Чому секретарем Ужгородської міськради став бармен Чорній, а не юрист Волосянський

Ставку було зроблено на підконтрольність 

Як ми повідомляли, у вівторок на сесії Ужгородської міськради депутати підтримали заяву про складання повноважень секретаря міськради Арсена Мелкумяна та після перерви обрали нового секретаря - Ігоря Чорнія. 

Арсен Мелкумян написав заяву про складання повноважень ще 18 травня і дав зрозуміти, що не бажає брати участь в політичних інтригах в раді. Після того, як було проголосовано за припинення його повноважень, він на своїй сторінці у Фейсбук написав: 

"Дякую колегам-депутатам за те, що підтримали мою заяву про звільнення з посади секретаря за власним бажанням.
Дякую і тим, хто вболівав за моє подальше перебування на цій посаді. Але це мій вибір.
Якщо бачу, що конструктиву нема, рухаюся далі - є багато інших справ, де можу бути корисним.
Сумно у цій ситуації одне: частину моїх колег більше цікавлять інтриги, а не добробут міста. І це у час війни.
Вітаю свого наступника на цій посаді і бажаю результативної роботи".

Ми повідомляли, що після свого рішення йти з посади секретаря ради Арсен Мелкумян пропонував підтримати на цю посаду депутата міськради Олександра Волосянського. І фракція погодилася на це. 

Олександр є найактивнішим та найпродуктивнішим депутатом міськради. Ще коли він був громадським активістом, то  відстоював від  дерибану та забудови міські землі у дворах багатоквартирних будинків. Коли став депутатом, то  за його ініціативи не було розпродано землі біля аеропорту.

Олександр є юристом за освітою і неодноразово ставав на захист мешканців міста у конфліктах саме з міською владою. Після початку повномасштабного вторгнення росіян на наші землі, Олександр пішов захищати Україну.

Однак вибір депутатів чомусь впав не на юриста Олександра Волосянського, а на колишнього бармена ресторану "Астіка" Ігоря Чорнія. 

Звичайно ж, пертурбації у міськраді відбувалися не з пасивного споглядання з боку голови Закарпатської ОВА та лідера Слуг Народу на Закарпатті Віктора Микити. Віктор Микита однозначно впливав на процеси і для нього не байдуже було, хто займе цю посаду.

Попри те, що Олександр Волосянський є депутатом від провладної фракції Слуг Народу, він є безмежно справедливим та незалежним. Тобто, Волосянський не є настільки підконтрольним, наскільки цього комусь хотілося б. Тому вибір впав не на нього, а на аморфного бармена Ігоря Чорнія. 

При відсутності мера міста, його функції в раді виконує секретар ради. Тепер над мером Богданом Андріївим нависли хмари. Або він буде повністю підпорядкованим, або знайдуться методи його усунення, щоб містом керував підконтрольний секретар. І якщо Арсен Мелкумян міг знаходити спільну мову з мером та більшістю депутатського корпусу, то тепер тут буде диктат. 

Щоправда, важко уявити, щоб ініціатива чогось конструктивного виходила саме від секретаря ради Чорнія. Він буде робити та говорити лише те, що йому скажуть, бо не є людиною амбітною. Та й інтелектуалом його назвати важко. 

Роман Кемінь для Prozak.info