image

Кандидат від ДПУУ Сергій Остріков: Розвивати Ужгород можна, залучаючи інвестиції. Знаю, як це зробити!

Коли людина сама створює, будує, працює – знає, як це треба робити і для громади. Саме тому ужгородці, які вміють і хочуть працювати – вкрай потрібні. І саме з таких сформована команда Демократичної партії угорців України. Ініціативні й амбітні, зі свіжим поглядом та прагненням змінювати своє житті і життя сусідів, рідних та знайомих на краще.  Серед таких і Сергій Остріков - директор приватного підприємства «Братес», кандидат до Ужгородської міської ради по виборчому округу № 2 від ДПУУ. Із ним говоримо про те, які бачить проблеми в своєму окрузі, над чим працюватиме, і чому обрав для себе саме цю команду.

 -        Пане Сергію, сьогодні, оглядаючись на передвиборчу кампанію, можемо говорити про те, що величезна кількість людей прагне стати депутатом. Чому такий шлях обрали і ви?

-        Напевно, відповім дуже просто і зважено - я визрів для цього. Я все життя живу в Ужгороді, тут виросли мої діти, з ним пов’язана вся діяльність. Живучи, не можна відокремитися від того, що тебе оточує. Особливо ж, коли доводиться по роботі часто їздити за кордон і порівнювати, як люди живуть там – хочеться  того ж самого і тут. Тому зараз і вирішив спробувати свої сили.

-        Але, напевно, щось дало поштовх? 

-        Є таке. Чесно кажучи, остаточно, напевно, прийняв рішення балотуватися з огляду на дітей. Щодня ходжу вулицями свого рідного мікрорайону Шахта, і бачу багатьох дітей, які не мають чим зайнятися. Більшість із них просто гуляє вулицями, десь сидить на лавицях, часто – не відводячи очей від телефонів, гаджетів. Це аж ніяк не сприяє їхньому розвитку, і не тільки інтелектуальному, а й фізичному! Подивіться, які ослаблені у нас діти, вони взагалі не займаються собою, спортом, елементарною фізкультурою, тому не мають імунітету! А зараз, у час глобальної пандемії, з якою зіштовхнувся весь світ, ми вертаємося до того, що мусимо в першу чергу дбати про молодь, про підростаюче покоління, про тих, хто буде завтра розвивати наші міста. Треба організувати чи створити спортивні школи для дітей у кожному мікрорайоні – для того, щоб і зручно, і близько, і діти були зацікавлені!

-        Хіба це одна проблема у вашому мікрорайоні?

-        Не одна, але для мене – головна. Але це не означає, що я не бачу іншого. Сміття – це наступна біда. Подивіться навколо – Шахта, Червениця, навіть Центр міста – сміттєвих майданчиків одиниці, і ті не завжди відповідають санітарним нормам. Смітників взагалі одиниці, якщо вони і є в центральній частині міста! Десятиліттями існує ця проблема, й нікому її вирішити! Цілі квартали ростуть у нашому місті, але ніхто не думає про інфраструктуру, в тому числі про звичайні потреби людей – а це і розташований поруч із будинком смітник, і парковка, і зупинка автобуса, і багато іншого.

-        О, пане Сергію, з транспортом та добираннями в окремі мікрорайони нашого міста справді біда. Це стосується тієї ж Червениці…

-        Так, транспорт – це велика проблема! Хтось каже: та на тій же Червениці живуть багаті, хай возять дітей на машинах, я скажу – дурниці! Там теж багато людей, і дітей в тому числі, які добираються пішки, : як возити дітей? Мусить бути продуманий. Збалансований і головне – зручний! Транспорт у всі райони із врахування потреб людей! Але транспорт – це паралельна складова майбутньої роботи, першочергово слід навести лад і з дорогами і тротуарами. Останніх у моєму окрузі – як кіт наплакав, нема їх і в окремих нових мікрорайонах, що мене вкрай дивує, адже такі речі прораховуються на етапі проєктування…

IMG_7852 копия (1)

-        Вочевидь, планування взагалі має бути в основі всього …

-        Так. Я би сказав, що подальша розбудова міста без затвердженого генплану просто неможлива! Більше того, вважаю, що без вирішення проблеми паркувань не можна нічого дозволяти будувати в Ужгороді взагалі.  Якщо нема в історичній частині можливості планування підземної парковки, то треба будувати її на верхній частині будівлі, але будувати треба! Є таке угорське слово – мусай, ось воно в даному випадку дуже підходить! А ще більше має працювати муніципальна міліція, де вона зараз? Чому не контролює це питання? Я бачу всі ці проблеми і упродовж останніх років все частіше задумовуюся на тим, що я вже як сформована особистість, маючи певний досвід, знання міг би спрямувати їх на вирішення всіх цим проблем. Спитаєте - чому? 

-        Так, спитаю, бо відповідь часто дуже красномовна!

-        Тому, що хочу, щоб мої діти, майбутні онуки, я сам щодня гуляв прекрасним містом із чудовими вулицями, дорогами, парками! Щоб там, у Європі, я добре розумів, що дома не гірше! Більше того, хочу, щоб відповідав європейському рівню мій рідний мікрорайон – хіба цього мало?

-        Хороша відповідь, спасибі. А як ви визначалися з вибором політсили, яку наразі представляєте?

-        Дуже просто: я добре розумію, що один нічого не зроблю. Багато читав, аналізував, вивчав різних програм – відібрав для себе кілька близьких по духу. Але остаточний вибір допомогли зробити друзі. Які й запропонували об’єднати зусилля в рамках Демократичної партії угорців України. Я погодився, адже з Угорщиною мене пов’язує багато чого, і насамперед той факт, що мама – угорка. Я теж володію угорською, хоч далеко  не на тому літературному рівні, як хотілося б, тут буду мусіти підучити. А ще мені імпонує угорська працьовитість і господарність, тому без роздумів прийняв пропозицію.

З іншого боку, маю тісні бізнесові зв’язки з Угорщиною, як, у принципі, і з багатьма країнами Європи. В Угорщині останнім часом вивчав і виноробство – зараз ми з братом розвиваємо цей напрям, вивчаємо особливості цієї нелегкої, але дуже цікавої справи. Ми розпочали з виготовлення напою для себе, потім все частіше просили друзі та знайомі поділитися, а відтак ми й самі задумалися над тим, щоб виробляти вино. Наразі ми на етапі маленького виноробного підприємства, а Каберне Фран, Мерло, Шардоне нашого виробництва уже мають прихильників у багатьох містах України.  

До речі, саме співпраця з угорцями й підштовхнула мене на думку, що спільно можна створювати не тільки підприємства, а й, переймаючи досвід провідних країн, можна використовувати його для розвитку Ужгорода. Разом легше отримувати гранти, залучати інвестиції. Над цим теж працюємо з партнерами, і бачу в цьому напрямі великі перспективи для міста. 

-        Що ж, пане Сергію, успіхів вам і перемоги!

Надія Петрів

  • Про нас

    Prozak - Інформаційний антидепресант

    Тел.: +38 095 308 8778

    mail.prozak@gmail.com