Чи відповість за свої дії таксист, який образив ужгородку

За порушення прав людей з обмеженими фізичними можливостями законодавство передбачає кримінальну відповідальність. 

Днями громадськість Ужгорода не могла стримати свого обурення хамською поведінкою таксиста, який відмовив у перевезенні дівчині з обмеженими фізичними можливостями.

Ось, що написала на своїй сторінці у соцмережі сама постраждала Вікторія Лисюк: «Я намагаюся не скаржитися на життя, і долати всі труднощі поза публічними обговореннями, бо в тому і є справжня мудрість, але, те, що сталося вчора - замовчувати не можна... Не можна, бо це проблема не особисто моя, це біда цілого суспільства... Вчора викликала в Ужгороді таксі "ПРЕСТИЖ", водій приїхав, але, коли побачив, що я - з ходулями - поїхав геть. Аргумент диспечера просто вбив: "У Вас ходулі"... Невже це привід просто так поїхати, не сказавши ні слова?! Дуже неприємно, що у нашому місті ще не всі і не всюди розуміють те, що жити повноцінним життям мають право ВСІ, без винятку! І проблема тут полягає у мисленні людей, яке треба докорінно змінювати!...

Важлива деталь: ходулі складаються, жодних проблем з їх перевезенням немає!»

Пізніше у ЗМІ з’явилася інформація з посиланням на керівника служби таксі, яка запевнила, що з таксистом проведуть розмову, винесуть попередження, а у разі повторної скарги на нього — звільнять з роботи.

Однак порушення прав людини з обмеженими фізичними можливостями – це не просто дисциплінарна відповідальність.

Стаття 161 Кримінального кодексу передбачає кримінальну відповідальність за порушення рівноправності громадян залежно від їх расової, національної належності, релігійних переконань, інвалідності та за іншими ознаками. Зокрема кримінально караними є пряме чи непряме обмеження прав або встановлення прямих чи непрямих привілеїв громадян за ознаками інвалідності, соціального походження, майнового стану або за іншими ознаками.

Такі дії караються штрафом від 3400 до 8500 грн або обмеженням волі на строк до 5 років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років або без такого.

Важливо також зауважити, що злочин, передбачений ст. 161 КК має формальний склад. Тобто для настання відповідальності за цією статтею не потрібно настання наслідків у вигляді фізичної, моральної чи матеріальної шкоди. Злочин вважається закінченим з моменту вчинення самого діяння, що полягає у обмеженні прав громадянина.

При цьому Україна з 2008 року є учасницею Конвенції ООН про захист прав інвалідів, яка забороняє будь-які форми дискримінації щодо інвалідів і гарантує останнім рівний та ефективний правовий захист від дискримінації на будь-якому ґрунті.

Чи відреагують належним чином правоохоронні органи на цей випадок? Враховуючи резонанс справи і широке висвітлення інциденту у ЗМІ, вже давно мали бути з’ясовані всі обставини інциденту та відкрите кримінальне провадження за цим фактом (навіть без заяви самої потерпілої). Таку можливість передбачає ч.1 статті 214 Кримінального процесуального кодексу, за якою слідчий у випадку самостійного виявлення з будь-якого джерела (зокрема й із ЗМІ) обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов’язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань і розпочати розслідування.

В ідеалі, виходячи з обставин цього інциденту, на таксиста могли б накласти штраф і заборонити займатися перевезенням пасажирів протягом 2-3 років. Саме таке покарання, а не просто дисциплінарне стягнення, може стати показовим та повчальним для інших і справити реальний виховний ефект на головного винуватця.

Але так мають діяти в державі, у якій гарантії захисту прав інвалідів діють не лише на папері, а й на практиці. Реалії ж такі, що в Україні виносяться лише поодинокі вироки за статтею 161 КК. Однак це не привід опускати руки і миритися з беззаконням. До того ж не слід забувати про практику Європейського суду з прав людини, який у справах про заборону дискримінації (стаття 14 Європейської конвенції з прав людини та Протокол №12) часто присуджує заявникам (потерпілим) круглі суми моральної компенсації за рахунок держави (іноді сума компенсації може сягати кількох десятків тисяч євро).

 

Віталій Дацюк, кандидат юридичних наук для ProZak.info