image

Закарпатець - серед авторів послання до нащадків 1962 року

У Харкові під час ремонту в казармі військової частини 3005 (Нацгвардія України) знайшли послання від солдатів строкової служби, що адресоване нащадкам. Серед авторів і закарпатець, житель села Ставне Великоберезнянського району.

Лист датований 10 квітня 1962 року. Понад півстоліття аркуш паперу зі шкільного зошита в лінійку зберігався у бляшанці з-під "монпасьє", повідомляє ВВС

Солдати, які міняли вікна у будівлі 53 роки тому, заховали коробочку у порожнину між віконною рамою та простінком.

Дорогий товаришу!

Зміст листа, написаного російською мовою, невибагливий і непафосний. Очевидно, тодішні армійці писали його не за вказівкою, а від душі.

"Дорогий товаришу! Ми, що нижче підписалися рядові Крамник І.М., Дашкевич І.А., Васковський Е. Яковлевич, Курбанов Хемра Ільмурадович, Касич В.В. ставили нові вікна, дуже просимо, коли їх мінятимуть, оприлюднити цього листа. Всі наші мрії та бажання однакові, тобто відслужити Батьківщині та віддати усі сили на якнайшвидшу побудову комунізму в нашій державі… Цікаво, в які часи ми житимемо, коли знайдуть цю записку. Із повагою до Майбутнього – рядові…"

Автори вказали свої адреси. Троє з них в той час жили в Білорусі, один в Туркменській РСР, і лише один з п’ятьох, Василь Касич – в нинішній незалежній Україні: село Ставне Великоберезнянського району Закарпатської області.

Лист від радянських солдатів знайшли у бляшанці з-під цукерок

Блакитну бляшанку з папірцем знайшли, коли виламували в казармі старі віконні рами, щоб замінити їх на сучасні пластикові, розповів Віталій Щокін, робітник-будівельник.

"Ці порожнечі були забиті усім підряд. Сміттям, ватою, старими газетами. Ми їх читали, цікаво: про посівну, про жнива, найбільше – про Хрущова. І серед цього мотлоху була та баночка", - розповідає робітник.

Лист покликав в дорогу

Ремонтники розповіли про знахідку, і листом зацікавилось командування частини.

"Ми вирішили обов’язково знайти авторів цього послання. Вже розіслали листи за адресами, які там вказані. Сподіваємось на відповіді, хочемо їх запросити до себе. Гадаю, їм буде цікаво побувати в тій частині, де вони проходили службу 53 роки тому: чи змінилась вона, яка нині служба, армія, які нині солдати", - каже заступник командира частини, полковник Олександр Росляков.

До кожного з п’яти листів доклали копію записки з минулого.

"Коли вони служили, їм було по 18-20. Відтак, нині їм вже 73-75. Звісно, вони можуть вже і не пам’ятати про цей випадок, - розповідає капітан Олег Гармаш, офіцер з організації дозвілля частини. – Ми сподіваємось, усі вони живі, і зможуть приїхати до нас".

Позаштатний кореспондент ВВС Україна зателефонував до Ставненської сільскої ради на Закарпатті.

Марія Моняк, яка працює в раді, розповіла, що знала Василя Касича, але він уже давно помер. Він все життя прожив у Великоберезнянському районі, але в сусідньому селі Луг, і помер від старості та хвороб. В нього є дві дочки і син, можливо, вони відгукнуться на запрошення приїхати до військової частини у Харків.

Ланцюгова реакція

Військова частина 3005 донедавна належала Внутрішнім військам, тепер це – Національна гвардія України.

Нині тут проходять строкову службу кілька сотень солдатів. Дізнавшись про звернення попередників, реагують зворушено. Кажуть: слушна ідея, треба також написати листа до нащадків. І заховати є куди, саме вікна міняють.

Тепер вікна у військовій частині ставлять не солдати, а будівельники

"Звісно, вони, ті солдати, служили в тяжкі часи. Армія була іншою, порядки були іншими. От хоча б порівняти: я – з Богодухова, це 60 км від Харкова. Я щонеділі можу бачитись з родиною, у відпустку поїхати додому. А вони по два роки не бачили своїх близьких, служили за тисячі кілометрів від дому! Не кажучи вже про те, що і побут, і звичаї у військах були іншими. Набагато жорсткішими", - каже Руслан Терзіян, призовник.

Добре було б, розмірковують призовники, якби за наступні півстоліття армія змінилася ще більше, ніж за ті 53 роки, що минули. І жартома додають: "В листі автори вживають слово "комунізм", то можна вважати, що його таки збудували, адже сьогодні вікна міняють не солдати як безплатна робоча сила, а професійні будівельники".

  • Про нас

    Prozak - Інформаційний антидепресант

    Тел.: +38 095 308 8778

    mail.prozak@gmail.com