image

Легенди й історичні факти про найтеплішу закарпатську гору

 

Серед гір, розташованих на території Закарпаття, є не тільки стрімкі вершини, на яких сніг тримається аж до середини  літа, а й гори, теплі в прямому сенсі слова. Це вершини вулканічного походження. Однією із найпізніших є Чорна гора, яка височіє на схід від Виноградова. Температура у цій місцевості в усі пори року вища, ніж в інших низинних районах, через що Виноградівщину називають однією з найтепліших частин Закарпаття. На Чорній горі здавна жили люди і природно, що вона оповита легендами – напіввигаданими, але в чомусь і правдивими.

У дощову погоду, коли небо затягують хмари, майже з усіх боків ця гора виглядає Чорною. Чи від цього походить назва, що найбільш логічно, чи від іншого, можна лише припускати. Однак є думка, що назва гори походить від тих темних справ – убивств, інтриг, пограбувань, які колись сталися у так званому виноградівському замку – Канкові. Про легендарний об’єкт та не менш важливу для історичної науки гору нам розповів історик і краєзнавець Йосип Кобаль

Vinogradiv_04

- З якого періоду Чорна гора згадується в історичних джерелах?

- Південно-західна частина Чорної гори донині використовується під насадження виноградників. Ці схили уже в Середньовіччі служили для вирощування винограду. Не дивно, що у 1261 році тут згадується вирощування винограду, а назва населеного пункту – Севлюш теж вказує на виноград. Зокрема, тут проводилося терасне виноградарство, поширене на німецьких землях, і це теж є підтвердженням того, що частина нових поселенців, які прийшли сюди після монголо-татарської навали (1241 р.), була німцями. На німецьке населення вказують не тільки ці дані, але й писемні відомості, які стосуються сучасного Королева, Сасова та інших населених пунктів. Тут виготовляли дуже якісне вино, яке конкурувало  навіть із знаменитими токайськими винами.

- Чи жили на Чорній горі люди?

- Вона з давніх часів була заселена людьми. Уже первісні люди сотні тисяч років перед цим тимчасово поселялися на тому чи іншому схилі чи виступі гори. Розкопки на місці замку Канків показали, що поселення на цьому місці існувало уже 3,5 тисячі років тому, у бронзовому віці. Але вже знайшли і бронзову сокирку з початку залізного віку. 

Насправді саме місто Виноградів не мало безпосереднього зв’язку із замком, виникло в інших географічних умовах і тільки в наш час його межі досягнули Чорної гори.

1469789032

- Чому замок називають Канків і як він пов’язаний із горою?

- Уже сама назва замку – Канків теж загадкова. Одні пояснюють це назвою одягу монахів-францисканців, які проживали тут, мали монастир з початку XVI століття. Є легенда про власника замку, якого так називали. Пов’язана ця назва не безпосередньо із Чорною горою, а з околицями сучасного Берегова. Тут, біля села Бакта довгий час стояв найбільший курган Закарпатської області. Він мав висоту понад 6 метрів, а діаметр - понад 80 метрів. Своїми розмірами змагався зі знаменитими скіфськими курганами.

Свого часу його почав розкопувати ще Тиводар Легоцький, а завершили розкопки ужгородські археологи на початку 1980-х років. Але сподівання археологів не виправдалися, оскільки ні в насипі, ні під ним очікуваного багатого поховання не було. І все ж поблизу нього були відкриті археологічні пам’ятки кельтських і германських племен. Зокрема, скарб римських монет та деталь колісниці у формі відлитої з бронзи пантери. 

Цікава легенда цього кургану. Згідно з нею, на місці кургану у ХІІІ столітті відбулися драматичні події: розбійник на ім’я Канків викрав красуню Ілону, і коли намагався її відвезти на коні, то воїни угорського короля Андрія ІІ, який тоді перебував в околицях Берегова, наздогнали його. Розбійник вирішив, що коли не може забрати красуню, то вб’є її. Так і зробив, а сам стрибнув у річку Верке, яка нині протікає цими землями, і загинув. На місці вбивства дівчини воїни короля своїми шоломами насипали курган над її могилою, який отримав назву Пагорб красуні. Між іншим, у навколишніх населених пунктах збереглися місцеві назви, пов’язані з перебуванням тут згаданого угорського короля: королівський табір, королівський колодязь, королівський камінь, королівський міст та інші.

1468532347_f10516b38fdb

- Які легенди пов’язані із Канковом, і чи звертали історики на них увагу?

- Про замок розповідається у багатьох переказах, особливо, про скарби, які в ньому знаходяться. Один із таких переказів, сліди якого зафіксовані ще в XVII столітті, розповідає, що у Канкові є таємна пивниця з величезними скарбами. Інші вказують, що це колодязь. Люди неодноразово намагалися відшукати сліди цього колодязя і, звичайно, скарби. Наприкінці XVII століття відбувся судовий процес, на якому один із свідків розповів, як двоє виноградівців, дізнавшись про скарби Канкова, поїхали в Дебрецен до провидиці, яка розповіла їм, де знаходиться таємний колодязь. Вона сказала, що біля замку із зовнішньої сторони в бік міста, там, де росте засохле дерево. Ці люди повернулися і дійсно знайшли місце з таким високим деревом. Розпочали там розкопки. Оскільки це була зима, про розкопки швидко дізналися власники гори – родина Перені, які заборонили подальші роботи. Після цього ще неодноразово люди шукали це таємниче місце, і не тільки через скарби, які фігурують у переказах.

Існує легенда, ніби в цьому колодязі у срібній труні поховано тіло знаменитого монаха-францисканця Яноша Капістрані, який жив у XV столітті і проявив себе у боротьбі проти турків. А в середині ХІХ століття під наглядом властей Угоча тут проводилися розкопки. Але ні в XVІІ, ні в ХІХ столітті, ані пізніше срібний гріб із Яношом Капістрані так і не було знайдено.

- Чи мають легенди Чорної гори історичне підгрунтя?

- Одна з легенд розповідає, що молода дівчина, донька Петра Перені, будучи реформаткою за віросповіданням, якось разом з іншими навідалася у ще католицький францисканський монастир, щоб подивитися на реліквії, які там зберігалися. Однак монахи спіймали її, захопили, познущалися з неї. І коли про це дізнався її  батько, він у гніві знищив монастир, а монахів скидував з високих веж. Ця легенда вказує на події XVІ століття, коли по всій Угорщині розпочався реформатський рух, тривали жорстокі релігійні війни між прихильниками реформатської і католицької церкви. Історичні джерела зафіксували жорстокі розправи одних над іншими. Наприклад, прихильники Імре Текелі кастрували частину францисканських монахів у Виноградові.

палац-перені

Інша легенда теж пов’язана з красунею Ілоною – дочкою Перені. Вона закохалася у молодого парубка Гейзу, сина володаря Хустського замку – Густа. Молоді дуже часто зустрічалися, таємно від своїх батьків, які були запеклими ворогами. Місцем зустрічі був Пагорб любові на горі Горк, біля сучасної Великої Копані. Тут і сьогодні знаходиться своєрідний оглядовий майданчик, із якого проглядається долина річки Тиса, гори, Хустський, Королівський замки. Молоді поклялися в коханні до смерті. Вони вирішили помирити своїх батьків, побратися. Але коли батьки почули про їхні наміри, стали ще лютішими ворогами.

Парубок вирішив, що він тоді краще загине, ніж залишиться без коханої. Оскільки  у той час тривала війна проти татарів, він пішов до війська. Замість смерті потрапив у полон. 10 років Гейза перебував у полоні татар. За цей час він втратив пам’ять і забув про наречену Ілону та про всіх родичів. Через 10 років він зустрівся з одним із старих хустських воїнів, які служили його батькові. І той почав розповідати йому, хто він такий, де живе. Так вони з цим воїном втекли з татарського полону, дісталися околиць Хуста. Старий дорогою помер, а Гейза поселився у невеличкій хатинці під замком. Жив усамітненим життям, приніс із полону арфу і дуже добре грав на ній. Слуги замку часто навідувалися слухати його пісні. Через деякий час туди навідалися дві доньки Густа – сестри Гейзи.  І теж були зачаровані красою гри. Молодша сестра закохалася у юнака. Вони почали зустрічатися. Про це дізнався батько і надзвичайно розсердився, наказав відрубати голову юнаку. Того дня надвечір, коли сідало сонце, його червоні промені освітлили на одному з пагорбів замкової гори страту. Коли Гейзі відрубали голову, Густ побачив на шиї золоту монету. Він відразу впізнав дарунок дружині на знак народження сина. Тоді Густ дізнався, що вбив власного сина. Тут же на місці володар Хустського замку кинувся на власний меч і покінчив життя самогубством. Кров сина й батька окропила землю навкруги. Тому пагорб із червоною землею називають Червона гірка.

xust zamok gravjura1

На цьому історія не завершилася. Донька Перені, яка жила окремо від батьків під Чорною горою і вважалася чарівницею, дізнавшись про події в Хусті, про повернення і смерть Гейзи, пішла на місце, де вони постійно зустрічалися, і звідти кинулася у прірву, у річку Тису, й загинула. У такий спосіб вона дотрималася клятви, яку дала 10 років тому Гейзі – що буде любити його до смерті. Ось такі трагічні легенди, пов’язані з Чорною горою і замком Канків існували на Виноградівщині у давнину.

 

Наталія Толочко

  • Про нас

    Prozak - Інформаційний антидепресант

    Редактор сайту - Костянтин Шевченко

    Тел.: +38 095 308 8778

    Ужгород, вул. Белінського, 24

    mail.prozak@gmail.com