Аналітичний огляд кандидатів у народні депутати в окрузі №68 з центром в Ужгороді
Хто найкраще з кандидатів у депутати Верховної Ради відповідає тим критеріям, які визначили ужгородці
Ми вирішили не вигадувати велосипед для того, щоб дати оцінку кандидатам в депутати. Одне з видань області опитало ужгородців, яким повинен бути депутат Верховної Ради. Критерії мешканців обласного центру були однозначними: порядним, любити свій край, мати управлінський досвід, досвід у створенні власної справи, бути освіченим.
В окрузі №68 зареєстровано 20 кандидатів. Це багато. Могло б бути і більше, але ЦВК, до прикладу, відмовило екс-меру Ужгорода і екс-нардепу Сергію Ратушняку, бо за останні 5 років у нього були випадки, коли він був відсутнім в Україні понад 90 днів.
Аналізувати кандидатів будемо в алфавітному порядку. Першими у нас йдуть Андрєєв і три Андріїви. Однозначно, що спрацювала технологія реєстрації двійників. Наскільки вона буде ефективною - невідомо, але насторожує, що саме Андріїв став мішенню. Тобто, в конкурентів є побоювання, що один з Андріївих має шанси пройти до Верховної Ради.
Не потрібно бути особливим аналітиком, щоб зрозуміти, що мова йде про Андріїва Андрія Євстаховича, рідного брата нинішнього мера Ужгорода Богдана Андріїва. Про решту зареєстрованих Андріївих взагалі нічого невідомо.
Щодо Андрія Андріїва, то він може відповідати критеріям "своєї справи", чиновницького досвіду. Але навряд чи відповідає критеріям порядності та патріотизму краю. Над Андрієвими висить ярмо щодо підкупів виборців, використання бюджетних коштів у власних інтересах, партійне "регіональне" минуле та й патріотизмом тут і не пахне. І хоч модні київські піарники вигадали для Андріїва слоган "Закарпаття: енергія природи, енергія людей", але всі ж знають, що Андріїви є гостями на Закарпатті, вони уродженці села Конюхів Львівської області і дуже далекі від ментальності Закарпаття і дуже важко розуміють особливість Ужгорода, ось вже 5 років намагаючись його перетворити в провінційне містечко з неужгородським обличчям.
Та й щодо критерію "створення власної справи" тут також є питання. Всім відомо, що Андріїв навчався в Одесі на харчовика, а потім приїхав на Закарпаття і влаштувався на митницю. Це була золота пора митників, коли вони навіть за зарплатами не ходили. Замість боротьби з контрабандою, Андріїв обзавівся магазином електроніки "Євротек" і саме там продавали техніку сумнівного походження. Ну а далі було вигідне одруження на бухгалтерці АТП і, як кажуть, жити стало веселіше.
Тим критеріям, які висловили ужгородці, Андрій Андріїв не відповідає, але це не означає, що у нього немає шансів стати нардепом. Буде задіяний той самий ресурс, який був задіяний на виборах мера Ужгорода його братом. Ходаків з конвертами від Андріїва вже час від час виловлюють і тут важливою є позиція правоохоронних органів.
Наступним у списку йде Йосип Борто. Він фактично відповідає більшості критеріїв. Це порядна людина, не замішаний у скандалах, має управлінський досвід, бо нині є заступником голови Закарпатської облради. Ну і однозначно є патріотом краю, бо представляє корінну етнічну меншину угорців Закарпаття. Можна не сумніватися, що Йосип Борто буде одним із фаворитів у цих перегонах. Все залежить від того, як зможуть згуртуватися на виборах представники угорської меншини. У Борто є ще один суттєвий козир - останнім часом багато закарпатців, які не є представниками угорської меншини, голосують саме за угорців. Це ті закарпатці, які вже не довіряють представникам всеукраїнських партій, бо ті загрузли в скандалах і скомпроментовані своєю діяльністю при владі.
Далі в списку йде Ігор Ващенко. Маловідомий політик, але деяким критеріям відповідає. Він має вищу освіту і є директором підприємства. Щоправда, Ващенко йде до Ради від партії "Свобода" і в його програмі чітко написано про українізацію і про те, що влада має працювати на українців, а не громадян України. Такі націоналістичні лозунги в багатонаціональному Ужгороді, як і в Закарпатті вцілому, не проходять.
Далі йде Михайло Ващинець. Його висунула "Батьківщина". На сайті ЦВК написано, що він тимчасово не працює. Ну і є уродженцем Берегова. Тобто, зробити хоч один позитивний висновок із тих критеріїв, які визначили ужгородці для достойного кандидата, тут неможливо.
Наступний у списку кандидатів - Мирослав Гісем. Ще один фаворит перегонів. Відповідає всім критеріям:порядний - не помічений в жодному корупційному чи якомусь іншому скандалі; освічений - хороша вища освіта, керівник-управлінець - на сайті ЦВК написаний керівником ТОВ Торговий Дім Боржавські Полонини, хоча всі в Ужгороді знають Мирослава Гісема, як засновника першого закарпатського банку і нині він є досвідченим банкіром та інвестором.
Щодо патріотизму, то тут також все на вищому рівні, бо Гісем інвестує в Закарпатті і у нього чи не в єдиного кандидата в програмі робиться акцент саме на розвиток Закарпаття. Одним словом, при грамотній виборчій кампанії Мирослав Гісем має всі шанси стати депутатом Верховної Ради.
Далі йде Роберт Горват - ще один із фаворитів. Уродженець Перечинщини. Він є чинним нардепом і у Верховну Раду пройшов саме по цьому округу. Він представляв партію Петра Порошенка "Солідарність" і увійшов саме в цю фракцію в парламенті. Має управлінський досвід. Але останнім часом Роберт Горват став героєм кількох скандалів.
По-перше, це скандал навколо сумнівної фірми КБК, яка має кримінальний вантаж. Саме ця фірма виграла купу тендерів в Ужгороді навіть при тому, що нею займається СБУ. І що дивно, ця фірма виграє тендери лише на Закарпатті і... у Вінницькій області. При цьому ця компанія, отримавши від Ужгородської та Мукачівської міських рад 76,5 мільйона, переказувала їх фірмам, жодним чином не пов'язаним з будівництвом. Про це йдеться в ухвалі Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 12 березня 2018 року.
Роберт Горват був лобістом проекту реконструкції набережної Незалежності і цю реконструкцію також проводила КБК. Згодом виявилося, що Горват тісно пов'язаний з депутатом Вінницької міськради від "Солідарності" Порошенка" Андрієм Андрієвим (не наш). При цьому цей зв'язок не простий. Вінницький Андріїв є власником нашого супермаркету "Дастор", де директором був Горват. Більше того, Андріїв у своїй декларації написав, що позичив 29 мільйонів грн. у такого собі Сергія Заставнюка, який є... помічником нардепа Роберта Горвата.
Тому, коли ужгородці шукають, хто ж є лобістом фірми КБК, яка виграє у нас підряди на реконструкції, то сліди ведуть і до Горвата.
По-друге. Роберт Горват став відомим на всю Україну після скандалу із землями "Леанки". Останнє виноробне держпідприємство України втрачало статус і в дивний спосіб роздерибанило свої землі. Землі "Леанки" були роздані 600 людям, які одночасно потім через одного й того нотаріуса віддали їх у користування іншим людям. Частково ці землі таким чином стали власністю фірми "Континент", відношення до якого має дочка Горвата.
Центр Розслідувань України зняв про це цілу передачу і ця програма сильно вдарила по іміджу Роберта Горвата. Це буде саме тим негативним багажем, який гальмуватиме бажання навіть прихильників Горвата голосувати за нього.
Наступним у списку йде Іван Данацко. Тут важко щось аналізувати. Данацко позиціонує себе громадським активістом, але його методи є дивними та провокативними. Чого вартими є лише його відвідини прокуратури, де він палицею ламав замки.
Свого часу він навіть закликав людей на пікет будівлі обласної влади, але, зрештою, це був пікет одинака Данацка, бо його заклик ніхто не підтримав. Це активіст-маргінал, який не відповідає більшості критеріїв, які ужгородці визначили для ідеального нардепа.
Олександр Ігнат. Його висунула симпатична партія мера Львова "Самопоміч". У резюме чомусь йдеться про те, що Ігнат підприємець. Але всім відомо, що він є хірургом-онкологом і нині є депутатом Ужгородської міськради. Загалом, доволі непоганий кандидат, але відсутність управлінського досвіду є мінусом у його діяльності.
Діана Кайнц. Є співвласником житлово-будівельного кооперативу з дивною назвою Монако Сьютс. У неї хороша освіта - доцент кафедри міського будівництва. Відома тим, що розробила проект ландшафтного дизайну для Ужгородського альпінарію. Тим не менше, цього недостатньо, щоб підкорити серця виборців.
Олександр Пекарь. В кінці "м'який знак", бо так зареєстровано і у ЦВК. Йому всього 27 років і він працює на Гроклін-Карпати. Але мало того, що у Олександра немає жодного управлінського досвіду, він ще й зробив майже 20 граматичних помилок у коротенькому резюме. Одним словом, у цього кандидата мало відповідності критеріям, які оголосили ужгородці. Але при цьому всьому, він випередить у цих перегонах багатьох конкурентів. А все через те, що його висунула партія "Слуга Народу". За даними соціологічних досліджень, величезна кількість виборців готові голосувати за будь якого представника цієї партії. Навіть якщо це буде вбивця чи повія. І тут вже претензії не до кандидата, а до свідомості самих виборців.
Олександр Пересоляк. Свого часу очолював Громадську раду при Ужгородській міськрад. Доволі грамотний юрист. Управлінський досвід майже ніякий, але є інша причина, яка відштовхує виборців - неврівноважений характер. Вдається до дивних акцій протесту і місцями ці акції скидаються на замовні. Ці акції мають популістський характер і нівелюють значення того, за що бореться Пересоляк.
Андрій Погорєлов. Син екс-мера Ужгорода. У резюме йде про те, що тимчасово не працює. Активний прихильник одіозного Віктора Медведчука. Йде від партії Опозиційна платформа "За життя". Тобто, розраховує на проросійський електорат. Далі ми не коментуємо.
Михайло Савчин. Йде від "Голосу" Вакарчука. Професор кафедри УжНУ. Добре розбирається в законодавстві, чим може бути корисним у вищому законодавчому органі країни. Із всіх критеріїв, визначених ужгородцями для нардепів, не вистачає управлінського досвіду.
Павло Федака. Соратник Сергія Ратушняка, редактор газети "Трибуна", викладач у коледжі. Є активним противником мера Ужгорода Богдана Андріїва. Коли Ратушняк очолював Громадянську позицію Гриценка в області, то Федака очолював міський осередок, але депутатом міськради на останніх виборах не став, бо Громадянська Позиція не добрала кількох десятків відсотка голосів.
Сам себе позиціонує борцем з корупцією, але часто його акції мають тенденційний характер. За архетипом схожий на кандидатів Олександра Пересоляка та Івана Данацка.
Михайло Фединець. Йде від партії Віктора Балоги "Єдиний Центр". Соратником Балоги є давно. Очолював Ужгородську райраду. Наразі займається аграрним бізнесом. За критеріями доволі добре підходить, але власне ярмо Балоги буде відштовхувати електорат в Ужгороді, де позиції Балоги дуже низькі.
Юрій Чижмарь. Кандидат-важковаговик. Він, як і Роберт Горват, є чинним депутатом Верховної Ради. Входить до фракції Ляшка. Скоріше за все, не зміг потрапити в прохідний список партії Ляшка, тому вирішив спробувати свої сили по мажоритарному округу. Доволі грамотний і добре знається саме в юриспруденції. Має хороший управлінський досвід - очолював Тернопільську ОДА.
Мінусом є те, що за 5 років нинішньої каденції нардепа дуже рідко відвідував Закарпаття і не переймався поточними проблемами Ужгорода та краю. Наразі проживає в Києві.
Свого часу потрапив у скандал. Розійшовся з дружиною і почав зустрічатися з дівчиною, хлопець якої вилив Чижмарю в очі кислоту, через що Чижмарь мало не втратив зір.
Юрій Яцина. Серйозна посада - головний лікар Закарпатської обласної клінічної лікарні. Чудовий управлінський досвід. Хороша освіта. Серйозний електоральний ресурс. Намагається ні з ким не конфліктувати, хоча часто є в скандальній суперечці з відомим лікарем-урологом Біляком.
Мінусом також є те, що виборці вважають, що лікарі повинні лікувати, а не займатися законотворчою роботою, тому вже пройшли часи, коли до Ради обирали лікарів. Тим не менше, може бути одним із вагомих конкурентів.
Василь Поляк для Prozak.info