image

Закарпаття за 5 століть: від Корятовича до австрійців

Вчора ми повідомляли вам про те, що відомий ужгородський історик Федір Брецко спеціально для нашого сайту написав короткий екскурс в історію Закарпаття, яка може слугувати шпаргалкою тим, хто не дуже добре розбирається у минулому Закарпаття. Відтак після часів раннього Середньовіччя історик описує етапи із 14 по 18 століття. Пропонуємо вам другу частину статті про наш край у давнину. 

ЗАКАРПАТТЯ У XІV – XVI ст. Якраз у XVI ст. на території Закарпаття почали поширюватися протестантські релігійні рухи у вигляді лютеранства, кальвінізма i цвiнглiанства. До того ж у гірській місцевості, розпочалася з дозволу угорських королів галицька колонiзацiя:

  • українці-лемки заселяли комітати Унг, Берег,
  • українці-бойки – Берег, Унг,
  • українці-гуцули – Марамарош.

У 1376 р. королева Угорщини та Польщі, Ержибет, надала Мукачеву статус привілейованого міста, а також дала дозвіл користуватися власною печаткою.

І ось у 1394 році на Закарпаття з Литовсько-Руської держави прибув відомий подільський князь ФЕДІР КОРЯТОВИЧ, який зробив багато корисного для культурного збагачення нашого народу. Він заснував монастир на Чернечій горі, а вже у 1440 р. було засновано окреме Мукачівське єпископство.

У 1514 році відбулося велике селянське повстання куруцiв-хрестоносцiв в Угорщині пiд проводом ДЬОРДЯ ДОЖI (у повстанні брало участь близько 100 тисяч чоловiк). Повстанці неодноразово нападали на Ужгород, Мукачево, Хуст, Королево.

Та все змінилося у 1526 році, коли сталася битва при річці Могач, де угорцi зазнали поразку вiд туркiв і втратили свого короля Лайоша II, останнього з династії Анжу. Угорське королівство було розділене на три частини:

  • Трансильванське князівство – васал турецької iмперiї;
  • Центральна Угорщина – під владою турецької імперії;
  • Західна і Північна Угорщина – під владою австрійських Габсбургів.

У 1526 р. Янош Заполяї, стає князем Трансильванiї-Семигородщини до складу якої увійшли наші комітати Берег, Угоча, Марамарош. Австрія контролювала закарпатський комітат Унг. У цей час і розпочалися війни між католицькою Австрією та протестантською Трансильванією. Але незважаючи на те, що Трансильванське князівство, до складу якого входила більша частина Закарпаття, офіційно підпорядковувалося Османській імперії, угорські князі аж ніяк не бажали коритися азіатському впливу. І ось вже у 1566 р. повторився похiд туркiв на Закарпаття i Словаччину. Було пограбовано Берегово, Севлюш, Вари, Мочола, Кiдьош, Астень, Дiдово, Буча, Бiгань, Береги, Косино, Квасово, Гута, Бене.

ЗАКАРПАТТЯ XVI–XVII ст. – це в першу чергу край, де сталося зародження масового опришківства. Особливо були відомі своєю дiяльнiстю загони опришкiв у селах Люта, Загорб, Поляна, Дубриничi, Ростока, Волосянка, серед отаманів опришкiв: Л. Варга, I. Сивохоп, О. Руснак, П. Орос, С. Форгач, Шотвош, Пинтя. Саме у нашому краї відбувся перший страйк в Угорщинi: у 1551 р. страйкуючi солекопи Солотвина покинули шахти i стали табором бiля Нодь Баньї, вони вимагали полiпшення свого становища та скасування смертної кари.

Пізнє середньовіччя ознаменувалося такими подіями в суспільному і господарському житті краю:

а) початок промислового вирощування грецьких горiхiв, яблук та шовковицi. Поширення промислових посадок кукурудзи та конюшини;

б) масове створення мануфактур, особливо у Березькiй жупi, тут було близько 100 підприємств. У Береговi проживало 11 кравцiв, 19 чоботарiв, 5 бондарiв, 4 гончарi, 5 ковалiв, 5 кушнiрiв — усього 8 цехiв. Ужанська жупа мала: залiзоробнi мануфактури (Ремети, Анталовцi, Лумшори), 20 лiсопилень, мануфактури по виробництву поташу i селiтри. Жупа Марамарош славилася обробкою дерева i залiза (Вишково, Крива, Буштино, Бичкiв), домнами i ливарництвом (Косiвська Поляна, Бутфалва), лiсопильнями (Ясiня, Бичкiв, Усть-Чорна), виробництвом взуття (Хуст). В жупі Угоча знаходився найбiльший бондарний цех;

в) використання мiнеральних вод. У спецiальних заглибинах у скелях нагрiвали розпеченим камiнням мiнеральну воду, в якій лікувалися. Це були прообрази перших санаторіїв-курортів.

г) у краї вже налічувалося 700 сiл, де дiяло близько 40 шкiл. А мiста поділялися на: приватновласницькi — Мукачево, Берегово, Береги, Косино, Вари, Севлюш, Свалява, Нижнi Ворота; казеннi — Ужгород, Перечин, В. Березний; короннi — Вишково, Тячево, Хуст.

Та історія не може йти по одній прямій і ось:

  • у 1604–1606 роках розпочалося антигабсбурзьке повстання пiд проводом Iштвана Бочкаї, яке заторкнуло і три закарпатські комітати;
  • у 1678–1685 роках відбулося угорське національне повстання пiд проводом князя Iмре Текелi проти Габсбургiв, де основною базою повстанців було знов Закарпаття.

До речі, приємним фактом є те, що у 1634 р. уряд Австрійської імперії видiлив для закарпатцiв кiлька мiсць у Трнавському унiверситетi.

Чи не найголовнішою подією ХVІІ ст. у нашому краї було 24 квiтня 1646 року, коли проголошено Ужгородську унiю. В Ужгородському замку 63 православнi священики визнали об’єднання з католицизмом. Таким чином сталося утворення нової, ГРЕКО-КАТОЛИЦЬКОЇ ЦЕРКВИ НА ЗАКАРПАТТI. Вже у 1689 р. вийшов едикт папи Олександра VIII про приєднання католицьких общин iсторичного Закарпаття до Ватикану. А у 1696 р. у селі Марiє-Повча (сьогоднішнє мiсце паломництва греко-католикiв) вперше заплакала iкона Дiви Марiї, зараз ця ікона знаходиться у Вiднi (Австрія).

Але у 1690 р. перестало iснувати Трансильванське князiвство. Тепер вже усе Закарпаття увійшло до складу Австрiйської iмперiї.

ЗАКАРПАТТЯ У XVIIІ ст. Та вже у 1703–1711 роках тривала визвольна війна угорців проти Австрії пiд проводом князя ФЕРЕНЦА II РАКОЦI. Спочатку його підтримали тільки 6 тисяч чоловiк, з яких лише 800 були озброєними. 7 червня 1703 р. відбулася перша пам’ятна битва куруцiв бiля села Довге, потім 15 лютого 1704 р. повстанці захопили замок у Мукачеві. І хоча в 1708 р. у Березькому комiтатi було прийнято закон про скасування кріпацтва, а також зроблено багато інших позитивних зрушень, повстання куруців потерпіло поразку від військ австрійців-лабанців.

У 1728 р. Мукачiвсько-Чинадiївська домiнiя перейшла до рук графiв Шенборнiв (всього перейшло 152 села, 4 мiста, 15 присiлкiв, 14.000 людей). Саме з цією феодальною родиною пов’язана нова хвиля німецької колонiзацiї. Приїхало понад 200 ремiсникiв та спецiалiстiв з виноградарства, вони заселили села Коропець, Березинку, Кучаву, Шенборн, Грабово, Пузняківці. 

ЗАКАРПАТТЯ У XIX ст. Для початку XIX століття характерний економічний підйом. На Закарпатті почав розвиватися капіталістичний уклад, хоча і в рамках феодалізму, з’явилися перші фабрики.

27 березня 1848 року в Ужгородi, у час угорської буржуазної революції (лідери: Лайош Кошут та Шандор Петефі) та повалення монархії, проголошено Закон Угорщини «Про скасування кріпосного права та феодальних повинностей селян». Для придушення революції Габсбурзький абсолютизм покликав на допомогу армію царської Росії. Будучи не в силах протистояти їм, революційна армія потерпіла поразку. Монархія була знову відновлена.

 У 1849 році Ужгород став центром Руського округу – нового територіального утворення в Австрійській імперії, але вже у 1850 році його було ліквідовано. Ось головні історичні події ХІХ століття:

  • у 1869 році в Ужгороді діяв перший на Закарпатті лісопильний завод;
  • у 1872 році почала працювати перша залізниця: Ужгород-Чоп;
  • у 1897 році з’явився перший телеграфний зв’язок Ужгород-Будапешт;
  • у 1902 році здано в експлуатацію першу в краї – Ужгородську електростанцію;
  • у 1861 р. випущено першу газету на Закарпатті «Карпатський вісник» (угорською мовою);
  • у 1865 р. закладено першу вугільну шахту в селі Iльниця;
  • у 1874 р. винахідник А. Єнковський iз села Стеблiвки винайшов машину для механiзованого збирання пшеницi;
  • у1896 р. на Закарпаттi було 123 поштовi вiддiли i жодного телефону;
  • у 1907 р. збудовано перший театр в Ужгородi.

Разом з тим протягом 1870–1913 рр. iз закарпатських комітатів Австро-Угорщини до США офiцiйно виїхало 180.000 чол., а нелегально – 400.000 чоловiк. Iншими країнами виїзду були Уругвай, Канада, Аргентина, Австралiя. 

Далі буде...

  • Про нас

    Prozak - Інформаційний антидепресант

    Редактор сайту - Костянтин Шевченко

    Тел.: +38 095 308 8778

    Ужгород, вул. Белінського, 24

    mail.prozak@gmail.com