До чого призведуть штатні справи Закарпатського краєзнавчого музею
З часу переобрання старого-нового директора Закарпатський обласний краєзнавчий музей ім. Т. Легоцького привертає до себе увагу ЗМІ. На початку року у цій державній структурі намагалися ліквідувати відділи А. Волошина і Красного Поля. І тільки завдяки громадськості та інтелігенції, яка звернулася до найвищого керівництва області, вдалося відновити структуру, присвячену Карпатській Україні. Однак на цьому проблеми музею не завершилися. Мало того, у квітні тут можуть статися суттєві зміни.
За неповних три місяці було затверджено п’ять штатних розписів Закарпатського краєзнавчого музею, три з них затвердили найвищі посадовці Закарпаття – голова обласної ради і ОДА. Як кількість цих штатних розписів, так і особи, які його затверджують – феноменальний випадок в історії музейної справи в Україні.
Про проблеми найбільшого музею області ми вже говорили в інтерв’ю з завідувачем відділу археології Йосипом Кобалем. Деякі з суджень історика і краєзнавця виявилися пророчими як, наприклад, падіння середньовічного муру. З часу нашої розмови у музеї відбулися інші важливі, на жаль, не позитивні зміни. Частина з них стосується внутрішньої ситуації, пов’язана з проблемами музейного самоврядування. Інші мають ширший характер, що проявляється у небаченій кількості примірників документу, який регламентує діяльність структури і втручанням у музейні справи керівництва області.
- Що спричинило появу такої кількості штатних розписів і за яким штатним розписом працюєте ви сьогодні?
- На початку року в управління культури ОДА були подані два штатні розписи. Один із них, який зберігав структуру музею 2016 року, діє донині. Інший, у якому дирекція скоротила відділ археології, був відкликаний начальником управління культури від 13 січня.
Коли здавалося, що ситуація зі штатним розписом буде нормалізована і музей нарешті зможе нормально працювати, 27 січня 2017 року директор видає новий наказ, яким кардинально змінив структуру музею, скоротивши майже всі наукові відділи, перетворивши їх на сектори, а два відділи, пов’язані з А. Волошиним і Красним Полем, ліквідував. Відбулося це без відома наукових працівників. Підставою такої зміни було названо наказ начальника управління культури від 13 січня, у якому, між тим, немає жодного слова про необхідність проведення таких змін. Тобто причину, мотиви і нормативну базу, на підставі якої розроблялися і приймали наказ, донині ніхто не знає.
Варто зазначити, що штатні розписи музею повинні базуватися на такому документі, як «Структура музею». На цьому наголосила і перевірка Міністерства культури України, яка тривала влітку 2016 року. Серед рекомендацій було запропоновано дирекції музею спільно з управлінням культури розробити цей документ. На жаль, нікому з музейних працівників невідомо, чи був він розроблений і затверджений.
31 січня новий штатний розпис уже затвердив голова обласної ради М. М. Рівіс. Як у наказі 27 січня, так і в інших документах було вказано, що новий штатний розпис вступить у силу через 2 місяці. Однак у музеї зразу ж почали вводити у дію новий штатний розпис, не чекаючи вказаного терміну.
- Чи були ті, хто не погодився з такими змінами у структурі?
- Людей, які погодилися прийняти нові посади, одразу розподілили по нових робочих місцях. Наради почали скликати ті, посади яких ще не вступили у силу. Більше того, почали видавати незаконні музейні накази про переведення працівників з одних посад на інші, хоча термін ведення цих змін повинен був настати тільки в квітні.
Люди, які не згодилися на нові посади, залишилися на старих. Тобто я залишився завідувачем відділу археології до квітня місяця, оскільки не згодився на запропоновану нижчу посаду.
Крім того, стало зрозуміло, що новий штатний розпис узаконив ліквідацію відділу героя України А. Волошина і меморіалу Красне Поле. Коли ця інформація стала відома громадськості, то найвищі посадовці області відразу відреагували на цей ганебний факт і намагалися виправити ситуацію, затвердивши 13 лютого 2017 року четвертий штатний розпис музею, де нібито була виправлена помилка і ці структурні підрозділи були відновлені. Однак ті люди, які готували документ, просто додали до штатних одиниць назви колишніх відділів, щоб створити ілюзію, але не потурбувалися про керівників цих відділів.
- Тобто якщо не затвердили керівників, то відділ недійсний?
- Згідно з законодавством, у структурі музею можуть бути такі структурні підрозділи: філіал, відділ і сектор. І в кожного з цих підрозділів повинен бути керівник. Але в штатному розписі музею від 13 лютого 2017 року указаних підрозділах не виявилося керівників. Тобто це не структурні одиниці. У відповідному наказі управління культури від 16 лютого було також вказано, що цей штатний розпис вступає у дію з 13 квітня 2017 року.
На моє письмове звернення до начальника управління, який штатний розпис є чинним, 13 березня я отримав відповідь, що той штатний розпис, який був на 1 січня 2017 року і в якому усі структурні одиниці музею мають статус відділів.
Не розумію, чому за таких обставин у музеї затверджений т.в.о заступника директора з наукової роботи Михайло Делеган, і як він може виконувати свої функції сьогодні? (Між іншим, з 20 грудня він є працівником відділу археології, хоч жодної хвилини на своєму робочому місці не пробув). Як могли бути створені нові науково-методична рада, закупівельна комісія та інші структури, якщо наразі немає тієї структури, яка була затверджена 13 лютого? Усе це вносить у роботу музею постійний дисбаланс і не дозволяє спокійно працювати.
(Штатний розпис, підписаний Г. Москалем 22 березня. Фото видання " Трибуна")
- Голова Закарпатської ОДА Геннадій Москаль підписав п’ятий штатний розпис?
- Так, 22 березня 2017 року головою ОДА був підписаний уже п’ятий штатний розпис нашого музею, з яким працівники музею донині не ознайомлені. Відомо тільки, що у ньому є відділ, присвячений історії Карпатської України. Але дивно, що донині наказ директора музею від 27 січня 2017 року, яким він скоротив відділ А. Волошина і Красне поле, не скасований.
Однак у всіх цих штатних розписах, які підписані найвищими керівниками області, є чимало інших дивних речей, котрі не відповідають ні законодавству, ні здоровому глузду. Наприклад, утворення так званого краєзнавчого відділу, у підпорядкування якому потрапили усі провідні наукові відділи: природи, етнографії, історії, археології і навіть А. Волошина та Красне Поле. Краєзнавство у широкому розумінні слова є частиною географічної науки. А в вужчому – воно є невеличкою частиною історичної науки. Тобто історичний відділ із понад 50 тисячами експонатів, 17 виставковими залами підпорядкували дрібному краєзнавству! Слово «краєзнавчий» у назві музею вказує на його профіль, пояснює те, що фондові зібрання не одноманітні і складаються з експонатів природи, історії, археології, етнографії тощо. У жодному музеї України немає такої структури, як вирішили створити в Ужгороді.
Інша дивна річ, що представлені у штатному розписі штатні одиниці і їх фінансування (доплати за вислугу років тощо) у багатьох випадках не мають нічого спільного з реаліями. Наприклад, у завідувача відділу краєзнавства була дописана надбавка у 30 %, хоч людина, яку призначили на цю посаду, не має права отримувати таку кількість грошей.
Є відділи, які очолюють люди, які не відповідають кваліфікаційним вимогам, наприклад, вислуга років, вже не говорячи про те, що до наукових відділів додали людей, які згідно з рекомендаціями Мінкультури мають знаходитися в інших групах працівників музею. Одним із аргументів дирекції та управління культури про необхідність радикальних змін став наказ міністерства культури від 2012 року. Саме тому наш штатний розпис потрібно привести до вимог цього документа. Однак виявилося, що цей наказ має рекомендаційний характер.
Якщо вже керуватися цим документом, то дійсно потрібно добре його почитати, бо виявиться, що в такому музеї, як наш, повинно бути 87 штатних одиниць, не рахуючи бухгалтерію, музейних доглядачів, господарських працівників. Але дивно, про це ніхто нічого не говорить. З усього наказу вибраний малий пункт про те, що таке відділ. Тут написано, що у відділі, як правило, повинно бути 5 або більше осіб. Керуючись цією умовною вимогою, у музеї вирішили скоротити відділи, де не було стільки осіб.
У цьому ж наказі є й обов’язковий пункт про те, що в музеї одна штатна одиниця наукового співробітника повинна припадати на 5 тисяч експонатів основного фонду. У нашому музеї сьогодні є близько 150 тисяч експонатів основного фонду. Однак ці експонати не одноманітні, наприклад, експонатів археології є близько 30 тисяч. А історичних взагалі – понад 50 тисяч.
Тому коли розробляється штатний розпис, він повинен розроблятися із розрахунку якісної і кількісної структури фондів. Так, у відділі археології повинно бути не менше 6 осіб, бо в нас близько 30 тисяч експонатів, а в відділі історії – близько 15 осіб. Однак замість цього найбільші відділи музею перетворюють у сектори, при чому для всіх наукових співробітників у нашому музеї понижують тарифний розряд. Зроблено це без пояснення,аргументації. Як нам відомо, у сусідньому Закарпатському обласному музеї архітектури і побуту тарифні розряди зберегли на рівні 2016 року. Крім того, при розробці штатного розпису абсолютно ігнорувалися кваліфікаційні вимоги до тих чи інших одиниць, бо провідний науковий співробітник згідно з цими вимогами повинен мати науковий ступінь або вчене звання. На жаль, у нашому музеї цим критеріям відповідає небагато людей.
Склалася парадоксальна ситуація, що в найстарішому і найбільшому музеї області завідувач сектором чи провідний науковий працівник має нижчий тарифний розряд, ніж старший науковий співробітник в інших музеях. До речі, загальна кількість експонатів у нашому музеї сьогодні перевищує 160 тисяч, тоді як у скансені їх є близько 16 тисяч, а в художньому музеї – до 7 тисяч.
- Що буде з відділом археології за таких умов?
- За новими штатними розписами цей відділ скорочено і перетворено на сектор, при чому єдиний з усіх секторів, у якому залишені тільки два наукові працівники (в інших по 3). Варто зазначити, що в січні був затверджений і такий штатний розпис, у якому вже було скорочено тільки відділ археології, а всі інші продовжили існувати.
Таке «особливе ставлення» проявилося і в тому, що відділу дали описати протягом року 17 тисяч експонатів. Працівники виконали цю роботу. Завдячуючи цьому, наш музей за кількістю експонатів основного фонду вперше за історію виконав один з критеріїв, необхідний для отримання статусу музею першої категорії або національного музею.
- Чи відзначили цю роботу?
- Звичайно, заввідділом був нещодавно «нагороджений» доганою за порушення трудової дисципліни.
Записала Наталія Толочко