С. Жадан: Треба займатися тим, що любиш, і за що можеш потім відповідати

 

«Важливо говорити, важливо чути один одного. Сьогодні важливо, щоб культура далі продовжувала звучати, щоб вона тривала. Мені здається, що культура має боротися за свою територію, не здаватися», - вважає один із найвідоміших письменників сучасності Сергій Жадан. Чимало із його поезій стосуються війни на Сході. Письменник їздить у прифронтові села, читає власні твори військовим. Свою нову книгу «Життя Марії» він презентує у різних містах України, а завершить тур у Маріуполі, а також кількох містах Луганської області. 

Цього тижня Сергій завітав до Ужгорода у рамках проекту «Війна та культура: діалог ворогів», який реалізується за підтримки Міжнародного фонду «Відродження», і презентував у свою нову книгу «Життя Марії». Зустрічі відбулися в УжНУ, Ужгородському прес-клубі, а також у ляльковому театрі «Бавка». Ввечері в ляльковому театрі Жадан понад дві години читав вірші з нової книги і кількох попередніх. Опісля роздавав автографи й фотографувався із закарпатцями.

Попри насичений графік всеукраїнського туру, Сергій Жадан не втомлюється презентувати книгу у різних містах. Розповідає, що зустрічі надихають: ти не лише ділишся з людьми своєю творчістю, а отримуєш від людей енергію.  

Під час перебування письменника в Ужгороді ми не змогли не скористатися нагодою задати йому кілька запитань. Тож про те, за що письменник любить Закарпаття, чи бачить себе в політиці, і чому “Життя Марії” не буде у шкільних хрестоматіях – читайте у бліц-інтерв’ю ProZak, яке ми записали одразу після презентації в Ужгородському прес-клубі.

У назві «Життя Марії» і в самій книжці є щось біблійне?

- Безперечно. Життя Марії -  це доволі популярний і часто вживаний сюжет. У книзі є релігійна символіка, образність, хоча ясна річ, що ця книга не релігійна. У книзі є культурологічне, історичне тло, на яке цікаво спиратися, від якого цікаво відштовхуватися.

Ви віруючий?

- Я не церковна людина, але з повагою ставлюся до людей, які вірять. 

Що для вас означає ця книга?

- Це спроба реакції на ті події, які відбувалися з нами усіма протягом останнього часу. Очевидно, вона для мене важлива і вона різниться від моєї попередньої книги передусім тим, що вона занадто приватна, інтимна, важлива переживаннями. До прикладу, тут є цикл «Чому у мене немає соціальних мереж» - це історії про людей, які опинилися в обставинах війни. Тут є страшенно болючі речі, які не писалися би за якихось інших обставин.

Чи бачите ви твори із «Життя Марії» у хрестоматіях українських школярів?

- Я про це, чесно кажучи, не думав. Я ці вірші писав не для того, щоб вони потрапили до хрестоматій. Якщо потраплять – добре, не потраплять – теж добре. Ніколи не вважав критерієм успіху те, щоб потрапити до хрестоматій.

Гурт «Собаки в космосі» співатиме вірші з «Життя Марії»?

- Так, співатимуть. Ми вже виконуємо кілька текстів звідти, а кілька текстів виконують інші музиканти, скажімо, Мар’яна Садовська, «Dakh Daughters», «Kozak System», деякі київські, харківські гурти. У мене просто багато друзів-музикантів, тому в цьому нічого незвичного нема.

Що вас приваблює в Ужгороді?

- Приваблюють перш за все мої друзі, яких тут маю, і завжди з великою радістю зустрічаюся з ними. Хоча приїжджати випадає не так часто, я тут лише втретє. Все ж дається в знаки ця територіальна географічна віддаленість між Харковом і Ужгородом.

Кого з місцевих письменників знаєте і читаєте?

- Знаю передусім молоде покоління письменників, які проводять фестиваль «Березневі коти». На ньому я, на жаль, жодного разу не був, хоча хотів би, безперечно.

Я пригадую попередні виступи в Ужгороді, тут була хороша публіка, відкрита. Сьогодні виступив в університеті, і теж надзвичайно хороші студенти були на зустрічі.

Чи не виникає бажання видати окремою книгою блоги, які публікуєте на одному з всеукраїнських сайтів?

- Мені постійно з’являються пропозиції їх видати. Деякі з них друкувалися в різних антологіях, збірниках, а видавати окремо їх, чесно кажучи…ні, не хочу. Щоб друкувати колонки окремою книгою… не хочеться.

Під час всеукраїнського туру люди часто просять пояснити їм події, які відбуваються у державі?

- Постійно. Усі говорять про війну, всі говорять про політику, це зрозуміло, бо країна цим живе, це те, що формує нашу реальність.

Чи запитують про прогнози?

- Запитують, але прогнозувати не беруся. Тому що дуже складна ситуація, і я не політик, не військовий, і давати якісь прогнози у цій ситуації – виглядати невігласом, який говорить про те, на чому добре не знається. Я ділюся своїми відчуттями, своїми спостереженнями, говорю про ті речі, які бачив, намагаюся робити якісь висновки, але не займаюся прогнозуванням.

Чи бачите себе в політиці, і як взагалі ставитеся до того, що люди мистецтва йдуть у політику?

- Ні, я себе не бачу у політиці попри численні регулярні запрошення і на місцевому, і всеукраїнському рівні. Це не моя сфера, тому я не хочу займати чиєсь місце. Мені це не цікаво. Треба займатися тим, що ти відчуваєш, що ти любиш, і за що ти можеш потім відповідати.

Для вас важливо, що ваші вірші читають на харківських вулицях?

- Мені не те, що важливо, мені сам проект подобається. Я загалом вважаю, що поезія має бути присутня в просторі, і говорю я не про свою поезію. Сьогодні поезія загнана в таке культурологічне, інформаційне гетто, і це страшенно несправедливо. Вірші мають бути присутні всюди. Колись покійний Йосип Бродський виступав з такою ідеєю, щоб антології поезій лежали в усіх готельних номерах поруч із Біблією. Мені здається, що це позитивна ініціатива. Людина, яка читає поезію, потрапляє у ситуацію, простір ірраціонального, а це іноді дуже корисно. 

Почуваєтеся щасливим?

- Я себе почуваю так само, як більшість моїх співвітчизників. Почуваюся у ситуації напруги, тривоги, і переймаюся проблемами моєї країни, моїх співвітчизників. Очевидно, що в цій ситуації говорити про якесь щастя можна, безперечно, але не зовсім доречно. Коли в країні гинуть люди, якось важко перейматися власним щастям.

 

Наталія Каралкіна

 

Пропонуємо кілька відеозаписів з творчого вечора

 

 

 

 

  • Про нас

    Prozak - Інформаційний антидепресант

    Редактор сайту - Костянтин Шевченко

    Тел.: +38 095 308 8778

    Ужгород, вул. Белінського, 24

    mail.prozak@gmail.com