативні наслідки від реалізації чергового кремлівського проекту «по збиранню руських земель»...