• 16

    Саша Скребцова: затишний блог і стильний Instagram

      Олександра Скребцова — стильна, освічена дівчина й багатогранна особистість. Разом із чоловіком Олександром Сливканичем вона відкрила самобутнє “Eat me Cafe” в Ужгороді, яке стало дуже популярним і улюбленим місцем багатьох. Відкриття закладу збіглося у часі з народженням доньки Соні. Саша поєднує материнство, ведення власної справи, гарно виглядає, випікає солодкі шедеври, а також надихає своїм неймовірним кулінарним блогом “Eat me” та дуже красивим профілем у Instagram. 

  • 6

    Олег Колесник: Ужгород перетворюється на великий смітник

      «Ужгород колись був дуже зеленим, у ньому було чимало скверів, парків. Зелене будівництво у місті – давня традиція. Ужгород будувався як зелене місто. За останні десятки років ми бачимо, що зелені наснаження здають свої позиції забудові. Майже зникло озеленення однорічними рослинами. Немає клумб, квітників, газонів врешті-решт», - вважає кандидат біологічних наук, доцент, завідувач кафедри ботаніки Олег Колесник. Він один з тих, хто бачить руйнування міста зсередини, знає природні причини негараздів, які сьогодні спіткали Ужгород. 

  • 15

    Дівочий творчий стартап: Саша Федоришина

      ProZak.info і далі готує серію матеріалів про молодих закарпаток, які самі себе зробили, розпочали власну творчу справу й показують, як можна жити справді якісно. Про секрети стартапу, бюджет, креатив, пошук ідей і власну нішу — в історії Саші Федоришиної.

  • 6

    Роман Пилип: Місія художника – дарувати людям світло, красу, гармонію

      «Якби я не захопився цим, у мене би нічого не вийшло», - розповідає про дослідження закарпатської вишивки відомий художник, викладач Закарпатського художнього інституту Роман Пилип. Насправді ця теза стосується усього, чим сьогодні займається Роман, а робить він чимало: збирає унікальну вишивку, створює писанки за автентичними зразками, організовує цікаві мистецькі майстер-класи і виставки, а ще – малює історичну архітектуру Ужгорода і Львова. 

Віктор Ганущин: Я роблю улюблену справу все життя

Віктор Ганущин: Я роблю улюблену справу все життя

«В одній із подорожей я дуже хотів побачити вельвічію, був відносно близько до неї, але програма гіда не передбачала цього. Я не міг собі пробачити, що не побачу цю рослину, тому підговорив ще трьох осіб з групи поїхати зі мною. Ми найняли місцеву таратайку, проїхали 35 кілометрів по пустелі, щоб побачити це диво. Двоє моїх супутників так і не зрозуміли, у чому унікальність вельвічії. Вони жартували, що знімали не рослину, а те, як я радів побаченому», — розповідає біолог і мандрівник Віктор Ганущин. Подібних авантюр, на які йшов заради рослин чи тварин, було в його житті чимало.
Дівочий творчий стартап: Віка Іваницька

Дівочий творчий стартап: Віка Іваницька

  Prozak.info продовжує писати про закарпатських дівчат, які самі себе зробили, самотужки розпочали власну справу й показують, як можна жити справді якісно. Цього разу — історія Віки Іваницької, яка керує танцювальним клубом “Родем” в Ужгороді, розвиває соціальні танці в місті і створює домашню атмосферу у стінах танцювальної школи.
Лора Арт: У моїх колекціях немає звичайних речей

Лора Арт: У моїх колекціях немає звичайних речей

  Ужгородська дизайнерка Лариса Богдан створює власні колекції одягу приблизно з 12 років. З того часу її творчий доробок налічує понад тисячу найнесподіваніших моделей. Кожна з них неповторна поєднанням кольорів, аксесуарів, фактурою і, звісно ж, емоціями, які випромінює такий одяг. 
Столяр-інвалід Андрій Доніченко: «Функціонування руки я почав відновлювати тим, що ходив до церкви та хрестився»

Столяр-інвалід Андрій Доніченко: «Функціонування руки я почав відновлювати тим, що ходив до церкви та хрестився»

Андрій Доніченко – майстер від Бога, людина, якій довелося пройти важкий життєвий шлях, вистояти та продовжити улюблену справу з подвійним ентузіазмом. 
Військовий Денис Висоцький: Я відразу зрозумів, що піду на передову

Військовий Денис Висоцький: Я відразу зрозумів, що піду на передову

  «З хлопцями ми неодноразово обговорювали, що воюємо не за президента, не за парламент, ми воюємо саме за Україну. Там, як і тут, всіх бісить ота несправедливість у державі. Багато хто говорить мені: чого ви там сидите? Йдіть на Київ. Але як залишити передову? Якби люди хоч на мить побачили ту атмосферу, яка там панує, не говорили би так», — розповідає військовий Збройних сил України, який захищає державу у Щасті, Денис Висоцький. На війні він пробув понад півтора місяця. Сьогодні має 10 днів відпустки, під час яких приїхав на Закарпаття. Попереду — ще 9 місяців війни… 
Творчий дівочий стартап: Катя Брижань

Творчий дівочий стартап: Катя Брижань

   Prozak.info і далі готує серію матеріалів про молодих закарпаток, які самі себе зробили, розпочали власну творчу справу й показують, як можна жити справді якісно. Про секрети стартапу, бюджет, креатив, власну нішу в історії Каті Брижань.
Дівочий творчий стартап: Оля Гапоненко

Дівочий творчий стартап: Оля Гапоненко

  Prozak.info і далі готує серію матеріалів про молодих закарпаток, які самі себе зробили, розпочали власну творчу справу й показують, як можна жити справді якісно. Про секрети стартапу, бюджет, підтримку, креатив, власну нішу у історії Олі Гапоненко.
Дівочий творчий стартап: Катя Моргентал

Дівочий творчий стартап: Катя Моргентал

  Prozak.info готує серію матеріалів про молодих закарпаток, які самі себе зробили, розпочали власну креативну справу й показують, як можна жити справді якісно. Про секрети стартапу, бюджет, команду, працю 24/7 і внутрішню силу втриматися на дистанції — у історії Каті Моргентал.
Петро Матій: Я кожен раз співаю по-іншому

Петро Матій: Я кожен раз співаю по-іншому

  “Я зате так довго співаю, бо мені ніхто в горло не ліз. Викладач лише радив, щоб я більш артистично співав і думав про те, про що співаю”, — говорить із гумором про себе український співак і композитор, народний артист України Петро Матій і додає, що його голосу дають не більше 30 років, хоча самому артисту вже за 70.  “Це Божий дар, - вважає Петро Матій. - Чи не виспівався, чи такі сильні зв’язки – я не знаю”. Співає Матій 45 років поспіль. За цей час випустив сім дисків, два з яких із власними словами і музикою. Сьогодні він очолює ансамбль «Гармонія», співає у Закарпатському народному хорі, «Угорських мелодіях», а також працює концертмейстером в музучилищі. 
В. Малишка: Моя життєва мета – заробляти тим, що цікаво

В. Малишка: Моя життєва мета – заробляти тим, що цікаво

   «Я буду робити те, що цікаво. Захочу писати – буду писати, захочу знімати – буду знімати. І вірю, що так робитиму», - відповідає з упевненістю в голосі письменник Василь Малишка на запитання про те, ким хоче бути. І це далеко не юнацький максималізм, як може здатися на перший погляд. Попри юний вік – 16 років, хлопець вже зробив немало: видав три книжки ­– «Що найголовніше у світі», «My Dreams», «ПростороВіРші», має кілька екземплярів власного саморобку, який чекає на оприлюднення, десятки перемог на всеукраїнських і міжнародних конкурсах, а також власні п’єси. 
Михайло Рошко: Я роблю те, що люблю

Михайло Рошко: Я роблю те, що люблю

  «Коли актор грає у фільмі, він не одержує миттєвої віддачі, але намагається перфектно виконати свою роботу, бо результат будуть бачити згодом. Під час лекцій відчути емоції - не найголовніше. Відчувати підтримку аудиторії – це добре, але мета лекції, як і будь-чого в житті – максимально якісно зробити свою роботу, тримати високу планку де тільки можеш і навіть там, де не можеш. Хемунгуей казав, що найкраще задоволення – це задоволення від добре зробленої роботи, і я з ним погоджуюся», - розповідає один з кращих університетських лекторів, декан факультету іноземної філології, літературознавець-американіст і письменник Михайло Рошко.
  • Про нас

    Prozak - Інформаційний антидепресант

    Тел.: +38 095 308 8778

    mail.prozak@gmail.com
  • Останні Tweets

  • Фото з Галереї

    • 8
    • 5
    • 20160730_140414
    • 3
    • 7
    • IMAG5687
    • IMAG5464
    • IMAG5498
    • IMG_2095
    • 3
    • IMAG5366
    • IMG_1763
    • 13052532_758525780950616_1153731660_o
    • IMAG5232
    • 19
    • DSC_4952