Таємниця Малої гори в Берегові
Продовжуємо серію матеріалів про угорські історичні пам’ятки на Закарпатті. На цей раз розповідаємо про позолочене навершя з давньоугорського поховання у Берегові.
Барельєф цієї знахідки встановлено на стіні реформатської церкви у 1996 році. Ми вирішили дізнатися трохи більше про цю реліквію, яку так цінують угорці, але під час з’ясування фактів натрапили на несподівано цікаві факти.
За коментарем звернулися до історика і краєзнавця Йосипа Кобаля, який розповів нашому виданню про те, кому ж насправді могло належати навершя.
У 1996 році в Угорщині відзначали 1100-річчя приходу в Карпатський басейн давніх угрів. У той час до цієї дати було приурочено чимало заходів, зокрема, тоді встановили і берегівський барельєф. Давні угри прийшли у Карпатський басейн у кінці 9 століття. Угорські дослідники 19 століття обрали часом приходу предків угорців 895 рік. Але коли у 1895 році потрібно було відзначати 1000-ліття цієї події, уряд країни не зміг підготуватися належним чином. Тому святкування перенесли на один рік пізніше. З цього часу за основу відліку взято саме 1896 рік.
- Коли і за яких обставин було знайдено навершя?
- У квітні 1900 року на Малій горі неподалік Берегсаса (Берегова) разом із кістками вершника і коня у повному спорядженні (з шаблею, стременами, вістрям стріл тощо) було знайдене унікальне срібне з позолотою орнаментоване палметами навершя, аналог якого досі не зустрівся у жодному із давньоугорських поховань. Визначили цей предмет як деталь шапки.
Знайдені предмети у мерії тодішнього Берегова оглянув відомий закарпатський історик, археолог Тиводар Легоцький. Він же першим опублікував цю цінну знахідку. Згодом речі були передані до Угорського національного музею в Будапешт, де зберігаються донині.
Пізніше, у 1933 році, неподалік гаданого поховання було виявлено інше, але вже не настільки багате, хоча й тут знайшли шаблю, стремена тощо. Всі ці знахідки одразу ж пов’язали з давніми уграми, але відшукати аналогічного навершя шапки ніхто тоді так і не зміг.
- Що було далі з вивченням знахідки?
- Згодом відомий дослідник мистецтва давніх угрів Нандор Феттіх помітив, що залізні стремена із поховання 1900 року були орнаментовані чужим для угорців візерунком, який вказував на зв’язки з вікінгами-норманами. Нарешті через багато десятиліть угорським археологам вдалося відшукати й аналогію навершя шапки. Місцем знахідки був один із вікінгських могильників у Швеції. Там, у багатому похованні вершника була знайдена разом з обладунками воїна схожа шапка. Це може вказувати на те, що похований на Малій горі вершник був, можливо, не давнім угром, а вікінгом.
- Чи є інші археологічні знахідки вікінгів того часу на території Карпатського басейну?
- Нормандські знахідки і навіть окремі поховання норманів в Угорщині відомі. Цікавим є свідчення угорського історика Аноніма (автор відомої праці «Діяння угрів») про те, що коли угри проходили біля Києва у часи Олега, теж нормана, до них приєдналася і якась кількість руських, або, як пише анонім, рутенів. У 9-10 столітті русами, Руссю (в однині – русином) називали норманів (звідси походить і назва усього населення Київської Русі – руські, русини), або в латиномовних джерелах з 11 століття – рутени.
- Тобто на берегівському барельєфі зображена нормандська реліквія?
- Цілком імовірно, що ця пам’ятка якимось чином пов’язана з норманами-вікінгами, які примкнули до давніх угрів наприкінці ІХ століття.
За темою: Перший переможний бій куруців відбувся не там, де встановлено пам'ятник
Святого Іштвана зображують на Закарпатті не таким, яким він був
Про інші угорські пам’ятки на Закарпатті читайте у наступних статтях розділу «Історія».
Записала Наталія Каралкіна