Як Духнович доводив єдність русинів із росіянами (документ)

Стаття Олександра Духновича у 31 номері "Зорі Галицької" від 1949 року спростовує вислови про право на автономію закарпатських русинів, і тим паче міркування "будителя" про русинів як окремий народ.

 

У редакційній врізці до статті, яку передав нашому виданню відомий ужгородський археолог і краєзнавець Йосип Кобаль йдеться про те, що Русини Угорські хочуть об’єднання з Галицькими русинами, які притіснені Мадярами. "Розправу" друкують без змін, щоб "очивидячи показалося, що мова их русская є та самая, як наша, и народ Угро-русій тот же самый народ, що наш Рускій". 

У контексті цієї статті чітко простежується позиція Духновича, який був прихильником об’єднання з Росією території, яка сьогодні належить Закарпаттю, і в жодному разі не є "стовпом" русинства, котре сьогодні вимагає автономії і прикривається іменем того ж Духновича.

Про те, чому русини не мають права на автономію, йшлося у статті "Чому закарпатці не окремий народ, а Лаборець, Корятович і будителі – не герої". 

Підтвердженням прагнень русинів, які в той час проживали на Закарпатті до об’єднання з Росією є публікації в  Календарі русинів Закарпаття 1934 року. 

"Но однакож народ рускый не одступаєт од права свого и верный  остает Цареви аж до смерти", - йдеться у статті Духновича. Наприкінці матеріалу він зазначає, що русини угорські раніше були об’єднані з галицькими і мають право на "жаданий союзок" з Головною Руською радою у Львові. Олександр Духнович висловлює сподівання, що ця рівноправність на об’єднання таки буде дотримана. 

Додаємо відскановану статтю з "Зорі Галицької".