image

Що буде з головною площею Закарпаття

Після тривалої паузи знову на слуху головна площа Закарпаття – Народна в Ужгороді

Площа перед будівлею влади Закарпатської області була об’єктом палких обговорень і навіть громадських акцій протесту 2013 року. Тривалий час перед будівлею ОДА було звичайне поле. Газон без якоїсь особливої газонної трави. Влітку цей газон вигорав і видовище було доволі плачевним.

Сама історія площі йде від часів входження нашого краю до складу Чехословаччини за президента Масарика. У 30-х роках минулого століття адміністративний квартал Ужгорода під назвою «Галагов» був спроектований архітектором Крупкою, але так і не доведений до кінця, через сумні події другої Світової війни.

Галагов будувався у так званому стилі «празького кубізму».  Нинішня площа Народна передбачалася з адмінбудівель П-подібної форми, а посередині повинен бути газон з квітами.

На жаль, вдалося побудувати лише Г-подібну частину і один бік так і залишився недобудованим. Ще не так давно Національний банк України запропонував добудувати останню частину цієї архітектурної «П» і перенести туди свою Закарпатську філію, однак на той час в зоні потенційного будівництва вже було встановлено пам’ятник Тарасові Шевченку і громадськість була категорично проти того, щоб пам’ятник перенесли на 15 метрів і щоб він стояв по середині площі. Проект добудови площі у її первісному проектному варіанті Крупки так і не був реалізований.

Однак площа таки змінювалася. За часів керування областю Віктором Балогою тут було вирізано розарій, а сам Віктор Балога прагнув зробити перед адмінбудівлею альпінарій, однак не встиг реалізувати замислене.

Згодом таки було оголошено конкурс на реконструкцію площі Народної і у 2010 році переможним був відібраний проект архітектора Володимира Павлея. Згідно з його ескізом тут мали встановити фонтан, прокласти мощені доріжки, облаштувати лавиці й облаштувати кулеподібні зелені насадження. З обласного бюджету на оновлення площі планувалося виділити 3 млн. грн.

Сам Павлей переконував, що наразі площа перед адмінбудівлею -- це чимала територія, що не задіяна функціонально й не використовується раціонально та недостатньо озеленена. Павлей вважав, що площу Народну необхідно «онародити», щоб вона «почала нарешті виконувати своє громадське призначення: люди могли тут святкувати, зокрема, Новорічні свята навколо головної ялинки без перешкоджання транспорту, проводити дозвілля тощо». Загалом виділені кошти, за словами автора проекту реконструкції, дозволять здійснити дуже раціональний, мінімізований благоустрій площі, «без надміру». Півтора мільйона мало йти на встановлення фонтана й стільки ж власне на благоустрій.

Аж тут почався дивний протест. Дивний тим, що мав певний політичний підтекст. Тобто, ЗМІ переконували, що протести організовуються активістами, які мають відношення до Віктора Балоги і саме його преса різко критикувала проект Павлея. Піддавався критиці і тодішній голова Закарпатської ОДА Олександр Ледида, який був одним із ініціаторів реконструкції площі Народної. З кожним днем активісти діяли більш жорстко. Доходило до того, що вони лягали під трактори, які зносили старий газон. Активісти вимагали референдуму, щоб ужгородці самі могли висловитися щодо того, чи потрібна реконструкція площа Народної.

З цього приводу екс-мер Ужгорода Сергій Ратушняк, як один із прихильників реконструкції пл. Народної , у своїй пресі сказав, що для кардинальної  зміни площі  і відповідності її призначення, необхідне насамперед вольове рішення влади. «Власне появі в Ужгороді площі, як і всього «чеського району», ми завдячуємо ренесансу президента Масарика і його друга-архітектора Крупки, який частинку старої класичної Європи зумів «вживити» на колишньому болоті на березі р. Уж. Радий, що Крупка з Масариком не проводили референдуми й громадські опитування або графи Другети при зведенні Ужгородського замку. Інакше досі би цього не зробили. Обговорення часто — це тільки спосіб заговорити питання», — сказав тоді Ратушняк.

Згодом ідея з референдумом уже не розглядалася і представниками активістів. Справа в тому, що соціологи Віктора Балоги оприлюднили результати опитування і більшість ужгородців висловилася за реконструкцію площі.

Тим не менше, протестанти не заспокоювалися. Голова громадської ради при Держекоінспекції в Закарпатській області Валентин Волошин вимагав залучення громадськості до оприлюднення й обговорення всіх наявних проектів реконструкції площі. Га думку Волошина, громадськість також повинна була знати, чому переміг саме проект Павлея. Окрім того, Волошин вважав позитивом те, що влада готова виділити кошти під благоустрій, але, на думку еколога, є питання більш актуальніші, які вимагали фінансування.

Окрім того, піддавали сумніву фаховість проекту Павлея і деякі закарпатські мистецтвознавці, хоча вони і погоджувалися з тим, що площа потребує змін. Тодішній головний архітектор Ужгорода Олександр Шеба також висловився за необхідність доопрацювати проект.

Однак голова Закарпатської ОДА Олександр Ледида був рішучим. Тоді він заявив: «У мене така політика: я вирішив — я йду. Так, вирішальне слово за експертами, але поле перед держадміністрацією мене не влаштовує. Ця територія має використовуватися всіма — і ужгородцями, і гостями, які приїжджають. Аби вони могли десь посидіти, відпочити, почитати...»

Ледиді було важко, бо обласна рада, яка фактично контролювалася Віктором Балогою, не підтримувала реконструкцію пл. Народної. Лише згодом було затверджене рішення про виділення суми на реконструкцію Народної. І це було менше, ніж третина необхідних коштів. Саме тоді Олександр Ледида прийняв рішення суму, якої не вистачало, дати з власних заощаджень та на пожертви друзів-бізнесменів.

Однак чергові перешкоди виникли під час засідання архітектурної ради. Громадські активісти здійняли ґвалт, бо їх не допустили на цю раду. Тодішній головний архітектор області Микола Пігуляк провів терміновий брифінг і багато що пояснив. Він розповів, що головне питання засідання архітектурної ради – саме розгляд проекту реконструкції площі Народної. Рада складається з 18 членів, на засіданні були присутні 15 з них.

- Обов’язкова умова роботи цієї ради – це наявність у її складі представників відповідних служб. А це - і пожежники, і представники санепідемслужби, представники управління містобудування та архітектури. Головуючий – начальник управління містобудування та архітектури, Секретар – заступник начальника, - розповів Микола Пігуляк. Він переконував, що рада компетентна і всі рішення приймалися прозоро.

«Ми радилися з управлінням культури стосовно збереження, оформлення історичної пам’ятки. Тож можу сказати, що наразі не встановлені навіть межі цієї пам’ятки, навіть зараз користуються радянськими нормами у цьому питанні. А це теж потребує упорядковування», - відзначив Микола Пігуляк, спростувавши тим самим один із аргументів противників реконструкції, які переконували, що не можна чіпати пам’ятку архітектури.

Але найбільш ефективним під час брифінгу було те, що Микола Пігуляк продемонстрував архівний документ -- проект чеського   архітектора Крупки. І на цьому проекті зелена зона площі мала лише 15%. Тобто після реконструкції на Народній повинно було бути значно більше зелені, ніж за проектом самого Крупки, а мови про чисте поле вже і не могло бути.

Таким чином претензії активістів-противників реконструкції були нівельовані. Тим не менше, протести не припинялися і іноді вони мали абсурдний характер. Наприклад, зловмисники нищили щойно посаджені туї та рододендрони. Хтось навіть підливав під квіти та кущі бензин. Деякі активісти на знак протесту висаджували на клумбах помідори.

У такій ситуації здавалося, що Олександр Ледида ось-ось здасться, однак він вирішив довести проект до логічного завершення.

«Наразі ж у нас чи не єдина область в Україні, яка має необлаштовану площу перед головною адмінбудівлею. І ось нарешті ми знайшли змогу навести з нею лад. Мною було ініційовано проведення конкурсу на кращий проект із реконструкції площі. Головними вимогами було те, щоб площа зберігала концепцію архітектурного задуму чеського архітектора Крупки, який свого часу створив її проект, але з певних історичних причин реалізація цього проекту не була до кінця завершена.

Окрім того, вимогою було й те, щоб площа стала більш функціональною, тобто придатною для проведення урочистих заходів, а головне — приємного відпочинку ужгородців та гостей обласного центру.

Я вимагав та вимагаю, щоб були дотримані всі законодавчі норми під час конкурсу, підготовки та реконструкції. Хочу всіх запевнити, що робота була проведена грандіозна. В архіві були віднайдені проекти архітектора Крупки, історики підготували свої доповіді, фахівці з архітектури та митці провели численні наради та круглі столи. Висловлювали свої думки і старійшини міста, відбувалося обговорення в пресі. Згодом відбулися і всі юридичні процедури із затвердження проекту. І ось нарешті ми починаємо його реалізацію.

Хочу подякувати всім громадянам, які долучилися до реалізації цього проекту, а також спонсорам та меценатам, серед яких, до речі, є і представники опозиційних партій, які зробили матеріальний внесок для реалізації проекту з реконструкції площі Народної. Зазначу, що частка меценатських коштів проекту — це майже 70 % від загальної необхідної суми.

Я розумію, що деякі політичні сили, всупереч логіці, а виключно з популістських політичних мотивів, намагаються підбурювати людей, щоб перешкодити реалізації проекту. Однак ми не сприймаємо цей агресивний безпідставний протест, а налаштовані завершити проект з реконструкції площі Народної, щоб зробити обласний центр красивішим та комфортнішим», -- заявив тоді Ледида.

Реконструкція дійсно зрушила з місця. Площа почала набувати більш охайного вигляду, однак згодом її існування знову опинилося під загрозою. Як відомо, на початку 2014 року Ужгород приєднався до всеукраїнського Майдану. Головні протести хоч і проходили на площі Театральній, однак майданівці вирішили збудувати своє базове укріплення саме на площі Народній. Елементами укріплення стали і лавиці з площі. Але варто віддати належне організаторам Майдану – вони робили все можливе, щоб не понищити ні об’єкти, ні насадження. Майдан площа «пережила» без особливих руйнувань.

Тим не менше, реконструкція Народної загальмувала. Якщо при губернаторові Валерію Лунченку ще хоч трохи підтримувався газон, то при голові ОДА Василю Губалю, все занепадало. Навіть вигоріла трава.

І ось зовсім недавно в Ужгороді знову заговорили про Народну. Ініціатор її реконструкції Олександр Ледида повідомив пресі, що отримав розуміння з боку нового голови ОДА Геннадія Москаля і анонсував добудову фонтану, який власне і має стати родзинкою реконструйованої площі.

Зважаючи на те, що обладнання фонтану вже неодноразово обкрадалося, у це важко повірити. Єдине, що надає оптимізму, так це принциповість у заяві Ледиди. Навряд чи він після публічної обіцянки добудувати фонтан дасть задню. Люди з оточення Олександра Ледиди нам навіть повідомили, що добудова фонтану це -- питання вже найближчого часу. Таким чином, після тривалої паузи площа Народна може отримати нове дихання, а закарпатська столиця отримати нову родзинку і місце для відпочинку. Будемо слідкувати за подіями.

Степан та Сергій Форкоші, Prozak.info.

  • Про нас

    Prozak - Інформаційний антидепресант

    Редактор сайту - Костянтин Шевченко

    Тел.: +38 095 308 8778

    Ужгород, вул. Белінського, 24

    mail.prozak@gmail.com