Картина для українських лікарів: останні дні на аукціоні
Вона поїхала до Флоренції, аби працювати в Академії класичного мистецтв і прибула в місто останнім рейсом, після якого всі кордони були закриті і Італія занурилася в карантин. Зараз художниця з Одеси, Естер Анастасія Франчук задіяна в кількох проектах Академії як художниця, перекладачка, в роботі над книгою, яку готує Академія. Робота тривала весь непростий період для країни.
В найстрашніший для країни час Естер вирішила, що хоче підтримати українських лікарів. Вона написала картину і виставила її на аукціон, аби виручені кошти передати до Фонду допомоги лікарям, що захворіли на коронавірус.
— Коли я їхала, то не думала, що ситуація з коронавірусом настільки серйозна і сподівалася, що Флоренцію вірус омине, адже місто знаходиться в центрі Італії, а центр і південь тоді ще не були охоплені вірусом, — розповідає художниця.
Втім, країна, і Флоренція, і академмістечко таки перейшли на строгий карантин та дистанційну роботу. Чи не найбільше вразило, за словами Естер, те, наскільки ця ситуація з пандемією об’єднала італійців.
— Вони всі сиділи вдома, виходячи тільки при крайній потребі, але об’єднувалися в різних творчих флешмобах: вечорами виходили на балкони і аплодували на підтримку лікарів, або влаштовували музичні вечори на тих же балконах, чи ліхтарики вмикали. Діти малювали малюнки і плакати і щодня викладали їх у вікнах: різні веселки, квіти, сонечко. І це відчувалося скрізь, ця позитивна спільність в жахливих умовах пандемії. Люди дуже серйозно і відповідально ставилися до умов строгого карантину, але не було паніки... Жодного разу не помітила такого...
Це було несподівано, тому що я опинилася в самому епіцентрі пандемії. Я думала, що серед людей буде панувати депресія, страх, паніка, але натомість бачила тільки світлу надію, взаємопідтримку, які єднали людей і наповнювали соцмережі. Люди чудово розуміли, що тепер час, коли «на передовій» — лікарі і їм як ніколи тепер потрібна підтримка, різного роду. Вони не можуть ізолюватися від пандемії, саме на їхні плечі лягає боротьба за життя.
Я подумала, що не можу залишатися осторонь і як художниця я можу підтримати наших, українських лікарів, тому що розумію, що в нас не вистачає подібних кампаній чи проектів. Тепер розумію, що, напевно, я опинилася в найкращому місці, щоб пережити цей страшний час. Мені здається, якби я була в цей час дома, в Україні, то стала б дуже замкнутою в творчому плані. Це була б зовсім інша ізоляція. Тут я її проживаю дуже продуктивно і навіть, я б сказала, радісно, я дуже багато чому навчилась із цих усіх ситуацій, які складалися довкола карантину і пандемії. Навчилась від людей, які поряд, від суспільства, від того, як веде себе інша культура, зіткнувшись з подібними серйозними викликами.
Тому в мене виникла ідея написати картину і присвятити її лікарям. Але щоб вона була не депресивною чи похмурою, а повною світла. Так і виникла картина «Промені надії» — я хотіла показати ту надію, яку я відчула тут. Так з’явились на картині і соняшники, як символ світла, сонця і України.
Картина вже більше тижня виставлена на аукціоні, який триватиме до п’ятниці, 22 травня, на сторінці Естер в соціальній мережі ( https://www.facebook.com/100000181716528/posts/3561353663880656/?d=n)
Сторінка художниці - https://www.anastasiiafranchuk.com/