image

Чому в головному угорському місті Закарпаття побоялися прийняти звернення до Президента

В угорськомовній столиці Закарпаття міськрада не захотіла прийняти звернення до Президента Порошенка щодо дискримінаційної мовної статті у Законі про освіту

Прийняття цього звернення було заплановане. Його підготувало звернення Товариства угорських педагогів Закарпаття. Однак, на сесію Берегівської міськради прийшло кілька чоловік у військових камуфляжах - ветеранів АТО. Серед них був "свободівець" Василь Вовкунович, який сказав депутатам, що таким зверненням вони підігрують агресору, що Закон про освіту цілком легальний, бо, до прикладу, його донька ходить в угорськомовну школу Берегова і викладання української мови там дуже погане.

Депутати Берегова вирішили зняти це питання з порядку денного і рекомендували Товариству педагогів зробити зверненя від свого імені, а не від імені сесії міськради.

Як ми повідомлялиобласна рада Закарпаття прийняла звернення до Порошенка щодо Закону про освіту. І це попри те, що групка маргіналів також намагалася завадити цьому.

Голова Закарпатської ОДА  Геннадій Москаль також став на бік національних меншин області.

А вчора він звернув увагу на те, що звернення Закарпатської обласної ради власне застерігало Президента Петра Порошенка від не допущення помилки. На жаль, Президент не дослухався і підписав звернення, через що пересварив Україну в країнами-сусідами.

"Вихід із глухого кута, в який Україну завів «Закон про освіту», виявився саме там, де вказувало Закарпаття, – заявляє Геннадій Москаль. – Усе, чого добилися розробники закону, – це розсварили Україну із сусідами з Євросоюзу і спричинили дурний, нічим невмотивований ажіотаж із навішуванням образливих ярликів на представників національних громад (які є цілком законослухняними й патріотичними, що підтверджує їхня участь в АТО). У підсумку безграмотний закон цілком прогнозовано розбили в пух і прах на Парламентській асамблеї Ради Європи, а те, що висновок Венеціанської Комісії буде таким же, якщо не жорсткішим, не викликає жодних сумнівів. На останніх двосторонніх зустрічах із угорською делегацією міністр освіти і науки пані Гриневич здалася без бою, пішла на всі поступки і дала привід для заголовків у ЗМІ на кшталт «Україна капітулювала перед Угорщиною». Мені, як держслужбовцю, соромно, що в уряді працюють непрофесіонали, які через свою некомпетентність, по-перше, незаслужено виставили Закарпаття якимось сепаратистським регіоном, а, по-друге, зробили те, що протягом трьох останніх років не вдавалося Росії з її всіма спецслужбами ¬– розсварили Україну із сусідніми країнами Євросоюзу.
Тепер цілком очевидно, що заяви Закарпатської ОДА та звернення обласної ради з проханням направити закон перед підписанням на експертизу в європейські інституції, були вірними", - повідомляє прес-служба ОДА і навела два документи, які були проігноровані урядом при прийнятті Закону про освіту:

Перший – Договір про основи добросусідства та співробітництва між Україною та Угорською Республікою, ратифікований Верховною Радою України 1 липня 1992р.  http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/348_004 Стаття 17 Договору гласить: "Договірні Сторони у повній відповідності з "Паризькою Хартією для нової Європи" ( 995_058 ) та іншими відповідними документами Наради з безпеки і співробітництва в Європі заявляють про свою переконаність в тому, що дружні відносини між їхніми народами, а також мир, справедливість, стабільність і демократія вимагають, щоб етнічна, культурна, мовна та релігійна самобутність національних меншин користувалась взаємним захистом і для її забезпечення повинні бути створені всі необхідні умови. Сторони вживуть односторонніх та спільних заходів для сприяння виконанню цих зобов'язань у відповідності з підписаним 31 травня 1991 року документом - "Декларація про принципи співробітництва Української РСР і Угорської Республіки в галузі забезпечення прав національних меншин" ( 348_322 ) - та Протоколом до неї".
        Другий документ – Декларація про принципи співробітництва між Українською РСР та Угорською Республікою по забезпеченню прав національних меншостей. Підписаний він ще до здобуття Україною незалежності – 31 травня 1991р., а проте чинний, як і інші міждержавні документи  http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/348_322 Пункт 10 Декларації гласить: «Сторони погодилися забезпечити належні можливості національним меншостям для навчання своїй рідній мові чи своєю рідною мовою на всіх рівнях навчання».
Якби Міносвіти перед тим, як братися за розробку «Закону про освіту», знало хоча би ці два документи, в України з її сусідками не виникло б жодних проблем!

Читайте також: Як мовний конфлікт зробив ворогами всіх закарпатців

  • Про нас

    Prozak - Інформаційний антидепресант

    Редактор сайту - Костянтин Шевченко

    Тел.: +38 095 308 8778

    Ужгород, вул. Белінського, 24

    mail.prozak@gmail.com