image

Звідки на сучасне Закарпаття прийшли рутени, - Антон Годинка

 

Відомий історик Антон Годинка, який досліджував територію краю, а також його заселення, пише у своїй праці про те, звідки на сучасній території Закарпаття прийшли рутени. Саме цей термін на позначення тогочасних мешканців вживає науковець. 

Статтю вміщено до багатотомного видання "Історія Мукачівського греко-католицького єпископства", обсягом майже 900 сторінок, яке вийшло у Будапешті угорською мовою.  У одному з томів також зібрані всі грамоти з 14 по 18 століття, які стосуються історії Мукачівської греко-католицької єпархії. 

"Географічно, слід знати, є дійсним, що вони повинні були прийти лише з Галичини або малоруських губерній, розташованих за Галичиною. З інших місць вони не могли прийти, бо ніде інде немає рутенів", - пише Антон Годинка. 

Історик також зазначає, що територія, заселена рутенами, перед другою половиною XIII століття була безлюдною хащею, і що історія заселення цієї території, а також дарованих з неї доміній, є, по суті, історією заселення вітчизняних рутенів. 

А найранішими поселенцями сучасних територій Закарпаття, припускає Антон Годинка, можуть бути "волохи", нащадки яких, імовірно, - бляхи, які населяють Марамороську, Угочанську і Березьку області. Тому що відповідного їм племені на той час не було в Галичині. 

 

Довідково (з видання "Антоній Годинка: Gens fidelissima / в українському перекладі Йосипа Кобаля. - Ужггород, Поліграфцентр "Ліра", 2013. - 116 с.)

Антоній (Антон) Годинка (1864-1946) - відомий закарпатський історик, автор численних праць з історії Угорщини та Закарпаття, зокрема, такого фундаментального й до цих пір неперевершеного твору, як "Історія мукачівської греко-католицької єпархії" (Будапешт, 1909, 856 с.). Він один із небагатьох наших земляків удостоївся почесного звання дійсного члена Угорської академії наук (1933). Працював у пожонському (Братислава) та Пийчському університетах; очолював Підкарпатське общество наук в Ужгороді. Володів, крім материнської (руської) й угорської , ще латинською, німецькою, французькою, польською, сербською, хорватською, словацькою, румунською й російською мовами. Чудово знав джерела з історії та культури нашого краю. 

 

Переклад статті для нашого сайту здійснив відомий історик і краєзнавець Йосип Кобаль. Більше матеріалів за темою походження закарпатців читайте у розділі "Історія".

IMAG2545_1
  • Про нас

    Prozak - Інформаційний антидепресант

    Тел.: +38 095 308 8778

    mail.prozak@gmail.com