У найбільшому виші Закарпаття провели обрядове дійство «Коляда і Колодій»
28 грудня на філологічному факультеті відбулося різдвяно-новорічне обрядове дійство «Коляда і Колодій». Студенти першого курсу під керівництвом доцента кафедри української літератури Оксани Тиховської відтворили зимовий календарний міф через виконання колядок, весільний обряд вінкоплетення, що взимку супроводжувався своєрідними піснями – колядками, в яких оспівувалася наречена, а також дійство «Колодій».
Різдвяні обряди є досить відомими, існує багато сценаріїв вертепних дійств, тому на філологічному факультеті звернули увагу саме на маловідомі зимові обряди. Колядки було взято з розвідки П. Лінтура, опублікованої 1942 року в Ужгороді під назвою "Коляди угро-русскія" - це автентичний фольклор Закарпаття. А в основі обряду вінкоплетіння - ритуал зафіксований цього року в с. Рокосово, - зазначила доцент кафедри української літератури Оксана Тиховська.
Свято розпочалося давньою колядкою «А що було з нащада світу», тобто її закарпатським варіантом, знайденим в архівах бібліотеки УжНУ. Глибинний зміст колядки був переданий талановитим виконанням Ганни Шміляк, студентки 4 курсу, котрій довелося свого часу побувати й на «Голосі країни». Крім цієї язичницької колядки, яка є уламком космогонічного міфу про створення світу трьома голубами, прозвучали ще дві – «Ой рано, рано куроньки піли, - зелене…» та «Ішла дівонька рано в недільку, ой Дай боже» як супровід до обряду виплітання вінка з барвінку для нареченої. Ці пісні доповнювалися певними діями, про які згадувалося в тексті, - наречена мала запалити три свічки, зібрати барвінок, розкинутий її дружками, а потім затанцювати з «маточкою», яка доплела вінок. Особливо колоритно у відтворенні дійства виглядав студент Артем Гиревий, переселенець із Донецька, він вжився у роль козака, органічно доповнивши закарпатський колорит, створений однокурсницями, що вправно оперували діалектом.
Завершенням свята була постановка «Колодій». Це обрядодія, що виконувалася наприкінці зими, після того, як відгуляли всі весілля, коли хлопці і дівчата відповідного віку знайшли собі пару… Тому ті, хто не мав половинки, ставали об’єктом висміювання. У першу чергу це стосувалося хлопців, дівчата чіпляли їм до ноги колодку, яка уособлювала наречену, котру вони так і не змогли знайти. Студенти філологічного факультету намагалися якомога краще передати атмосферу вечорниць, що відбувалися у минулі часи на Колодія: відтворили ритуалами і вшанували піснями його народження. Уособленням Колодія спочатку постав макогін, а потім перевдягнена в чоловічий одяг студентка філфаку, котра згідно зі сценарієм, укінці впала, зімітувавши смерть свого персонажа, що символізувало закінчення зимового циклу. Органічною частиною дійства було сіно, яким притрусили Колодія, прив’язані до ніг неодружених хлопців колодки, глиняний посуд, теплі вареники та ритуальний хліб…
Такм чином, мистецьке дійство «Коля да та Колодій» об’єднали у собі Різдво, весілля та Колодія, які святкувалися саме в такому порядку протягом зими. Колядки утверджували початок нового року, нового циклу, яке починалося з появою нового сонця (після 22 грудня) й народженням Ісуса Христа. Закінчувався піст – гуляли весілля, після весіль докоряли втраченим часом юнакам через символічне одруження з колодкою.
Студентам вдалося створити святкову, радісну атмосферу. Вони щиро привітали викладачів та присутніх із різдвяними святами, завершивши виступ піснею «Старий рік минає» у супроводі сяйва бенгальських вогнів.
Ірина Олаг, студентка відділення журналістики