image

Кого називають русинами, - закарпатський етнограф

Юрій Жаткович, корінний закарпатець, описав особливості краю в "Етнографическому очерку угро-русских". У цій праці він подає тлумачення назви "русини", а також розповідає про їхнє походження. 

 

"Етнографический очерк угро-русских" написаний Жатковичем на місцевому діалекті, існує в рукописному вигляді. Опублікував його Олег Мазурок мовою оригіналу лише в 2007 році в Ужгороді.

Юрій Жаткович (1855, Ужгород - 1920, Стройне) - греко-католицький священик, літературознавець, письменник, перекладач, етнограф, історик.    

За своє життя Жатковч відслужив священиком у багатьох селах Закарпаття, відтак мав змогу збирати етнографічний матеріал. У його праці подані родинні обряди, детально описані звичаї і традиції, притаманні тодішньому населенню.

У першому параграфі автор "Етнографического очерка угро-русских" з’ясовує назву "русин": "Мы туй под словом "русине" тіх обывателей розумыеме Угорщины, котори принадлежат ко мало-русскому народу, живущему во Галиціи, Буковині и Южной Росіи и котори исповідуют греко-католическу віру".

Жаткович зазначає, що з політичних міркувань мадярські чиновники почали називати русинів рутенами. А назва "руснаки" вживається в "оскорбительном значении". " Ож во мадьарском неосновно е название "рутен" уттуд знаеме, бо во давних грамотах всягди "оросами" називают русинов", - зазначає історик.

Також він наводить "махінації" тодішньої статистики, коли до русинів підраховували й словаків, а потім мадярів. Тож "май віроподібним уважася" число 400 000 русинів наприкінці ХІХ століття.

  

У третьому параграфі Юрій Жаткович описує походження русинів, при чому зазначає, що це один "із май запутаниих вопросов". На час приходу мадяр слов’янські народи вже жили на території тодішньої Угорщини і Семиграду і немає ніде свідчень, що вони були звідси виселені. Тому Жаткович розмірковує, що одна їхня частина змішалася з угорцями, а інша зберегла свою народність і мову. "Ид сим подлідним причисляемо и русинов, не лиш по одной малой части, знаеме бо, ож коли мадьаре мийшли, околицу лісних Карпатов непроходиміи ліси покривали и так ачей лиш при устах рік и поточин била населена. Сесь малочислений народ аж до 18-го століття убольшался поединокими, из сусіднои Галиціи приходящими рускими дружинами", - пише історик.

Затим кількість русиів збільшувалася завдяки приходу значної кількості русинів із різних частин Росії на Угорщину, а найновіший прихід був у 16-17 століттях: це були русини, які втікали з Польщі від гоніння шляхтичів і грабунку жидів. Також Жаткович пише, зо за тодішніми даними, чимало русинів привів із собою Корятович - майже 40 000 душ.

 Матеріал з "Етнографического очерка угро-русских" надав нашому сайту історик і краєзнавець Йосип Кобаль. 

Більше за темою читайте у розділі  «Історія»

  • Про нас

    Prozak - Інформаційний антидепресант

    Редактор сайту - Костянтин Шевченко

    Тел.: +38 095 308 8778

    Ужгород, вул. Белінського, 24

    mail.prozak@gmail.com