Для декорування найбільшого храму Хуста використовували тисячі яєць

Стіни Хустського греко-католицького Свято-Вознесенського собору було декоровано жовто-блакитними смугами, для оздоблення яких від населення зібрали тисячі яєць.

Літографію з книги «A Föld és népei : népszerű földrajzi és népismei kézikönyv» («Землі та народи : географічний та етнографічний путівник»), виданої Олодаром Дьордєм (угор. György Aladár) у 1905 році в Будапешті, опублікувала відома спільнота у Фейсбуці "Transcarpathian Heritage" й додала короткий опис до неї з енциклопедії Михайла Сирохмана «Церкви України. Закарпаття»: 

"Будівництво собору розпочалося у 1747 році.

У документах 1801 року згадують велику кам'яну церкву, збудовану в 1789 році з дерев'яною турнею на мурованому фундаменті. Новий іконостас вирізав Франціск Тек, який робив іконосотас і для ужгородського кафедрального собору.

Сучасного вигляду собор набув у 1855 році, коли були споруджені дві муровані вежі.

Величний храм збудовано на кошти міщан. Найбільший внесок зробили родини Куртяків, Штефуців, Панців, куратор Михайло Гінцяк. 

Образ святого Василія Великого намальовано в 1895 році на пожертви Федора Кутока та його дружини. Того ж року намальовано образ святого Григорія Богослова коштом Йосипа Ороса та його дружини.

Біля церкви був будинок священика та менший будинок для помічників священика – капланів".

У першій половині лютого 1949 року радянською владою заарештовано священиків собору та насильно була ліквідована греко-католицька церква на Закарпатті. Державними структурами собор було передано православній церкві Московського Патріархату.

Рівно через 41 рік, 12.02.1990 року, віряни собору вернулися до свого греко-католицького віровизнання, і з того часу собор є знову греко-католицькою святинею.

Хустський греко-католицький Свято-Вознесенський собор є одним із трьох соборів Мукачівської греко-католицької єпархії, після Ужгорода та Мукачева.