Чи понесе покарання вбивця собаки в Ужгороді

Як ми повідомляли, 6 червня в Ужгороді повинен відбутися суд на вбивцею собаки, який відрізав собаці голову і ходив з нею серед дня у багатолюдному місці. Однак. як виявилося у попередньому судовому засіданні, вбивця є психічно неврівноваженим, що засвідчує відповідна довідка  медиків. То чи уникне вбивця покарання, пише юрист із Закарпаття Віталій Дацюк.

Ужгородський міськрайонний суд – «найгуманніший» суд у світі. Це підтвердилося в ході судового розгляду по справі жорстокого вбивства собаки, яке сколихнуло громадськість Ужгорода наприкінці лютого. На прикладі цієї елементарної справи недореформована вітчизняна правоохоронна та судова система показує всі свої пробоїни.

Спершу обвинувачений не з’являється на одне із судових засідань, а потім суд відмовляє прокурору у задоволенні клопотання про накладення грошового стягнення за неявку, оскільки, на думку суду, таке клопотання повинно було бути заявлено прокурором на попередньому судовому засіданні, у яке й не з’явився обвинувачений. 

Звідки така аргументація суду, невідомо. Відповідно до ч. 1 ст. 323 Кримінального процесуального кодексу якщо обвинувачений, до якого не застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, не прибув за викликом у судове засідання, суд відкладає судовий розгляд, призначає дату нового засідання і вживає заходів до забезпечення його прибуття до суду. Суд також має право постановити ухвалу про привід обвинуваченого та/або ухвалу про накладення на нього грошового стягнення в порядку, передбаченому главами 11 та 12 КПК. При цьому відповідно до статті 144 глави 12 КПК під час судового провадження грошове стягнення на учасників кримінального провадження за невиконання ними процесуальних обов’язків накладається ухвалою суду за клопотанням прокурора чи за власною ініціативою. Тобто суд мав сам накласти стягнення, а не вигадувати підстави, як відмовити у клопотанні прокурора.

Але Ужгородський міськрайонний суд у своєму «гуманізмі» пішов ще далі. Як повідомляє прес-служба суду, дата наступного судового засідання (7-ме червня) обумовлена неможливістю обвинуваченого прибути на розгляд справи у травні.

З цього приводу один мій знайомий білоруський адвокат та зоозахисник саркастично зауважив: «Якщо обвинувачений не може з’явитися в суд, то мають бути вільні камери в СІЗО, звідки його можуть доставити в будь-який момент».

Але ж нам не можна рівнятися на поліцейську Білорусь. Ми ж гуманна демократична країна у центрі Європі, де серед білого дня можна просто так відрізати голову тварині і ходити з нею по вулицях… Щось не в’яжеться, правда?

Враховуючи «гуманізм» слідства, до обвинуваченого і справді не можна застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, бо його дії кваліфікували виключно за ч. 1 ст. 299 КК, яка передбачає покарання у вигляді штрафу до 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (850 грн) або арешту на строк до 6 місяців. При цьому слідство вперто проігнорувало можливість кваліфікації дій вбивці собаки за однією з частин статті 296 КК (хуліганство), санкції якої є більш суворі (зокрема ч.4 ст. 296 передбачає позбавлення волі від 3 до 7 років) і дозволяють застосувати тримання під вартою. Щоправда чинний КПК передбачає можливість зміни кваліфікації під час судового розгляду справи. Однак ймовірність такого розвитку подій, з огляду на реалії, досить незначна.

При цьому на минулому засіданні виплив інший факт. Виявилося, що ужгородець знаходиться на обліку у наркодиспансері, оскільки вживав заборонені наркотичні препарати, через що нібито страждає на психічні розлади.

І знову запитання до слідства, чому цей факт не був встановлений в ході досудового розслідування? Звідки обвинувачений діставав заборонені наркотичні препарати? Громадськість та ЗМІ неодноразово вимагали від правоохоронців перевірити ці факти. Тепер же знову постає питання про осудність обвинуваченого, хоча раніше психіатрична експертиза у Берегівській психлікарні встановила факт осудності.

Якщо ж тепер комусь було вигідно знову підняти тему з психічними розладами обвинуваченого під впливом вживання наркотиків, то може бути призначена повторна психіатрична експертиза, на підставі висновку якої суд може визнати ужгородця обмежено осудним, тобто таким, що під час вчинення злочину через наявний у нього психічний розлад не був здатен повною мірою усвідомлювати свої дії та (або) керувати ними. В результаті, визнання особи обмежено осудною враховується судом при призначенні покарання (тобто і без того м’яке покарання можуть ще більше пом’якшити) і може бути підставою для застосування примусових заходів медичного характеру.

При цьому у контексті положень статей 93 та 94 КК до обмежено осудної особи, яка страждає на психічні розлади (але не є психічно хворою) суд може застосувати лише надання амбулаторної психіатричної допомоги у примусовому порядку (без госпіталізації до психіатричного закладу з ізоляцією від суспільства).

Віталій Дацюк, кандидат юридичних наук для ProZak.info