image

Гунгвар, Унгуйвар, Гункбар, Оуггород - історичні назви Ужгорода

Про Ужгород від найдавніших часів до сьогодення для нашого сайту написав відомий ужгородський історик Федір Брецко. Інформація важлива для тих, хто хоче нагадати собі історію міста, чи й взагалі відкрити для себе нову інформацію про заснування Ужгорода і його розвиток протягом багатьох століть. Пропонуємо вам першу частину чимало історії від пана Брецка, а також нагадуємо, що кількома тижнями раніше публікували історію Закарпаття у такій же доступній формі. Усі частини статті можете прочитати у розділі "Історія".

ЗАСНУВАННЯ УЖГОРОДА

     Давніх слов’ян, що населяли землі майбутнього Ужгорода, відносять до племен білих хорватів. На місці Ужгорода було кілька їхніх поселень, головним з яких поступово стало поселення на Замковій горі. Наприкінці ІХ ст. воно було укріплене, обнесене дерев’яним частоколом, мало свого правителя – дуку або князя. Саме це поселення і дало початок місту Ужгороду. Дещо умовно роком заснування Ужгорода прийнято вважати 893 рік. Місто виникло на найбільш жвавому шляху, що з’єднував Галичину з сучасними Словаччиною і Угорщиною. Тому це місто мало виникнути одним з найперших. Найдавніша та достовірна писемна згадка про Ужгород збереглася на карті арабського мандрівника, географа Аль-Ідрісі 1154 р., де він позначений як Гункбар або Унгу. Унгвар, Гунгвар, Онгвар, Унгуйвар, Унгоград, Гункбар, Оуггород, Ужгород – це ще не повний перелік назв нашого міста, які воно отримувало протягом вікової історії від своїх володарів та жителів. Власне, сама назва у всіх своїх інтерпретаціях перекладається, як «замок на річці Уж». Коли у ХІІІ ст. Закарпаття остаточно увійшло до складу Угорського королівства, Ужгород став центром комітату (жупи) Унг, тут сидів спеціальний намісник короля – палатин. Водночас місто було предметом суперечок між Угорським королівством та Галицько-Волинським князівством.

 

ПРО ЩО РОЗПОВІДАЮТЬ СТІНИ УЖГОРОДСЬКОГО ЗАМКУ

     Ужгородці мають чим гордитися, бо уже в ХІІ ст. їхнє місто знав увесь цивілізований світ фортецею на Замковій горі. Остання вперше згадується під 903 роком в угорській хроніці, яка описує штурм Ужгородського замку легендарного князя Лаборця кочівниками-уграми вождя Алмоша та його сина Арпада. Побудова оборонної системи була розпочата в період панування романського стилю і завершилася до XVI – XVII ст. – ця остання перебудова і позначила сучасний вигляд фортеці. У 1322 р. угорський король Карл Роберт, з нової династії Анжу, дарує замок магнатській сім’ї Другетів, який належав їй понад 360 років (1322–1691). Древній в’їзний отвір обрамлений у 1598 р. білокамінним ренесансним порталом. У стінах Замкової церкви – першої ужгородської церкви (у 1728 р. її спалила пожежа), – 24 квітня 1646 р. було укладено Ужгородську унію про об’єднання православної церкви на Закарпатті з католицькою церквою. У кінці XVII століття рід Другетів по чоловічій лінії вимирає, і Ужгородський замок переходить у володіння графа Міклоша  Берчені та його дружини-красуні графині Крістіни Чакі, які доклали чимало зусиль для розбудови замку. Із трьох сторін замок оточує сухий рів глибиною до 10 метрів, через який  було перекинуто підйомний міст.

     Під час Визвольної війни угорського народу 1703–1711 рр. під очільництвом Ференца Ракоці проти Габсбургів, один із повстанських загонів Івана Беци у 1703 р. захопив Ужгород і оточив замок, але взяти його не зміг. Тільки в 1704 р. гарнізон замку залишив фортецю і відійшов у Польщу. Після поразки антигабсбурської війни у 1711 р., Ужгородський замок перейшов у розпорядження австрійської корони. Імператриця Австрійської імперії Марія-Терезія передала замок у 1775 р. Мукачівській греко-католицькій єпархії. З того часу тут розмістили духовну семінарію (проіснувала до літа 1945 р.), а сам замок став одним із центрів науки, літератури й культури міста та краю. З 1947 р. у стінах фортеці Замкової гори розмістився краєзнавчий музей. 

     Нині в замку понад 100 тисяч експонатів і 40 приміщень, прогулюючись якими можна проілюструвати всю історію Закарпаття, починаючи з найдавніших часів. Час в музеї – особливо сконденсований. Адже, минаючи одну кімнату за іншою, наче переносишся  в різні століття, після чого Ужгород стає ближчим і зрозумілішим. На подвір’ї замку нас чекають чудові скульптурні витвори: Геракл, який убиває лернейську гідру, Гермес – покровитель мандрівників та хижий птах Турул (сокіл) – міфічний птах древніх угрів. Про загадкові місця та стіни фортеці на Замковій горі до нас дійшли різні здогадки, легенди та домисли.

     

УЖГОРОД: ВІД МІСТА-ФОРТЕЦІ

ДО МІСТА-ЦЕНТРА СРІБНОЇ ЗЕМЛІ – ЗАКАРПАТТЯ

    Ось тут, на Замковій горі, ще в IX столітті народився Ужгород. Спочатку – місто-фортеця, нині ж – серце Срібної Землі – Закарпаття. Це старовинне європейське місто з багаточисленними історико-культурними пам’ятками.

     Наше місто розташоване на межі між Карпатськими горами та Середньодунайською низовиною, майже у самому серці Європи. Його населення становить близько 120 тисяч чоловік, представників різноманітних національностей (українці-русини, угорці, словаки, росіяни, роми, німці, євреї, болгари, поляки, …) та конфесій (католики, православні, протестанти, іудеї тощо).

     Подорожуючи Ужгородом, відчуваєш себе ніби у машині часу: то нібито знаходишся серед середньовічної чи еклектичної архітектури часів Угорського королівства та Австрійської (з 1867 р. – Австро-Угорської) імперії, то раптово опиняєшся у XX столітті серед прагматичного чехословацького конструктивізму, а потім бачиш перед собою будови радянського модернізму, серед яких ростуть дерева з Японії, Аргентини, Канади, Австрії, Британії, США, Афганістану і багатьох інших країн. Цікаво відзначити те, що наше місто сьогодні умовно поділяється на три історично-архітектурні частини: місто угорського періоду з центром на площі Театральна, місто чехословацького періоду з центром на площі Народна, місто радянського періоду з центром на площі Кирила і Мефодія.

     Сьогодні Ужгород – адміністративний, духовний, економічний і культурно-освітній центр Закарпаття. Тут розташовані регіональні й місцеві органи влади та управління, дошкільні, середні загальноосвітні, професійно-технічні й вищі освітні установи, багаточисленні спортивні заклади й споруди, музеї й театри, філармонія, церковні споруди різних конфесій та пам’ятники. В місті кували свій талант відомі в Україні та за її межами науковці та освітяни, прозаїки та поети, художники та скульптори, композитори та музиканти, актори та спортсмени.

 

Фото з мережі Інтернет та сторінки спільноти  Transcarpathian Heritage у соцмережі Фейсбук

  • Про нас

    Prozak - Інформаційний антидепресант

    Редактор сайту - Костянтин Шевченко

    Тел.: +38 095 308 8778

    Ужгород, вул. Белінського, 24

    mail.prozak@gmail.com