Лесь Белей везе до Ужгорода "Книгу про ліс"
У четвер, 25 лютого, в ужгородському снек-барі «Під Замком» (вул. Ольбрахта, 3) відбудеться прзентація «Книги про ліс» Леся Белея, що вийшла у «Видавництві Старого Лева».
Під час поетичної мандрівки автор збірки розповість, що ховає у собі ліс і залісся, про «шкідливі звички» та «голі обіди», а ще про зовсім нове і наболіле - тихе плавлення «солдатиків з живого олова» й написання «кримських меджума» ХХІ ст. Модератор – Іванка Когутич. Початок о 19:00. Вхід вільний.
Центральним символом і алегорією книги Леся Белея є ліс. У той самий час «Книга про ліс» - два дуже різних між собою, за звучанням і тематично, корпуси текстів. А відтак книга розділена на дві частини: In Silva та Ex Silva. «Текстів у збірці рівно шістдесят: 30 у першому розділі та 30 у другому, - каже Лесь. - У першій частині події відбуваються у лісі, яких ховає у собі безліч метафор. У другій частині метафорою є сам ліс. Той ліс, в якому ми всі з вами живемо, – місто. Кожен у ньому має свої дерева, трави та стежки...Та й самі ми лісові тварини зі своїми ланцюгами живлення».
Замилування лісом диким і лісом урбанстичним, на думку київського письменника Вано Крюґера, поєднує Леся Белея із закарпатським художником-шістдесятником Павлом Бедзіром. Проте автор «Книги про ліс» не настільки однозначний у висновках: «Бедзір теж змальовував ліс, принаймні у своєму найвідомішому циклі «Із життя дерев». Не малюючи з натури, він шукав усі ці образи у свої голові, вірячи, що чим «добрішими» будуть дерева, чим солодшими будуть плоди, тим добрішими будуть і люди навколо. Що може бути спільного у нашій творчості, – то це пошук образу лісу всередині себе», - каже Лесь Белей.
Довідково: Лесь Белей – поет, лауреат літературних премій «Дебют» (2008) та «Смолоскип» (2011). Народився у 1987 році в Ужгороді. Освіту здобув в Ужгородському національному університеті та Вроцлавському університеті. Автор поетичних збірок «Son et Lumiere. Листи без відповіді», «Дзеркальний куб», «Книга про ліс», а також прози – «Ліхіє дев'яності. Любов і ненависть в Ужгороді», «Асиметрична симетрія: польові дослідження українсько-польських відносин».