image

Як Ужгород ставав освітнім, науковим, мистецьким центром

Вчора ми публікували першу частину історії Ужгорода, яку у доступній формі написав для нашого сайту відомий ужгородський історик Федір Брецко. Інформація важлива для тих, хто хоче нагадати собі історію міста, чи й взагалі відкрити для себе щось нове про заснування Ужгорода і його розвиток протягом багатьох століть. Сьогодні публікуємо другу частину про Ужгород спортивний, освітній, науковий, культурний, мистецький центр. 

Ужгород з тих пір, як набув статусу міста, поволі ставав визначальним осередком освіти, науки та культури нашого краю. Упродовж віків місто завжди було зразком освітянської діяльності в Карпатському регіоні. Першим середнім навчальним закладом на Закарпатті був єзуїтський колегіум типу гімназії, заснований 1613 р. у м. Гуменному (нині Східна Словаччина). Володар міста Янош Х Другет, як жупан Ужанського комітату і всеугорський державний суддя, у 1640 р. переніс школу із провінційного містечка Гуменного до більш цивілізованого міста Ужгорода. У 1646 р. колегіум розпочав свою освітянську діяльність, єзуїти почали навчати учнів і робили вони це упродовж 139 років, поки колегіум не було перетворено на Ужгородську гімназію. Ужгород на якийсь час став центром одного із восьми шкільних округів Угорщини. Поряд з колегіумом, а пізніше – гімназією – в Ужгороді діяли початкові школи. Але городяни та закарпатці рівнялися на Ужгородську гімназію, бо вона насправді зуміла акумулювати в собі усе те найкраще та найцінніше з педагогічної думки і практики, що виробила шкільна система в Центральній Європі протягом століть. Її закінчив і почав працювати в Ужгороді Олександр Духнович – талановитий письменник, поет, драматург, публіцист, автор народного гімну русинів «Я русин быв, єсмь и буду», а педагогічні ідей його не втратили свого значення й по нині. За зразком Ужгородської гімназії в нашому краї з часом створювалися й інші середні навчальні заклади. Ужгород дійсно був центром тогочасного шкільництва. Інших середніх закладів до ХVІІІ ст. на Закарпатті не було: Мукачівську гімназію засновано у 1872 р., Берегівську угорську – 1895 р., Берегівську українську – 1919 р., Хустську – 1921 р., а Ужгородську класичну гімназію отців Василіан – тільки 1937 року.

Свої позитивні результати дала діяльність у місті двох семінарій: учительської (утворена у 1740 р.) та духовної (утворена у 1777 р.). У місті навколо єпископа Андрія Бачинського (1732–1809) згуртувалося товариство освічених людей, із яких виросла плеяда вчених, будителів, які створили славу Закарпаттю далеко за його межами. З гуртка вийшли Петро Лодій, Михайло Балудянський – перший ректор Санкт-Петербурзького університету, Іван Орлай – директор Ніжинського університету, брати Кукольники – російські літератори, Юрій Гуца-Венелін – відомий славіст, та ціла когорта видатних діячів науки та культури: Василь Довгович, Іван Фогарашій, Іван Раковський. В Ужгороді жив і помер Іван Пастелій – історик, автор двотомної праці «Короткий нарис фундації Федора Корятовича». Іоанікій Базилович освіту здобув також в Ужгороді і став першим істориком Закарпаття, написавши відомий твір «Історія церкви і краю з найдавніших часів до 1789 року». З-під пера історика Михайла Лучкая, котрий похований у місті, вийшли шість томів «Історії карпатських русинів» та «Граматика слов’яно-руська» – перша граматика української мови на західноукраїнських землях. Місто також прославили Анатолій Кралицький, Олександр Павловський, Олександр Митрак, Євген, Іван Раковський, Юрій Жаткович, скульптор Янош Петрідес, художник Гнат Рошкович та багато інших.

В Ужгороді працював Костянтин Матезонський – музикант і композитор, засновник та керівник хору «Гармонія», який проіснував понад 100 років. Його учнями стали І. Бокшай, І. Сільвай, М. Лихварчик. А чого вартує творча діяльність Закарпатського народного хору, велику роль у формуванні творчого обличчя якого відіграв керівник і головний диригент П. Милославський, а значні успіхи художнього колективу пов’язані з іменем М. Кречка. У розвиток музичного мистецтва Закарпаття та Ужгорода великий внесок зробили композитори: Дезидерій Задор, засновник професійної музичної школи Закарпаття, перший директор Ужгородської музичної школи та державного музичного училища, автор понад 300 народних пісень, коломийок, колядок та Іштван Мартон, автор понад 400 творів великої і малої музичної форм, тодішній художній керівник Закарпатської обласної філармонії (нині очолює В. Гірник). Великою популярністю серед ужгородців нині користуються український греко-католицький хор імені А. Волошина Ужгородського кафедрального собору (кер. Я. Кирлик), академічний камерний хор «Кантус» (кер. Е. Сокач), а також солісти філармонії: Марія Зубанич, Петро Матій, Наталія Висіч, Оксана Ільницька-Харкаліс, Клара Балог, Клара Лабик-Попович, Олександр Садварій, Володимир Кітченко, Владислав Юрош, інші. Популярністю в Україні та за її межами користується утворений у 1962 р. в Ужгороді заслужений ансамбль танцю України «Юність Закарпаття», успіхи якого пов’язані з його незмінним керівником Михайлом Сусліковим – легенди української хореографії. Його учень, Михайло Сачко, у 1986 р. утворив у місті чудовий зразковий дитячий ансамбль народного танцю «Джерельця Карпат».

Читайте також: В Ужгороді була майже-Ейфелева вежа у 1927 році

У ХХ ст. було побудовано багато дошкільних, середніх загальноосвітніх шкіл, професійно-технічних училищ, відкрито філармонію, дві дитячі музичні школи, музичне, художнє, культосвітнє, медичне училища, комерційний технікум, технікум приладобудування тощо. Вищим навчальним закладом у місті став Ужгородський державний університет (з 2000 р. – національний), утворений 18 жовтня 1945 р., який за роки своєї історії підготував понад 60 тисяч спеціалістів. У стінах вишу творчо працювали такі відомі історики, як М. Троян, Л. Коваленко, В. Неточаєв, М. Лелекач, Ф. Потушняк, І. Шульга, Я. Штенберг, І. Гранчак, працюють професори: О. Мазурок, М. Тиводар, М. Вегеш, С. Федака, інші. У галузі філології вуз прославили Й. Дзендзелівський, Ю. Сак, фізики – Д. Чепур, І. Запісочний, В. Лендєл, В. Сливка, О. Шпеник, Ю. Височанський, медицини – О. Фединець, О. Ганич. У 1966–1970 роках в Ужгороді відкрито відділення трьох наукових інститутів: ядерної фізики, теоретичної фізики, соціально-економічних проблем зарубіжних країн. У 1969 р. розпочав роботу Ужгородський телецентр, а у 1974 р. збудовано дитячу школу мистецтв.

Для задоволення культурних потреб ужгородців у місті було створено мережу клубних закладів, бібліотек, кінотеатрів, видавництв, три театри, художні, фольклорні колективи, ансамблі танцю, Закарпатський народний хор, музеї: Закарпатський краєзнавчий музей, Зоологічний музей, Закарпатський обласний художній музей ім. Й. Бокшая, Закарпатський музей народної архітектури та побуту, Закарпатський академічний обласний театр ляльок (театр «Бавка»), Закарпатський обласний державний український музично-драматичний музей, меморіальний музей народного художника Федора Манайла тощо. Не можна не оминути створену у місті Йосипом Бокшаєм та Адальбертом Ерделі «Підкарпатську школу живопису», яка дала нашому краю когорту величних митців, серед яких Г. Глюк, А. Коцка, Е. Контратович, З. Шолтес, Е. Грабовський, А. Кашшай та десятки й десятки інших творчих знаменитостей.

Місто з роками набувало статусу спортивного центру. Так, у 1893 р. міська влада виділила землю під «справжню спортивну площу» (нині район ЗОШ № 11). Територія, що отримала назву «Вербової», понад 40 років була улюбленим місцем спортивної громадськості. Тут, вперше на Закарпатті, було розбито й обладнано футбольне поле. У 1925 р. у місті було відкрито СК «Русь», який діяв аж до 1945 р. Футбольна команда «Спартак» у 1946 і 1950 роках здобула титул чемпіона України. Найбільше зацікавлення в ужгородців викликали футбол, волейбол, лижний спорт та гандбол. У 1983 р. здано в експлуатацію чудовий спорткомплекс «Юність».Щороку у місті проводиться традиційний міжнародний ужгородський марафон, у 1990 р. Ужгород приймав ХІХ Всесвітні дитячі Олімпійські ігри, а у 1992 р. саме на центральному стадіоні «Авангард» провела свій перший офіційний матч збірна України зі збірною Угорщини.

Нині в місті є багато спортивних споруд. Ужгород завжди славився і славиться своїми спортивними досягненнями та відомими спортсменами. В місті виросли не тільки віртуози футболу, а й футбольні олімпійські чемпіони – Д. Товт, Г. Лавер, М. Михалина, Е. Юст, М. Коман, З. Сенгетовський, Й. Беца, Й. Сабо, В. Турянчик, Ф. Медвідь, Т. Пфайфер, С. Рішко. Добру славу місту та краю принесли ужгородські гандболістки зі спортивного клубу «Карпати», очолюваного довгий період В. Черновим. Значний внесок у спортивне життя міста внесли олімпійські спортсмени-фристайлісти – С. Кравчук та Е. Аблаєв, вело спортсмен – В. Дума, тенісисти – М. Мозер, С. Сербайло, Й. Тагер. Не менше спортивних перемог Ужгороду подарували спортивні більярдисти, шахматисти, ватерполісти, кікбоксери, фехтувальники. Щороку в Ужгороді проходять традиційні змагання зі спортивних танців, художньої гімнастики, східних видів боротьби та екстремальних видів спорту. 

 

  • Про нас

    Prozak - Інформаційний антидепресант

    Редактор сайту - Костянтин Шевченко

    Тел.: +38 095 308 8778

    Ужгород, вул. Белінського, 24

    mail.prozak@gmail.com