Чому Москаль продовжує воювати з об'єднаними громадами

Закарпаття залишається останньою в процесах децентралізації, а голова Закарпатської ОДА Геннадій Москаль невпинно воює з тими громадами, де вони таки відбулися

Пригадуєте, як перед будівлею ОДА закарпатці влаштували похорони децентралізації? Здавалося б, ганьба для обласної влади. Та не тут то було. На владу це не впливало.

Більше того, Геннадій Москаль фактично визнав, що  мотиви гальмування наданню громадам більшої самостійності у нього політичні.

Не налякало Москаля і те, що віце-прем'єр Зубко пообіцяв покарати тих чиновників, які протистоять процесам децентралізації.

Найбільше від Москаля діставалося Вільховецькій об'єднаній громаді.

І якщо раніше Москаль судився з цією громадою ніби через те, що вона не розраховується з районною лікарнею за лікування там мешканців громади, то зараз голова Закарпатської ОДА пригрозив розігнати цю громаду через невиплату зарплат бюджетникам.

Як повідомила прес-служба ОДА, станом на 1 березня у педагогічних працівників Вільховецької об’єднаної територіальної громади (ОТГ) вже виникла кредиторська заборгованість із нарахування та відрахування по заробітній платі в сумі понад 714 тисяч гривень. Через неправильні розрахунки, зроблені ОТГ, недофінансування освітньої субвенції в 2017 році тут становитиме 5,5 мільйонів гривень. Вільховецька ОТГ звернулася з проханням до прем’єр-міністра України Володимира Гройсмана з проханням виділити додаткові кошти для виплати зарплати педагогічним працівникам, а Кабмін це звернення переадресував Закарпатській облдержадміністрації.

"У мене з цього приводу чітка позиція. Один із принципів формування ОТГ –економічна ефективність. Однак замість того, щоб створювати нові робочі місця й залучати інвестиції, голова Вільховецької ОТГ М.Цірик почав витрачати кошти з грубим порушенням законодавства. Він досі не повернув мільйон гривень у районний бюджет за надання мешканцям ОТГ вторинної медичної допомоги, хоча з цього приводу є рішення суду. Крім того, Цірик, щоб відчути себе справжнім паном, роздув управлінський апарат – створив власне управління освіти, культури, сім’ї, молоді та спорту, цього року планує створити окреме управління соціального захисту, а зараз просить гроші на зарплату педагогам! Заявляю, що жодної підтримки з боку ОДА це звернення не отримає. Рекомендую М.Цірику різко скоротити свій штучно роздутий апарат, зекономлені гроші направити вчителям і вихователям, а далі думати, як громада буде заробляти сама на себе. Якщо ж у педагогічних працівників Вільховецької ОТГ виникне заборгованість по зарплаті, я жорстко поставлю питання про ліквідацію ОТГ, як такої", - різко прореагував Москаль.

І все таки. Чому Геннадій Москаль так боїться децентралізаційних процесів?

В Україні реформа місцевого самоврядування триває вже два з половиною роки. Сьогодні, за словами міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Геннадія Зубка, вже створено 366 об’єднаних територіальних громад (ОТГ). 30 квітня цього року відбудуться перші вибори місцевих голів та депутатів у 47 нових ОТГ. Серед них лише дві в Закарпатті - Іршаві, де місцева партноменклатура на чолі з людиною родини Балог Степаном Бобиком вже починає брудну кампанію, та Перечині, де своє головування доведеться відстоювати Іванові Погоріляку.

159 територіальних громад, які добровільно об’єдналися 2015 року, вже перейшли на прямі міжбюджетні відносини з державою. За оцінками Національної ради реформ, сьогодні реформа децентралізації виконана на 35%.  Щодня з’являються нові приклади успішних проектів об’єднаних громад, однак у багатьох областях, серед яких і Закарпаття, досі панує страх «децентралізації».

Звичайно, що Москаль та його люди лякають закарпатців тим, що об'єднані громади не виживуть самостійно, бо зменшаться бюджети. Але насправді це повна дурниця. 

У результаті реформи органи місцевого самоврядування з 1 січня 2016 року значно розширили свої повноваження. Зокрема, на рівень територіальних громад були передані такі послуги як державна реєстрація нерухомості, державна реєстрація фізичних та юридичних осіб, надання витягу з держгеокадастру, надання послуг про реєстрацію місця проживання. Кошти за надання цих послуг відтепер надходять у місцевий бюджет.

Як свідчить статистика, до початку реформи бюджети понад половини сільських громад були дотаційними на більш ніж 70%, а майже у 500 територіальних громад державні дотації взагалі складали 90%, у 2016 році усі територіальні громади, і об’єднані зокрема, збільшили надходження до власних бюджетів.

Відповідно до зведених даних Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України і Міністерства фінансів України, у результаті реформи децентралізації надходження  власних доходів місцевих бюджетів у 2016 році зросли в 1,5 рази і склали 146,6 млрд грн. Водночас, власні доходи об’єднаних громад зросли у понад 3 рази у порівняні з 2015 роком. За підсумком 2016 року вони сягнули 3,3 млрд грн, що в розрахунку на одного жителя становили 2345 грн.

Всього ресурси місцевих бюджетів 159 об’єднаних громад зросли майже у 7 разів та склали 7,1 млрд грн. За даними уряду, 2016 року ОТГ отримали від держави майже 1,2 млрд грн, що дозволило реалізувати 1,5 тисячі проектів із розвитку інфраструктури.

А ще в Закарпатті малі села відмовляються об'єднуватися з крупнішими населеними пунктами, бо селян залякали тим, що вони будуть "задавлені" і безправні. Це також міф. 

Децентралізація, навпаки, дає шанс маленьким селам отримати нові можливості для розвитку. Зараз є села, які не мають власної сільради, а отже, фактично ніхто не дбає про їхні інтереси. Після об’єднання вони матимуть власного представника в об’єднаній громаді – старосту. 9 березня Президент підписав закон щодо статусу сільського старости в об'єднаних громадах. Відтак громади зможуть брати участь у формуванні місцевого бюджету ОТГ й стежити за дотриманням інтересів приєднаних сіл. В об’єднаній громаді маленькі села отримують можливість спільними зусиллями утримувати такі важливі для життя села об’єкти як клуби, бібліотеки, дитячі садки і фельдшерські пункти.

А ще у нас лякають громади тим, що після об'єднання будуть закрити заклати культури, дитячі садки, амбулаторії, як такі, є нерентабельними. І це також неправда.

Ніхто згори не може примусити громаду закрити будь-який заклад. Лише представники громади вирішують, що вигідніше для ОТГ: утримувати дитячий садок і школу чи возити дітей шкільним автобусом у сусіднє село.

Водночас, реформа дає об’єднаним громадам можливості зберегти і навіть покращити стан шкіл та амбулаторій. По-перше, кожна об’єднана громада отримує від держави базову освітню, медичну та інфраструктурну субвенції. По-друге, сільські клуби і бібліотеки можна використати як джерела додаткових надходжень у місцевий бюджет. Наприклад, їх можна задіяти в системі адміністративних послуг.

Отже, суттєва зміна у роботі освітніх і лікувальних закладів, яку запроваджує реформа, це – можливість самостійно розпоряджатися бюджетними грошима і легально отримувати додаткові доходи. При цьому власні доходи лікарні зможуть використовувати для розвитку закладу, і  невикористані кошти не потрібно буде повертати до бюджету в кінці року.

Загалом система лікувальних закладів зазнає докорінних змін у рамках медичної реформи, яка передбачає формування госпітальних округів, залежно від потреб населення. Замість малозавантажених, погано оснащених лікарень, які не можуть якісно надавати елементарну медичну допомогу, будуть створені профільні медзаклади. Наприклад, діагностичні центри, центри реабілітації для учасників АТО, хоспіси тощо. Водночас найкращі лікарні отримають додаткове технічне та кадрове забезпечення. Які саме заклади отримають новий профіль, вирішуватиме місцева громада.

Таким чином, децентралізація є необхідністю і вона лише принесе покращення. І гальмувати процеси децентралізації є дурним тоном.

Степан Форкош для Prozak.info