Історіографічний контекст індустріального розвитку України
Архітектура промислових будівель є невід'ємною складовою індустріальної культури нашої держави і для розуміння розвитку промислових будівель і підприємств, причин їхнього оновлення і розвитку вимагають певних відомостей з історії.
Поняття «індустріальної культури» має узагальнюючі позиції для культури людства в цілому і індивідуальні прояви особливостей в історичному контексті окремо взятих країн, що відрізняються генезою промислових підприємств, соціокультурним станом того чи іншого періоду розвитку, вектора економічної спрямованості, природними ресурсами і всією сукупністю явищ, що пов'язано з промисловим виробництвом тощо. Індустріалізація в Україні була здійснена протягом 2-ої половини ХІХ - до післявоєнних років ХХ ст.
Внаслідок індустріалізації Україна отримала:
— великомасштабні промислові об'єкти з вираженою інженерною інфраструктурою та брутальними фасадами;
— домінування крупногабаритних інженерних споруд (таких як, наприклад, домни) і цілковите перетворення емоційної атмосфери міст України з пріоритетним звучанням тем індустріальних пейзажів;
— формування структури промислового міста було підпорядковане промисловим зонам тим, що виникли або склалися історично;
— формування відомчого житла, що територіально близьке до промислового підприємства і врешті решт – створення так званих "соцгородков". В деяких випадках будівлі мали досить привабливі вентильовані фасади, якими в той час могли похизуватись не всі споруди;
— розроблено і закладено, так звану, соціальну інфраструктуру, що мала не меті адаптування людини до умов середовища на виробництві.
Ще є, так би мовити, структурні зрушення, які прийшли в сьогодення, як візуально і матеріально виражене послання свого часу. Наприклад вентильовані фасади були досить новими для свого часу та виразно прикрашали будівлі, а також додавали енергозберігаючих властивостей.
Пріоритет в архітектурі індустріального періоду безперечно наданий підприємствам важкої індустрії гідроенергетики.
Архітектура виконує функції носія проголошеної ідеології, Машзал гідроелектростанції вирішується прийомами святковості громадських будівель. У цей період в архітектурних колах обговорюються задачі формування промислових будівель з мажорністю і значущістю громадської будівлі, з одного боку, і з лаконічністю, доведеної до рангу аскетики, і елегантністю конструктивізму, з іншого боку.
Прискорення строків проектування започаткувало перехід на засади типового проектування, що взагалі стало своєрідним явищем у цій сфері на багато років вперед.
Водночас, під виливом ідеологічної значущості завдань індустріалізації формується не тільки тематика в мистецтві, але й стилістика. На тлі цього з'являються рухливі, енергійні, живописні і скульптурні роботи. Саме в цей період було закладено засади, що згодом вплинуло на зміни естетичних смаків суспільства і створило явище в мистецькому середовищі, яке отримало назву естетики індустріальної архітектури.
0 коментарів