Карпатська січ різко виступила проти псевдоактивістів Закарпаття

Закарпаття та всю Україну поглинає хвиля псевдоактивізму.
Активізм не за покликом душі, а з метою власного збагачення шляхом прихованого відстоювання політичних амбіцій певних владних, олігархічних, особистих чи кримінальних груп, шляхом імітування громадської чи навіть "революційної" діяльності стає все більш популярним. Чи не щомісяця в нашій столиці хитрі виродки проводять свої зрежисовані недореволюції із завжди новими "вимогами", учасниками яких є відверті тітушки чи члени маргінальних організацій, а їх керівниками - брехуни, що прагнуть наживи, або ж люди пенсійного віку та "ветерани" АТО, котрі, шукаючи справедливості, стають жертвами маніпуляцій олігархів. Звичайно, що присутні на всіх цих акціях/мітингах одурманені звичайні українці.
В нашому краї ситуація аналогічна, проте в меншому масштабі. Десяток клоунів-"активістів", отримуючи кошти і прихильність представників місцевої влади та олігархату, стабільно влаштовують недолугі акції та провокації, не забуваючи про ультраактивність в соцмережах. Тішить лише те, що закарпатська молодь не сприймає їх як адекватних людей, тож і не звертає жодної уваги. Щодо пенсійного "електорату", то ситуація всюди однакова. Від себе можемо лише порадити дивитись на речі ширше та аналізувати циркові вистави, влаштовані всім відомими акторами, що кличуть себе громадськими активістами. 
Ця тенденція є шкідливою насамперед через те, що недолугі спроби обманювати український народ казочками про революції, "героїзм" та "святість" чергового грузина чи якогось "борця" зі всім на світі призводять до того, що люди втрачають віру. Віру в щиру боротьбу, віру в людей, що можуть жертвувати своїм життям та здоров'ям заради майбутнього Нації, віру в чисті Ідеї... 
Якщо кожного місяця в силу своєї наївності палити на майдані шини заради успішної кар'єри чергового політичного персонажу і таким чином даючи водити себе за ніс, то рано чи пізно кожен мав би зрозуміти, що його самого та всіх українців, котрі спостерігали за цим в інтернеті/ТБ, просто на****вали і розчарувався б у всьому. 
Проблема тільки в тому, що коли трапиться справжня революційна ситуація - після такого не кожен зможе взяти до рук бруківку чи шматок арматури.
Тільки коли український народ нарешті подорослішає та стане свідомим і почне поважати себе, а не лише думку чужинців та запроданців, тільки тоді можна буде по-справжньому сподіватись на корінні зміни. Щоб змінити цю країну недостатньо скакати на майданах та бігати по міських радах з нікому не потрібними вимогами. Ця країна зміниться, коли наш народ з правою національно свідомою молоддю та сучасними воїнами вмиє її у крові ворогів України та виродків, які її зраджують, грабують, здають, кожного разу одурманюючи звичайних українців, - йдеться у заяві "січовиків".