Чи буде в Ужгороді вулиця Карпатської України

Громадські активісти подали до розгляду голові Закарпатської ОДА Геннадію Москалю лист із проханням назвати одну з вулиць в Ужгороді іменем Карпатської України. 

10 березня на черговій сесії Ужгородської міської ради, було винесено на голосування,  проект рішення про перейменування вулиць міста. Декомунізація, безсумнівно, непростий процес, адже просто так, від привидів комунізму не позбавитися, бо ж люди що прожили з ними не один рік, уже звикли і думають ніби так і має бути.  Життя показує, якщо в тебе щось відбирають, байдуже, корисне це чи зле, частина твого організму все одно почуває себе дискомфортно і починає зудіти. Виглядає так, що Ужгород не має больового синдрому - бо не помітні ні протести, ні взагалі хоч якась чітка та артикульована позиція противників декомунізації,  але десь точно  добряче свербить.

До нашої міської ради, потрапило багато партій, які декларують своє проєвропейське спрямування: «Патріот»,  «Солідарність», «Європейська Партія України», «Самопоміч». Це ж саме декларують  і «старі» але  вже добре відомі нам «Батьківщина» та «Єдиний Центр».  Не будемо забувати, що в Ужгороді є досить велика частина електорату, яка проголосувала за контрреволюційні партії, такі як «Відродження» та «Наш Край».

Від нової міської ради напевно не потрібно було чекати дива, звичайно вони не перестануть красти та займатися дерибаном. Було тільки одне очікування, що депутати принаймні в рішеннях, які стосуватимуться  декомунізації, будуть принциповими, не тільки на словах, але й на ділі. Останнє голосування показало, що й в цьому питанні не змінилося нічого, адже депутати, які були при владі, під час революційних подій в Ужгороді, також проголосували проти, точніше ЗА ( адже голосували вони: за пропозицію про зняття проекту рішення "Про перейменування вулиць міста"  з розгляду).

Результат вражає своєю одностайністю адже саботувати закон, вирішила вся міська рада. За це рішення проголосувало 29 депутатів, не голосувало 5-ть  проти -0-ль. Очевидно такий результат, продиктований  страхом за свій рейтинг, адже ми всі знаємо, що найчутливіший до змін електорат, пенсіонери, можуть і не схвалити декомунізацію Ужгорода. Навіть кандидати, які нібито, представляли молоде покоління ужгородських політиків, тут я маю на увазі колишнього в.о мера Ужгорода Віктора Щадея, проголосували за зняття цього проекту з розгляду.

Найцікавіше, що ніяких підстав затягувати виконання закону не було, адже декларовані мером Богданом Андрієвим, зауваження науковців та протести громадськості, так і не були оприлюднені. На громадських слуханнях щодо цього питання, вони теж не подавали голосу, і я як активний учасник цього процесу, можу це засвідчити.

Відомо також, що до Ужгородського мера, надійшло звернення від науково-дослідного інституту українознавства з проханням підтримати напрацювання робочої групи, яка була створена міською радою в рамках виконання закону, “Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки”.  

Єдиний розумний висновок який напрошується, це те, що депутати, боячись взяти відповідальність на себе, передали її Генадію Москалю, який в цьому питанні виявився більш послідовним, тож напевно наступний хід в цій грі, нам слід чекати саме від обласної державної адміністрації.

Слід нагадати, що термін який було надано міській раді, в який вона мала можливість змінити назви вулиць Ужгорода у відповідності до закону: “Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки” завершився, і вже понад два тижні ці повноваження, перебувають також і у руках, голови обласної державної адміністрації Генадія Москаля. Тепер саме від нього залежить, чи з’явиться в Ужгороді, до 77-ї річниці Карпатської України вулиця названа в її честь, та вулиці названі в честь людей, які пожертвували своїм життям, заради неї.

 

Тарас Гайдук для ProZak.info