image

Аналітичний огляд кандидатів у депутати Верховної Ради по округу №70

Округ, який чіпляє 6 районів

Виборчий округ №70 з центром в Сваляві є дуже характерним. Сюди входять Перечинський, Великоберезнянський, Свалявський, Воловецький, Міжгірський та частина Мукачівського району. Тобто, тут потрібно бути відомим не лише у своєму рідному районі. Можливо, саме тому тут очікується найзапекліша боротьба.

В окрузі зареєстровано 14 кандидатів, 7 із яких висунуті партіями, а решта 7 йдуть до парламенту шляхом самовисування.

Нинішнім депутатом по цьому округу є Михайло Ланьо і до останнього не було відомо, чи він знову балотуватиметься в нардепи по цьому «підгодованому» ним на минулих виборах округу.

Була інформація, що Ланьо таки відмовився і мова йшла про певні домовленості з Балогами. У це важко віриться, але факт той, що Михайло Ланьо не балотується.

Та навряд чи відсутність Ланя дає зелену дорогу представнику Балог до парламенту. За нашими прогнозами, саме на цьому окрузі очікується найважча боротьба за місце в парламенті. А все через те, що тут занадто багато серйозних, а точніше – рівних за силою кандидатів.

Один з фаворитів - Іван Балога. Він кандидат від «Єдиного центру», чинний народний депутат України, але обирався минулого року по мажоритарному округу №73 з центром у Виноградові. Тоді у нього були доволі сильні стартові позиції. У 2012-му році він також був кандидатом по округу №73, але трошки програв заступнику голови ОДА Івану Бушку. У 2015-му році конкурентів фактично не мав. Тоді він займав посаду голови Закарпатської облради і родина Балог позиціонувала себе мало не організаторами обласного Майдану проти влади регіоналів. Дивно, але тоді Балога йшов до парламенту самовисуванцем, а зараз йде від партії.

Цього разу Балозі буде значно важче. По-перше, він майже весь термін у Верховній Раді просидів доволі непомітно. Ми не пам’ятаємо ні гучних виступів з трибуни Ради, ні навіть коментарів з чіткою позицією до того чи іншого проблемного питання. Не часто його бачили на окрузі, з якого він став депутатом, а тут ще й зовсім новий для нього округ і прихильність він може здобути більш-менш гарантовано лише у рідному Мукачівському районі. Підкорити серця виборців у інших районах буде значно важче. Ну і окрім того, після деяких судових перипетій було зареєстровано і двійника Балоги.

Цей Іван Балога зареєстрований згідно із рішенням суду 1 липня 2019 року. Він - безпартійний пенсіонер, а проживає в селі Радивонівка Великобагачанського району Полтавської області. Хто проштовхнув у кандидати цього Івана Балогу – невідомо. Можна не сумніватися, що двійник таки відбере трохи голосів від мукачівського однофамільця.

Далі йде Юрій Гайдур - кандидат в нардепи від партії «Патріот». Працює інженером з охорони тваринного світу у Національному природному парку «Синевир».  Проживає в Міжгір’ї. На що він розраховує – незрозуміло. Навіть у рідному Міжгір’ї йому буде важко назбирати голоси, бо з цього райцентру кандидатами йде відразу декілька політичних важковаговиків.

 Ще один серйозний фаворит на цих виборах - Іван Дрогобецький. Він очолює Полянську ОТГ. Вибори голови ОТГ він виграв у важкій боротьбі з людьми Михайла Ланя. Це було важке протистояння з кримінальним душком. Трохи дивно, але Дрогобецький був «регіоналом» і доволі близьким до тодішнього лідера Партії регіонів у Закарпатті Олександра Ледида. Тим не менше, зараз Дрогобецький пішов до партії медведчуківців «Опозиційна платформа - За життя», а не до ахметівського Опозиційного блоку.  

Дрогобецький може розраховувати на електорат Свалявщини та й то не скрізь. У нього серйозний фінансовий ресурс і частково він йтиме за прихильністю в сусідні райони, але експерти кажуть, що ці вибори будуть маловідвідувані, тому можна зусилля сконцентрувати на якомусь компактному електорату і щедро задобрювати його, щоб не розпилятися на інших.

Безсумнівно, що ще одним вагомим кандидатом є тут Олександр Кеменяш. Він балотується від «Батьківщини», обласний осередок якої очолює вже давно. Кеменяш має великий депутатський досвід, бо вже був депутатом трьох скликань. Однак останнім часом йому не таланить. Зараз Кеменяш є депутатом облради і  йому всього одного голосу не вистачило для того, щоб стати головою облради, коли мова йшла про створення коаліції більшості в раді.

Раніше Кеменяшу було легше балотуватися, бо мав хороший фінансовий ресурс і навіть мав завод мінеральних вод. Але згодом все накрилося. Як кажуть, Кеменяш все змушений був віддати Балогам за борги.

Несподівано всі карти на цьому окрузі може поплутати кандидат Михайло Лаба. Він доволі успішний голова села Невицьке, на Ужгородщині, яке останнім часом досить активно розвивається. Але, здавалося б, яким чином кандидат з Ужгородщини може конкурувати з місцевими політичними китами. Все просто, Михайло Лаба йде від партії «Слуга народу» і соціологи кажуть, що саме по цьому округу виборці готові віддати свій голос за будь якого кандидата від цієї партії.

Тим більше, що, якщо на інших округах кандидати від «Слуги народу» доволі пасивно ведуть кампанію, то рекламними листівками Лаби заклеєні всі села цього округу, що викликало інтерес і у організації ОПОРА, яка стежить за ходом виборчої кампанії.

Кандидатка Еріка Луців. Вона з Чинадієва на Мукачівщині і балотується в нардепи шляхом самовисування. Працює викладачкою у Чинадіївській школі мистецтв. Видається, що Еріка може бути технічним кандидатом, бо вона є членом партії «Батьківщина», лідер якої в області, як ми повідомляли вище, також балотується по цьому округу. І навряд, що Еріка Луців цього не знала, або пішла в розріз з позицією партії.

Ще один серйозний кандидат в цьому окрузі - Павло Павлов. Він хоч і проживає у Великому Березному, але відомий у всій області. Справа в тому, що Павлов очолює ГО «Доста» і став відомим після численних акцій активістів цієї організації, які блокували дороги, митниці, управління. Він співпрацював не лише з «пересічниками», але й активістами, які виступали проти вирубки лісів, а потім дістався і до пікетування Служби автомобільних доріг.

Але саме після останньої акції з блокуванням Служби автомобільних доріг за Павлова взялися правоохоронці. Було відкрито кілька кримінальних проваджень і найсерйозніше з них – справа зі смертельною аварію, у якій обвинувачують Павлова.

Електорат Павлова частково пересікається з електоратом Лаби, але Лаба виглядає більш інтелігентнішим і має значно вищий культурний та інтелектуальний рівень. Тому Павлову доводиться розраховувати на людей, які прагнуть брутального бунту проти несправедливості.

Ще один із тих, кому важко розраховувати на перемогу - Олександр Соломко.  Маловідомий кандидат-самовисуванець, член партії «Зелена планета». Це підприємець з Ужгорода, але чому вирішив балотуватися – невідомо.

В принципі, це стосується і Романа Церковника. Він - кандидат-самовисуванець, безпартійний. Працює з собаками на митниці. Чи цього достатньо, щоб стати депутатом? Навряд.

Володимир Чумак - кандидат від політичної партії «Європейська солідарність».  Доволі інтелігентна і розумна людина. Розрахунок на електорат, який голосував за Порошенка. Але цього електорату в цьому окрузі зовсім мало.

Наступним кандидатом є чиновник зі стажем Іван Шкирта. Він – кандидат-самовисуванець, але нині є чинним депутатом облради від порошенківської «Солідарності». Шкирта обирався в 2002 році депутатом облради по мажоритарці. У 2010 році раптово став депутатом Київської облради і навіть став заступником голови Київської облради. Очолював Бориспільську РДА та Яготинську РДА.

У 2015 році знову став депутатом Закарпатської облради. Був помічником нардепа Валерія Пацкана і став… заступником мера Ужгорода.

Шкирта досить популярний на Міжгірщині. Тут має бізнес, тобто, фінансові та адміністративні ресурси для ведення передвиборчої кампанії у нього доволі серйозні. Безперечно, буде одним із фаворитів.

Іван Штулер – кандидат від політичної партії ВО «Свобода». Балотувався до Закарпатської обласної ради у 2015 році від ВО «Свобода». Але націоналістичні партії на Закарпатті не мають підтримки. Цього разу Штулер також не буде фаворитом. Він проживає на Свалявщині, але на підтримку націоналістичних ідей у цьому окрузі можна очікувати хіба що частково на Міжгірщині.

Один із найсерйозніших кандидатів по цьому округу є Василь Щур. Він - самовисуванець, безпартійний. Голова Міжгірської районної ради, куди пройшов  як представник партії «Наш край».  Із 2011 по 2014 рік очолював Міжгірську РДА. З 2006 по 2010 був Міжгірським селищним головою. Дуже популярний на Міжгірщині. Міжгірці вдячні йому за допомогу церковним громадам і саме церковники будуть агітувати паству за Щура.

Має хороший бізнес, йому належить кілька ресторанів. Є в хороших стосунках з багатьма головами сіл. Щур має деякі інформаційні ресурси, є активним у соцмережах і навіть поширив доволі провокативний відеоролик із закликом до дебатів Івана Балоги.

Таким чином, по цьому округу балотується щонайменше 6 кандидатів з майже рівними можливостями. І майже неможливо розкласти цих кандидатів за потенційним рейтингом.

Читайте також:

Аналітичний огляд кандидатів по округу №68

Аналітичний огляд кандидатів по округу №69

  • Про нас

    Prozak - Інформаційний антидепресант

    Редактор сайту - Костянтин Шевченко

    Тел.: +38 095 308 8778

    Ужгород, вул. Белінського, 24

    mail.prozak@gmail.com