Закарпатці зможуть укладати договори в електронній формі
Щоправда наразі це стосується лише зовнішньоекономічних договорів про експорт послуг. Однак для нашого прикордонного краю можливість укладати такі договори в електронній формі є вкрай позитивною новиною у контексті перспектив посилення транскордонного співробітництва та залучення іноземних інвестицій.
Так, 3 січня 2017 року вводиться в дію уже чинний закон, який стосується усунення адміністративних бар’єрів для експорту послуг (Закон від 03.11.2016 № 1724-VIII). Документ зокрема передбачає такі нововведення:
1. «У разі експорту послуг (крім транспортних) зовнішньоекономічний договір (контракт) може укладатися шляхом прийняття публічної пропозиції про угоду (оферти) або шляхом обміну електронними повідомленнями, або в інший спосіб, зокрема шляхом виставлення рахунка (інвойсу), у тому числі в електронному вигляді, за надані послуги». Це положення закону означає, що відтепер укладати зовнішньоекономічні договори можна буде не лише в письмовій, але і в електронній формі.
2. «Банки мають право вимагати від резидентів перекладу на українську мову складених іноземною мовою документів, у тому числі рахунка (інвойсу), крім викладених англійською мовою, а також викладених іноземною мовою з одночасним викладенням українською (англійською) мовою». Іншими словами, банкам заборонено вимагати переклад документів українською мовою, у разі якщо вони оформлені англійською.
3. «Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг». Тобто рахунок (інвойс) визнаватиметься первинним документом і може бути підписаний за допомогою особистого підпису, аналога власноручного підпису, електронного підпису або електронного цифрового підпису, електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Прийняття цього закону, на думку його авторів, зумовлене занадто забюрократизованими процедурами, пов’язаними із зовнішньоекономічною діяльністю, серед яких: 1) необхідність укладання договорів ЗЕД у письмовій формі; 2) надмірний валютний контроль за операціями з експорту послуг (процедура зняття операції з експорту робіт (послуг) вимагає подання резидентом цілої низки документів). Все це створює зайве адміністративне навантаження, витрату зайвих грошей та часу, стимулює непрозорі схеми розрахунків, стримує зростання експорту.
Такий стан справ призвів до того, що офіційні показники обсягів експорту послуг впродовж останніх років почали різко скорочуватися. Зокрема у 2015 році експорт послуг склав лише 83% від показника 2014 року (дані Держстату). Комп’ютерних послуг надано на майже 966 млн. дол. США, а це лише 88% від обсягів 2014 року. При цьому переважна більшість фрілансерів внаслідок складності і надмірної бюрократизації процесу сьогодні не працює у легальному полі, а користується системами Payoneer, PayPal тощо.
Таким чином, відміна паперової бюрократії позитивно торкнеться діяльності суб’єктів підприємницької діяльності у сфері ІТ, включаючи зареєстрованих підприємців-айтішників та фрілансерів, а також інших експортерів послуг. Крім того зітхнути з полегшенням можуть бухгалтери, адже у зв’язку із внесення змін до Закону «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» мають остаточно відпасти всі сумніви щодо законності складання первинних документів у електронній формі.
Віталій Дацюк, кандидат юридичних наук для ProZak.info