Хто і чому вставляє палиці в колеса реформ на Закарпатті

Депутатська більшість в обласній раді на сесії 27 серпня спричинила скандал на всю Україну. Змовившись, вона демонстративно і підступно, без жодного обговорення в залі провалила голосування і за Перспективний план об’єднаних громад в області, і за визнання перших двох громад - Тячівської і Вільхівської, котрі вже пройшли всі громадські обговорення і сесії рад. І грубо порушила тим самим конституційний принцип самого існування облради.

А Баба Яга проти

Про політично-змовний характер провалу голосування засвідчує і те, що ці питання без особливих зауважень пройшли обговорення на постійних комісіях облради та на робочій групі щодо сприяння реформам. До останньої входять і представники ОДА, і облради, і громадськості та Офісу реформ. Команда провалла голосування, скоріш за все, поступила від керівництва «Єдиного Центру», котре очевидно має свою стратегію протидії реформам після подій «Мукачівської стрілянини». Воно ж, напевно, прораховувало всі ризики і вигоди від такого одіозного кроку перед місцевими виборами. Тепер до логіки агітаційних білбордів проти центральної влади, вивішених ЄЦ по області після «Мукачівської стрілянини» на зразок «Влада руйнує мир на Закарпатті», у листи, які десятками тисяч поштою розсилаються закарпатцям, - цілком може додатись і тема начебто «нав’язуваної нам з Києва» децентралізації і реформи місцевого самоврядування. І це за умов, коли з травня по середину липня через тодішнього губернатора і керівництво облради «Єдиний Центр» повністю контролював хід розробки Перспективного плану і реформ на Закарпатті! Всі пам’ятають, що у травні проект Перспективного плану на 38 громад був знятий з розгляду сесії. Тоді ж тандем ОДА-облрада запропонував начебто логічне рішення: «не поспішати» з прийняттям Перспективного плану. Провести широку інформаційно-роз’яснювальну роботу в усіх районах і громадах. Врахувати всі можливі пропозиції з громад, де хоч якось можна досягнути компромісу між принципом добровільності і доволі жорсткими критеріями урядової Методики щодо формування об’єднаних громад. Спочатку йшлося про відтермінування сесії на місяць, потім  на два, а далі у липні область пережила «Мукачівську стрілянину» і зміну губернатора та голів РДА. Тоді ж, напевно, змінилось і відношення керівництва і більшості в облраді до реформ у краї.

Стверджую, що всі управління ОДА за сприяння Офісу реформ та за реальної підтримки науковців, громадських експертів, трьох асоціацій місцевих рад і Громадської ради при ОДА уже впродовж червня зробили майже неймовірне. В жодній з областей України не була проведена така масштабна інформаційно-роз’яснювальна та консультаційна робота в місцевих радах і громадах. Вдалося врахувати увесь комплекс природно-географічної та поселенської специфіки Закарпаття в пропозиціях об’єднуваних громад. Кількість їх зросла від 38 до 51, а потім - до 94 громад у проекті Перспективного плану у серпні. Жодну пропозицію з районів і громад не обійшли увагою. Єдине, що насторожувало – дуже низька активність обласних депутатів в усіх заходах щодо розробки проекту Перспективного плану. Навіть на організований з цією метою Офісом реформ наприкінці липня Депутатський день в облраді зі 108 депутатів прийшло всього семеро з них. Чому історичне для Закарпаття питання нового адміністративно-територіального устрою краю не цікавило більшість обласних депутатів – для громадськості і експертів лише згодом стало зрозумілим. Більшість в обласній раді, скоріше за все, приховано і неприховано – проти реформ взагалі! Чому? Багатьом обласним депутатам дуже не подобається, що децентралізація передбачає передачу повноважень і ресурсів на рівень об’єднаної громади не стільки з центрального рівня, як з рівнів обласних і районних рад. І розпорядження всіма землями, у т.ч. «за межами населеного пункту», і коштами на розвиток інфраструктури, і майном т. зв. «спільної власності територіальних громад» - все перейде до їх справжніх господарів – громад. За таких перспектив не лише партійна верхівка ЄЦ не визначилась з відношенням до децентралізації і реформ, а й інші фракції в облраді, керовані з Києва. Дратує депутатів і те, що руйнуватимуться і старі схеми місцевих виборів, які на носі.

Функціонерів і депутатів облради не радує навіть перспектива мати в облрадах і райрадах після конституційних змін виконкоми замість ОДА і РДА. Ось імовірний хід їх міркувань: «Може спробувати в самому зародку хоч до 2017 року заблокувати ці реформи уже на етапі об’єднання громад? Задумано – зробимо. Важливо заблокувати саме тих, хто буде у виграші і кому передадуть повноваження і фінанси – майбутні об’єднані громади. Їх навіть треба переконати: буде ще гірше, а влада блефує про покращення. Ті ж сільські ради і голови, яким не світить бути центрами об’єднаних громад, самі є супротивниками реформ. До того ж і закон подарував апелювання до добровільності об’єднання – як не скористатись цим сповна?» Звісно, все задумане належало робити тишком – нищком або ж під правильним гаслом «захисту інтересів громад». Дуже вже хочеться ще до 2017 року погаздувати по-старому.

Приблизно так зароджувалась стратегія дій ВО «Свобода» на Тернопільщині і супротивників реформ на Закарпатті, які контролюють більшість в облрадах. Втім, незалежно від намірів, результат один: провальні голосування за реформні рішення. Цинізм і підступність таких намірів і дій цих облрад полягає у тому, щоб жодна уже об’єднана громада не була оголошена до виборів і, не дай бог, не взяла в них участь. Адже успіх об’єднаних громад у майбутньому – це невигідний для реакційної більшості облради приклад. Не вийшло! Уже 31 серпня на основі негативної практики Тернопільської і Закарпатської облрад по застосуванню нового закону про місцеві вибори в частині неправомірного неоголошення уже об’єднаних громад та непризначення в них перших виборів Верховною Радою прийнято окремий законопроект, яким позбавляє всі обласні ради таких повноважень! В підтримці і блискавичному просуванні цього безпрецедентного в історії парламентаризму в Україні «виправно-реформного» закону взяли найактивнішу участь і громадськість Закарпаття та народні депутати Р. Горват, В. Пацкан, В. Лунченко, О. Крулько. Звісно, були «відсутні» або «утримались» інші нардепи від Закарпаття - сімейний клан Балог, В. Петьовка і М. Ланьо. Наміри саботажників в облрадах щодо приниження уже створених громад і блокування їх конституційних прав не пройшли! Втім залишається ще проблема Перспективного плану формування об’єднаних громад.

Стратегія протидії реформам

Задля підтримки децентралізації і реформи на Закарпатті ще у квітні 2014 року створена коаліція «Реформи задля гідного життя», в яку увійшли більше 50 громадських організацій, експерти і науковці УжНУ і трьох асоціацій органів місцевого самоврядування в регіоні. Саме експерти і політологи виявили з часом – не через конспірологічні припущення, а шляхом аналізу фактів і дій,  що на Закарпатті здійснюється стратегія протидії реформам. Її інтенсифіковано саме після призначення губернатором Г.Москаля і подій «Мукачівської стрілянини». Не виключено, що до цих подій і втрати влади в регіоні реалізатори цієї стратегії збирались, навпаки, максимально використати всі реформні процеси для зміцнення своєї влади в області у майбутньому, у т.ч. через об’єднані громади.

Прихованість і завуальованість істинних намірів і дій у стратегії – головний принцип її розробників і виконавців. За умов виявлення громадськістю антиреформаторської стратегії і дій, звісно, прикриттям виступає свобода політичних суджень і поглядів в Україні, зокрема, критичних до реформних намірів і дій чинної державної влади. Утім нинішні вождистські партії у застосуванні подібних принципів в практичній політиці й інтригах мають багатий досвід. Головна ж трудність для них у протидії реформам полягає в тому, що українське суспільство, у т.ч. й на Закарпатті, все ще очікує на виконання трьох головних завдань Революції Гідності: зміни системи влади, а не облич у владі (що можливе виключно через системні реформи), а також – на здійснення реальних кроків по викоріненню корупції та євроінтеграції. Отже, відкрито виступати проти реформ для її супротивників з ЄЦ та інших партій все ще небезпечно. А тему корупції краще не згадувати взагалі, бо хто ж повірить, що в обласних і районних владах її сьогодні немає і не було в минулому? Залишається: прямо не виступаючи проти реформ, різко критикувати наміри і дії нинішньої державної влади та її представників і прихильників в регіоні за «погані, непродумані і нав’язувані з центру» реформи та способи їх здійснення, які начебто шкодитимуть громадам. І відтерміновувати або провалювати на цій основі будь-які реформні рішення, виступаючи ще й «захисниками інтересів громад» в період місцевих виборів. Звісно, в період виборів до цієї стратегії додасться багатократно апробована технологія прямого і непрямого підкупу виборців – і влада на місцях знову може бути захоплена супротивниками реформ. Судячи по деяким телепередачам і газетам, прихований підкуп уже відбувається. Якщо ми, закарпатці в черговий раз допустимо ще масовий підкуп на виборах, то реформи і покращення життя в регіоні як мінімум до 2017 року опиняться під загрозою. Втім, це окрема важлива тема для розмови.

План дій до стратегії антиреформаторів виконано?

Звісно, цей план, як і стратегія, навряд чи довірявся паперу. Він був ситуативним і гнучким, а до його коригувань долучалось, скоріш за все, вузьке коло дуже довірених осіб. Щось подібне до сценарію п’єси, в якій акторам цілком дозволяються імпровізації гри і тексту, але у фінальній сцені режисери не допускають відхилень від задуму.

Акторами фінальної сцени – сесії, звісно, і стали обласні депутати. Немала частина з них і не здогадувалась про вузьке коло однопартійних режисерів і навіть сценариста п’єси, який особисто відвідав прем’єру-сесію. Звісно, мова йде про колишнього голову облради, нардепа І. Балогу. Щира і запізніла реакція чесних депутатів на неочікуваний фінал, їхнє обурення тим, що на репетиціях – комісіях все було по-іншому - все одно нічого не дало. І не могло дати, бо існує залізна партійна дисципліна. Під не менш залізні стратегії і плани їх виконання. То що ж там у гнучкому плані реалізації стратегії? Нічого такого, чого б не було сумарно у внутрішніх і зовнішніх недругів нинішньої української влади щодо здійснюваних реформ. Плюс регіональна візантійщина. Але варто перелічити все по пунктам, бо це ж все таки план, у т.ч. в частині поширення зомбувальної інформації. Ось цей короткий перелік.

• Занафталінені в шафах російських спецслужб «секретні дані» про вибухонебезпечні і неприйнятні варіанти об’єднання областей від київської влади. І що, страшно подумати!: Закарпаття приєднають до Галичини! Цей фейк підхопили навіть деякі газети.
• Грізні страшилки: про порушення в реформних законах основних конституційних засад і прав громад, включаючи місцевий референдум; про зухвалий тиск і шантаж з боку центральної влади на громади, які не бажають об’єднуватись; про повну неготовність пакету 300-400 нових законів, без яких нічого й думати про реформи.
• Менш грізні, але не менш ефективні страшилки: про наміри міст загарбати сільські землі і поглинути села; про постійні порушення святого принципу добровільності об’єднання громад застосуванням суворої урядової методики; про те, що насправді буде ще жорсткіша централізація, бо кожна об’єднана громада напряму «залежатиме» від Києва (?!); про те, що влада сама не розуміє, чим «закінчаться» децентралізація і реформи; про те, що дотаційним радам немає жодного сенсу об’єднуватись та ін..
• З категорії «правдивої» інформації з дуже достовірних джерел: Перспективні плани в інших областях  це повна профанація; громади хочуть перекривати дороги; обіцяли гроші на розвиток – нічого не дали; влада згортатиме реформи, бо грошей в країні нема та ін..

З успіхів інформаційної війни Росії на Донбасі і навіть у Європі знаємо, що масове зомбування, тим більше, цільових аудиторій сільських і селищних голів – це доволі ефективна зброя. Особливо, якщо воно йде з вуст керівників і депутатів облради та окремих райрад, до прикладу, Ужгородської.

А тепер дещо з регіональної візантійщини:

• Прихований і неприхований тиск на сільських, селищних і міських голів.
• Повне перекручування статусу і значення Перспективного плану формування територій об’єднаних громад та ролі ОДА і Офісу реформ в його розробці.
• Постійний негласний контроль за діяльністю експертів Офісу реформ, за їх планами і намірами.
• Неналежне, вибіркове і неповне інформування депутатів облради.
• Постановка по суті історичного питання про план нового адмінтерустрою області майже останнім питанням порядку денного сесії. «Совпаденіє? Не думаву». Адже навіть таким чином хотілось принизити значення реформних питань.
• Таємне забезпечення підступного провалу голосування реформних питань на сесії і контроль результату.

Цікаво, чи ослухався хтось з ЄЦистів? Все таємне, все одно колись стане явним. То чи виконано все таки цей План дій до стратегії антиреформаторів? І чи не маячня автора про сам цей План?

Підводна частина айсберга

За респектабельною і виблискуючою надводною пірамідою владного айсберга обласної ради непросто угледіти його підводну – несучу і спрямовуючу частину. Хіба що трохи розхитати сам айсберг. І роль такого розхитувача зіграли теледебати в програмі «Про головне» 1 вересня на телеканалі «Тиса-1» впродовж майже півтори години. Тема – скандально провалена сесія облради щодо реформних питань. Учасники з перших хвилин поділились на два опонуючі табори. В одному – голова облради В. Чубірко і представник фракції «Єдиний Центр» та голова постійної комісії облради з питань законності, правопорядку, майна та приватизації і регламенту А. Зелінський. В іншому таборі – також два депутати облради: М.Цірик – голова постійної комісії з питань екології та використання природних ресурсів і представник Тячівщини, М. Качур – представник Ужгорода і району, М. Лаба – голова регіонального відділення Всеукраїнської асоціації сільських і селищних рад та Невицький сільський голова, а також автор цієї статті.

Немає жодного сенсу коментувати у статті ці майже півторагодинні і гострі теледебати в телеефірі. Дуже рекомендую читачам краще віднайти їх на інформаційному порталі «Тиса-1» і переглянути. Якщо ж ви перед цим прочитаєте цю статтю, то порозумієте і цілком погодитесь з автором у його твердженнях як щодо існування стратегії протидії реформам на Закарпатті, так і гнучкого плану дій по її реалізації. Тому, що практично всі «пункти» цього плану дій, наведеного вище, і навіть більше були переконливо озвучені у виступах на теледебатах голови облради В. Чубірко і депутата А.Зелінського. Що ж, підводну частину владного айсберга облради самі привідкрили її керівник і представник депутатської більшості від «Єдиного Центру». Зауважимо, що опонуюча їм група на теледебатах з усіх питань проявила справді принципову і державницьку позицію на реальну і відкриту підтримку інтересів громад і реформ, котрі майже неприховано попираються більшістю облради.

Нинішня Закарпатська обласна рада на думку багатьох громадських організацій і громад краю, внаслідок прийняття депутатською більшістю корупційних або ж, навпаки, провалу багатьох суспільно значимих рішень – є найбільш реакційною за всю історію Закарпаття. І нам ще належить провести громадську експертизу і оцінку її діяльності . Звісно, мова йде не про весь склад депутатів облради.

 

Олег Лукша, віце-президент Асоціації розвитку і реформ міст, селищ і сіл «Закарпаття – ХХІ століття», експерт Офісу реформ, перший заступник голови Громадської ради при ОДА для ProZak.info

 

Додаємо відео програми "Про головне", під час якої відбулися теледебати щодо реформи місцевої влади на Закарпатті: