Нещодавно ми, надрукували велике інтерв“ю з 90-річною Марією Іванівною Чендей, вдовою відомого письменника Івана Чендея, з якого перед читачем постає постать незламного українського демократа-незалежника, ненависника «системи», яка знущалася над ним немало років. «Той, хто не знав близько Івана Чендея, безумовно повірить в те, що сказала Марія Іванівна», – розповідає історик Дмитро Поп. 

  Пізно ввечері дня 18 березня 1939 р. угорські війська зайняли всю територію Подкарпатської Русі (Карпатської України) і вийшли на карпатські переходи, де урочисто зустрілись із польськими прикордонниками.  На фото: Угорські військові в с.Середнє 1939

  Тема «УКРАЇНА – ЄДИНА КРАЇНА» має стати поштовхом до подальшої роботи з об’єднання усіх довкола спільної цінності – територіальної цілісності держави, згуртованості суспільства, розв’язання проблем шляхом діалогу, пошуку загальнонаціонального консенсусу. Важливо донести до усіх, що наявність у громадян різних поглядів з тих чи інших питань є природним станом громадянського суспільства. При цьому непорушними є державний суверенітет, незалежність, територіальна цілісність і демократичні засади державного устрою.

  Автор цих рядків був свідком, як в Ужгороді 20 травня 2012 року від­кри­ли меморіальну дошку на будинку на вулиці Високій, де жив класик ук­раїнської літератури Іван Чендей (1922-2005).

14 -16 березня 2015 року з нагоди святкуванням 76-ї річниці проголошення Карпатської України (14-15.03.1939р) на базі Карпатського університету імені Августина Волошина та Української богословської академії, що в Ужгороді, пройшли наступні заходи:

Історичні корені української ментальності     Ментальність (менталітет) – це глибинний рівень колективної та індивідуальної свідомості, включаючи й підсвідомі чинники. 

Результатом кривавих років безглуздої війни був розпад чотирьох монархій: Австро-Угорської, Німецької, Російської та Турецької. 

В Закарпатті та й у всій Україні щороку вшановують героїв Карпатської України. Іменами героїв називають вулиці, встановлюють пам'ятники та пам'ятні дошки. Однак є й інший погляд на ці буремні події. Мова йде про книгу британського журналіста Майкла Вінча "Одноденна держава".

Ужгород втратив свій колорит, вважає орнітолог Олексій Луговой. Він жив у Підкарпатській Русі, Празі, Астрахані, Мордовії, Ужгороді. Сьогодні, як і на початку свого життєвого шляху, живе на Закарпатті. Олексій Євгенович пам'ятає Ужгород у його кращі роки - без рекламних банерів, вивісок, надбудов, та найголовніше - з колоритними персонажами, разом з якими зник і колорит самого міста. 

Минулого року у світі відзначили 100 років Першої світової війни. Для Закарпаття вона мала велике значення. У нас є багато пам'ятних місць. Однак жодних заходів по відзначенню сторіччя цієї війни не було проведено.