• 15

    Дівочий творчий стартап: Саша Федоришина

      ProZak.info і далі готує серію матеріалів про молодих закарпаток, які самі себе зробили, розпочали власну творчу справу й показують, як можна жити справді якісно. Про секрети стартапу, бюджет, креатив, пошук ідей і власну нішу — в історії Саші Федоришиної.

  • 6

    Роман Пилип: Місія художника – дарувати людям світло, красу, гармонію

      «Якби я не захопився цим, у мене би нічого не вийшло», - розповідає про дослідження закарпатської вишивки відомий художник, викладач Закарпатського художнього інституту Роман Пилип. Насправді ця теза стосується усього, чим сьогодні займається Роман, а робить він чимало: збирає унікальну вишивку, створює писанки за автентичними зразками, організовує цікаві мистецькі майстер-класи і виставки, а ще – малює історичну архітектуру Ужгорода і Львова. 

  • IMG_3303

    Віктор Ганущин: Я роблю улюблену справу все життя

    «В одній із подорожей я дуже хотів побачити вельвічію, був відносно близько до неї, але програма гіда не передбачала цього. Я не міг собі пробачити, що не побачу цю рослину, тому підговорив ще трьох осіб з групи поїхати зі мною. Ми найняли місцеву таратайку, проїхали 35 кілометрів по пустелі, щоб побачити це диво. Двоє моїх супутників так і не зрозуміли, у чому унікальність вельвічії. Вони жартували, що знімали не рослину, а те, як я радів побаченому», — розповідає біолог і мандрівник Віктор Ганущин. Подібних авантюр, на які йшов заради рослин чи тварин, було в його житті чимало.

  • J7SeQtQemUQ

    Дівочий творчий стартап: Віка Іваницька

      Prozak.info продовжує писати про закарпатських дівчат, які самі себе зробили, самотужки розпочали власну справу й показують, як можна жити справді якісно. Цього разу — історія Віки Іваницької, яка керує танцювальним клубом “Родем” в Ужгороді, розвиває соціальні танці в місті і створює домашню атмосферу у стінах танцювальної школи.

Лора Арт: У моїх колекціях немає звичайних речей

Лора Арт: У моїх колекціях немає звичайних речей

  Ужгородська дизайнерка Лариса Богдан створює власні колекції одягу приблизно з 12 років. З того часу її творчий доробок налічує понад тисячу найнесподіваніших моделей. Кожна з них неповторна поєднанням кольорів, аксесуарів, фактурою і, звісно ж, емоціями, які випромінює такий одяг. 
Столяр-інвалід Андрій Доніченко: «Функціонування руки я почав відновлювати тим, що ходив до церкви та хрестився»

Столяр-інвалід Андрій Доніченко: «Функціонування руки я почав відновлювати тим, що ходив до церкви та хрестився»

Андрій Доніченко – майстер від Бога, людина, якій довелося пройти важкий життєвий шлях, вистояти та продовжити улюблену справу з подвійним ентузіазмом. 
Військовий Денис Висоцький: Я відразу зрозумів, що піду на передову

Військовий Денис Висоцький: Я відразу зрозумів, що піду на передову

  «З хлопцями ми неодноразово обговорювали, що воюємо не за президента, не за парламент, ми воюємо саме за Україну. Там, як і тут, всіх бісить ота несправедливість у державі. Багато хто говорить мені: чого ви там сидите? Йдіть на Київ. Але як залишити передову? Якби люди хоч на мить побачили ту атмосферу, яка там панує, не говорили би так», — розповідає військовий Збройних сил України, який захищає державу у Щасті, Денис Висоцький. На війні він пробув понад півтора місяця. Сьогодні має 10 днів відпустки, під час яких приїхав на Закарпаття. Попереду — ще 9 місяців війни… 
Творчий дівочий стартап: Катя Брижань

Творчий дівочий стартап: Катя Брижань

   Prozak.info і далі готує серію матеріалів про молодих закарпаток, які самі себе зробили, розпочали власну творчу справу й показують, як можна жити справді якісно. Про секрети стартапу, бюджет, креатив, власну нішу в історії Каті Брижань.
Дівочий творчий стартап: Оля Гапоненко

Дівочий творчий стартап: Оля Гапоненко

  Prozak.info і далі готує серію матеріалів про молодих закарпаток, які самі себе зробили, розпочали власну творчу справу й показують, як можна жити справді якісно. Про секрети стартапу, бюджет, підтримку, креатив, власну нішу у історії Олі Гапоненко.
Дівочий творчий стартап: Катя Моргентал

Дівочий творчий стартап: Катя Моргентал

  Prozak.info готує серію матеріалів про молодих закарпаток, які самі себе зробили, розпочали власну креативну справу й показують, як можна жити справді якісно. Про секрети стартапу, бюджет, команду, працю 24/7 і внутрішню силу втриматися на дистанції — у історії Каті Моргентал.
Петро Матій: Я кожен раз співаю по-іншому

Петро Матій: Я кожен раз співаю по-іншому

  “Я зате так довго співаю, бо мені ніхто в горло не ліз. Викладач лише радив, щоб я більш артистично співав і думав про те, про що співаю”, — говорить із гумором про себе український співак і композитор, народний артист України Петро Матій і додає, що його голосу дають не більше 30 років, хоча самому артисту вже за 70.  “Це Божий дар, - вважає Петро Матій. - Чи не виспівався, чи такі сильні зв’язки – я не знаю”. Співає Матій 45 років поспіль. За цей час випустив сім дисків, два з яких із власними словами і музикою. Сьогодні він очолює ансамбль «Гармонія», співає у Закарпатському народному хорі, «Угорських мелодіях», а також працює концертмейстером в музучилищі. 
В. Малишка: Моя життєва мета – заробляти тим, що цікаво

В. Малишка: Моя життєва мета – заробляти тим, що цікаво

   «Я буду робити те, що цікаво. Захочу писати – буду писати, захочу знімати – буду знімати. І вірю, що так робитиму», - відповідає з упевненістю в голосі письменник Василь Малишка на запитання про те, ким хоче бути. І це далеко не юнацький максималізм, як може здатися на перший погляд. Попри юний вік – 16 років, хлопець вже зробив немало: видав три книжки ­– «Що найголовніше у світі», «My Dreams», «ПростороВіРші», має кілька екземплярів власного саморобку, який чекає на оприлюднення, десятки перемог на всеукраїнських і міжнародних конкурсах, а також власні п’єси. 
Михайло Рошко: Я роблю те, що люблю

Михайло Рошко: Я роблю те, що люблю

  «Коли актор грає у фільмі, він не одержує миттєвої віддачі, але намагається перфектно виконати свою роботу, бо результат будуть бачити згодом. Під час лекцій відчути емоції - не найголовніше. Відчувати підтримку аудиторії – це добре, але мета лекції, як і будь-чого в житті – максимально якісно зробити свою роботу, тримати високу планку де тільки можеш і навіть там, де не можеш. Хемунгуей казав, що найкраще задоволення – це задоволення від добре зробленої роботи, і я з ним погоджуюся», - розповідає один з кращих університетських лекторів, декан факультету іноземної філології, літературознавець-американіст і письменник Михайло Рошко.
Наталія Орєшнікова: Сцена – це наче інший світ

Наталія Орєшнікова: Сцена – це наче інший світ

  «Я всі вистави люблю, вони – як діти», - відповідає заслужена артистка України, головний режисер Закарпатського обласного академічного театру ляльок «Бавка» Наталія Орєшнікова на запитання про те, яка її улюблена вистава. 28 років вона присвятила театральній справі і сьогодні з упевненістю стверджує, що нічого кращого, ніж театр ляльок, у житті не знає.
Фелікс Філак: Масаж стимулює життєвий процес

Фелікс Філак: Масаж стимулює життєвий процес

Навряд чи є на Закарпатті ще одна людина, яка може розповідати про масаж із таким захопленням, як це робить Фелікс Філак. Доцент кафедри фізичної реабілітації, голова громадської організації «Українська асоціація фахівців масажу» майже чверть століття практикує масаж, якому навчався ще в Москві. Згодом проходив стажування у Німеччині, тривалий час пропрацював у реабілітаційному відділі санаторію, і вже кілька років викладає предмети, пов’язані з масажем студентам факультету здоров’я людини УжНУ.