Голова Закарпатської ОДА Москаль підтримав нацменшини щодо протесту проти нового Закону про освіту

На думку голови ОДА Геннадія Москаля, нова редакція Закону про освіту суперечить Європейській хартії регіональних мов, Закону «Про національні меншини в Україні» та міжнародним договорам, укладеним Україною із сусідніми країнами

Прийнятий більшістю Верховної Ради новий Закон про освіту не відповідає Європейській хартії регіональних мов або мов меншин, яку Україна ратифікувала в 2003 році, Закону «Про національні меншини в Україні» та міжнародним договорам, укладеним Україною із сусідніми країнами. Так вважає голова Закарпатської ОДА Геннадій Москаль.
"Нагадаю, що ст.6 Закону «Про національні меншини в Україні» гласить: «Держава гарантує всім національним меншинам права на національно-культурну автономію: користування і навчання рідною мовою чи вивчення рідної мови в державних закладах або через національно-культурні товариства, розвиток національних культурних традицій, використання національної символіки, відзначення національних свят…», – наголошує Геннадій Москаль. – Україна ратифікувала ряд міжнародних правових актів, що мають безпосереднє відношення до мов національних меншин.
Крім уже згаданої Європейської хартії регіональних мов це Рамкова конвенція про захист прав національних меншин, Декларація про права осіб, що належать до національних або етнічних, релігійних та мовних меншин, Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод. Нагадую, що згідно зі ст.9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обов’язковість яких надала Верховна Рада України, є частиною національного законодавства України.
Ряд положень прийнятого закону суперечать двостороннім договорам України з сусідніми країнами, зокрема, Молдовою, Румунією, Угорщиною, які передбачають зобов’язання України щодо забезпечення мовних прав національних меншин. Згідно зі ст.22 Конституції України, при прийнятті нових законів, права і свободи людини, закріплені Конституцією України, не можуть бути скасовані і не допускають звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Крім того, згідно зі ст. 24 Конституції України, громадяни мають рівні конституційні права і свободи і є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, етнічного та соціального походження, за мовними або іншими ознаками. Згідно зі ст.53 Конституції України, громадянам, які належать до національних меншин, відповідно до закону гарантується право на навчання рідною мовою.
Особливо хочу підкреслити, що представники національних меншин, які живуть на Закарпатті, є законослухняними громадянами України і прагнуть у повному обсязі володіти державною мовою. З огляду на це, звертаюся до Президента України Петра Порошенка з проханням ветувати прийнятий закон або повернути його у Верховну Раду України з правками.
Захищати українську мову потрібно й необхідно, але не обмежуючи при цьому мови національних меншин. Абсолютна більшість депутатів, які голосували за новий закон, не є вихідцями з багатонаціональних регіонів, тому не розуміють їх специфіку. Закарпаття – багатонаціональна область, у нас положення Європейської хартії регіональних мов застосовуються одразу до трьох мов – румунської, словацької та угорської. Тому мене не може не дивувати позиція народного депутата Івана Балоги, котрий потрапив у Верховну Раду від мажоритарного округу, значна частина виборців якого становлять угорці, а зараз голосував за звуження їхніх прав і свобод. Якщо коротко, то на своїй політичній кар’єрі він поставив хрест".
Нижче подаємо інформацію про голосування нардепів від Закарпаття за новий Закон про освіту.
Роберт Горват – «За»
Василь Брензович – «Проти»
Валерій Пацкан – «За»
Валерій Лунченко – Не голосував
Віктор Балога – «Утримався»
Іван Балога – «За»
Павло Балога – Відсутній
Михайло Ланьо – Не голосував
Іван Крулько – «За»
Василь Петьовка – «За»