Археологічна служба не виявила решток давнього культурного шару у межах забудови на площі Поштовій, 4А в Ужгороді
Будівельні роботи на плоші Поштовій в Ужгороді, де виявлено старі підвали, можуть продовжуватися. У археологічному нагляді НДЦ «Рятівна археологічна служба» ІА НАН України вважають, що виконання земляних робіт не перешкоджатиме фіксацій виявлених споруд, але має здійснюватися за присутності археологів.
Також у РАС повідомили, що решток давнього культурного шару і артефактів, раніших за XIX ст., у межах площі забудови не виявлено, а виявлені споруди перебувають у незадовільному стані і знаходяться практично поза межами ділянки забудови, - інформує прес-служба міськради.
Директор РАС Олег Осаульчук:
Споруда 1
Під час виконання земляних робіт було виявлено рештки фундаментних конструкцій кам'яниці з другої половини XVIII ст., яка зафіксована на давніх мапах Ужгорода ХVІІІ-ХІХ ст. Наземні рештки цієї споруди були розібрані у 40-х роках XX ст. Земляними роботами було розкрито південно-східний наріжник пивниці, яка розташована під сучасним тротуаром.
Споруда 2
Вздовж котловану були зафіксовані залишки кам’яних фундаментів ще однієї споруди, яку відображено на кадастровому плані міста середини XIX ст. Більша частина споруди розташовано під тротуаром. Кладка зроблена із нетесаних, переважно, андезитових каменів різного розміру і форми. Фундамент зберігся на висоту 1-1,2 м від рівня долівки. Оскільки конструкція розміщена у незв'язаних і пухких шарах супіску з вмістом дрібної гальки, то у верхній частині кладки утворилась тріщина довжиною 2-3 м і шириною 20-30 см. При цій споруді виявлено залишки кам'яної видовженої прибудови зі склепінчастою стелею. Об'єм приміщення був заповнений грунтом зі значним вмістом побутового сміття - бите скло, фрагменти гончарного посуду з глини і фарфору, кісток тварин, фрагментів цегли, перепаленого вугілля тощо. Усі артефакти датуються періодом XIX ст. - серединою XX ст. У глибині приміщення зафіксовано поперечну до стін споруди вертикальну кладку з частково підтесаних каменів, яка у верхній частині завершується прямокутним отвором невеликих розмірів. Крізь нього можна простежити, що об'єм приміщення, розташованого за стіною, повністю засипаний ґрунтом із вмістом побутового і будівельного сміття.
За результатами археологічного нагляду здійсненого у північній і північно-східній частині будівельного майданчика можна констатувати таке:
1) у межах дослідженої частини котловану решток давнього культурного шару і артефактів, раніших за XIX ст. не виявлено;
2) виявлені Споруди 1 і 2 перебувають в незадовільному стані збереження, а південно-східна частина наріжника Споруди 2 - в аварійному стані; тріщина у його конструкції порушила міцність цієї частини фундаментної кладки і створює небезпеку його обвалу, тому потребує нагального розбирання;
3) практично весь об'єм Споруди 1 і більша частина Споруди 2 розташовані поза межами ділянки забудови;
4) увесь об'єм Споруди 2 заповнений ґрунтом з домішкою побутового і будівельного сміття;
5) дослідження Споруди 2 можливе лише згори, після демонтажу покриття тротуару та зняття підстеляючих його шарів;
6) питання щодо можливості і доцільності подальшого дослідження частин споруд, розташованих за межами будівельного майданчика, і їхньої наступної консервації та пристосування для потреб відвідування необхідно обговорити на науково-консультативній раді відповідного органу охорони культурної спадщини;
7) виконання подальших земляних робіт на будівельному майданчику не перешкоджатиме фіксацій виявлених споруд і повинно здійснюватися за присутності археологів", йдеться у листі.