Мовний омбудсмен спілкувався з міською владою Ужгорода
Місто Ужгород і все Закарпаття прийняло значну кількість внутрішньо переміщених осіб, які далеко не завжди володіють державною мовою.
Для того, щоб вони, а також всі охочі мали змогу вивчити офіційну мову України, планують розширювати мережу безкоштовних мовних курсів (наразі в місті працює 10 локацій), а викладачам, які там навчатимуть, оплачуватимуть їхню роботу. Люди, які й зараз там працюють, переважно на громадських засадах, будуть матеріально заохочені. Про це йшлося під час зустрічі Уповноваженого із захисту державної мови Тараса Креміня з міським головою Богданом Андріївим, секретарем Ужгородської міської ради Арсеном Мелкумяном, заступниками міського голови, начальниками міських управлінь освіти та культури.
Сторони обговорили питання підготовки міської програми розвитку та функціонування української мови як державної: відповідний документ планують затвердити на одній з найближчих сесій міської ради. Окремо Уповноважений наголосив на необхідності контролю за розміщенням зовнішньої реклами та інформації для загального ознайомлення. При цьому зауважив, що розміщена з порушенням Закону про державну мову зовнішня реклама має бути демонтована. Відповідно до статті 28 Закону, інформація для загального користування (оголошення, покажчики, вказівники, вивіски, повідомлення, написи та інша публічно розміщена текстова, візуальна та звукова інформація про товари, роботу, послуги тощо) подається державною мовою.
Окремо поцікавилися ставленням до обговорюваних питань в одного з учасників зустрічі, для якого українська не є рідною, – Арсена Мелкумяна. Він розповів, що українська для нього є четвертою мовою: рідна – вірменська, навчався і тривалий час спілкувався переважно російською, вивчив англійську, тепер, перебуваючи на посаді, ретельно вивчає українську. Каже, що дається не так швидко, як би хотілося, бо різних завдань упродовж дня треба виконувати чимало, але є мовний закон – і його треба виконувати. Крім того, приємно спілкуватися з людьми їхньою рідною мовою – українською. Це свідчення поваги до мешканців міста, де живе і задля якого працює разом з колегами.
Наразі для містян одним із найважливіших є вирішення питання з енергопостачанням. Усім потрібне фізичне світло, від якого в сучасних умовах залежить нормальне функціонування людського організму. Сподіваємося на його вирішення найближчим часом. Принаймні у цьому нас запевняє Президент та виконавчі органи влади. Мовне ж питання не має сприйматися як другорядне навіть у таких умовах. Воно теж належить до пріоритетних, тільки в іншій площині. Бо якби це було не важливо, то навряд чи депутати держдуми обговорювали б зараз питання про створення в Росії Інституту регулювання норм української мови.