Іштван Цап про те, що вдалося змінити в громадському транспорті Ужгорода та чому 22 млн. грн компенсації це не багато

Екс-заступник мера Іштван Цап зазначає, що в 2015 р. на маршрутах було 186 од. транспорту загальною пасажиромісткістю 3500 ос., в 2017 р. – 158 автобусів загальної пасажиромісткості 4500 ос. З 86 од. 18-и місних БАЗ-иків в 2015 р. на сьогодні на маршрутах лишилося всього 17 од. При цьому, вулицями міста на сьогоднішній день курсують 55 автобуси пасажиромісткістю понад 40 ос. Також, впроваджено GPRS контроль автобусів (рівень дотримання графіків руху на сьогодні становить близько 82%). Встановлено перші розумні зупинки. Запущено тендерні процедури щодо придбання спеціально створеним міським комунальним підприємством 10-ти 100-місних автобусів.

"Питання організації громадського транспорту протягом десятирічь вперто ігнорувалася, як державною владою, так і органами місцевого самоврядування на місцях. Як наслідок – це питання перетворилося у дуже складну комплексну проблему.
Останніми днями ужгородцями жваво обговорювалося рішення щодо виділення з міського бюджету понад 22 млн. грн. на компенсацію проїзду пільгових категорій.
Багато це чи мало? Скільки виділяють інші міста? Для прикладу, на компенсацію за пільгові перевезення в Чернігові (населення 290 тис.) передбачено 80 млн. грн., в Тернополі (215 тис. ос.) - 31 млн. грн., в Рівному (246 тис. ос.) – 46 млн. грн. Як бачимо, в Ужгороді, у порівнянні з іншими містами, виділено на зазначені цілі цілком співрозмірні суми.
Скільки ж це коштів – 22 млн. грн. у розрахунку на одного умовного пільговика? Рахуємо.
22,7 млн. грн./365 днів = 62191 грн./день.
В місті обліковується 26500 осіб, яким Законом надається право безкоштовного проїзду (16 категорій).
62191/26500 = 2,34 грн./день на одного пільговика. Тобто, передбачені в міському бюджеті кошти дають змогу компенсувати перевізнику проїзд одного умовного пільговика «туди-назад» (8 грн.) раз у три дні. 
При цьому, в Ужгороді, до речі, єдиному (!) місті в Україні, є ще одна чисельна категорія, яка користується правом безкоштовного проїзду – школярі. Їх в нашому місті нараховується близько 15600 осіб. При затвердженні тарифу на рівні 4 грн. в березні 2016 р. саме перевізники виступили з ініціативою безкоштовного перевезення школярів за рахунок свого прибутку (до речі, без жодних розрахунків та обґрунтувань). Не буде перебільшенням стверджувати, що, як показав досвід, школярі дуже активно користуються цією пільгою, іноді навіть зловживаючи нею.
На сьогодні, з огляду на підвищення вартості цілого ряду складових тарифу на перевезення (вартість запчастин, рівень заробітної плати), тариф на рівні 4 грн. не є економічно обґрунтованим і його дія не забезпечує для перевізника можливості навіть виходити в «нуль», а не те щоб за рахунок неіснуючого на сьогодні прибутку компенсувати безкоштовний проїзд школярів. Так, наприклад, відсьогодні у Львові вартість разового проїзду в маршрутках вже становить 5 грн. (при економічно обґрунтованому, відповідно до наданих львівськими перевізниками розрахунків, на рівні 6,3-6,5 грн.). 
Відтак, в Ужгороді при існуючому тарифі передбачена компенсація використовується перевізниками для часткового погашення безкоштовного перевезення пільговиків (26500 ос.) та школярів (15600 ос.). 22,7 млн. грн. дасть змогу компенсувати проїзд одного умовного ужгородського "пільговика" "туди-назад" вартістю у 8 грн. раз у 6 днів (62191/42100=1,47). Безкоштовний проїзд в ужгородському транспорті тисячі пільговиків та школярів з навколишніх сіл тільки поглиблюють цю проблему", – пише він.