Що отримає Закарпаття в результаті зустрічі Гройсмана та Орбана

Відносини між Україною та Угорщиною не такі вже й легкі. Є і питання, які зачіпають велику угорську етнічну меншину в Закарпатті. Тому зустріч глав урядів України та Угорщини торкалася значною мірою і нашої області

Варто нагадати, що кілька років Україна не призначала Посла в Угорщині. Українські націоналісти звинувачували Угорщину в проросійських настроях і дружбі прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана з російським президентом Володимиром Путіним. Окрім того, в Закарпатті українські ультраправі націоналісти провели смолоскипну ходу і вигукували антиугорські гасла, на що ніяк не реагували правоохоронці. Проблеми були.

Тим не менше, Угорщина навряд чи має намір псувати стосунки з Україною. Більше того, саме завдяки значною мірою Угорщині (і частково Словаччині) Україна отримала можливість реверсу газу з Європи, щоб вистояти після російської газової блокади.

Зустріч Володимира Гройсмана та Віктора Орбана повинна була багато що прояснити: як в плані питань лояльності української влади до етнічних угорців в Закарпатті, так і в плані економічних стосунків, які, зрештою, здебільшого стосувалися саме Закарпаття.

Що стосується питання етнічних угорців Закарпаття, то напередодні зустрічі Гройсмана та Орбана була оприлюднена заява Товариства угорської культури Закарпаття та Демократичної спілки угорців України, у якій акцентувалася увага про спроби змін в Конституцію України щодо мовного питання, а також нововведень в Закон Про Освіту, які обмежують права етнічних груп. Нагадали закарпатські угорці і про смолоскипну ходу українських нацистів в Ужгороді.

І ось глава українського уряду Володимир Гройсман побував в Угорщині, де зустрічався як з прем’єр-міністром Віктором Орбаном, так і президентом Угорщини Яношом Адером та главою Державних зборів Угорщини Ласло Кьовером. І скрізь мав доволі важкі переговори.

Не можна сказати, що Угорщина диктувала свої умови, але якщо проаналізувати матеріали угорської преси, то саме Угорщина по багатьох принципових питаннях отримала згоду від українського прем’єра.

При цьому, нагадування Гройсману про проблеми, які хвилювали угорців, були чітко розподілені. Власне про етнічних угорців Закарпатті глава нашого уряду говорив з Ласло Кьовером.

Навряд чи в компетенції Володимира Гройсмана щось обіцяти про зміни в Конституцію, але вирішення багатьох питань залежить саме від нього. Зрештою, Гройсман сказав: "Ми вживаємо всіх необхідних заходів для забезпечення громадянам України угорської національності права на всебічний розвиток культури та освіти рідною мовою. Цьому напрямку роботи і надалі буде приділятися належна увага з боку Уряду". Конкретики немає, але є обіцянка, до якою можна буде апелювати.

Щодо інших моментів, які торкаються Закарпаття, то тут декілька аспектів.

По-перше, Віктор Орбан дорікнув тим, що за останні роки рівень торгівлі між нашими країнами впав на 33%, тому варто більш активно розвивати бізнесові стосунки. Володимир Гройсман закликав угорський бізнес сміливо вкладати капітали в українську економіку і запросив угорців взяти участь у запланованій в Україні масштабній приватизації. Якщо зважити на те, що в Дебрецені на бізнес-форумі Україну представляло багато закарпатських бізнесменів, то можна не сумніватися, що найближчим часом буде анонсовано кілька угорсько-українських бізнес-проектів саме в Закарпатті і навряд чи цим проектам будуть ставитися палиці в колеса, бо, знову ж таки, можна апелювати до обіцянок Володимира Гройсмана щодо сприяння угорським інвестиціям.

По-друге, наш прем'єр-міністр запропонував угорській стороні відновити роботу міжурядової Комісії з питань торговельно-економічного співробітництва, яку з української сторони очолює Віце-прем'єр-міністр Іванна Климпуш-Цинцадзе. Варто нагадати, що вона є дочкою легендарного закарпатського політика Ореста Климпуша, тому можна не сумніватися, що бізнес-проекти, які стосуватимуться Закарпаття, матимуть з її боку одностайну підтримку.

Тепер щодо переговорів Володимира Гройсмана з президентом Угорщини Яношом Адером.

Посада президента в Угорщині доволі символічна і в компетенції президента не так багато питань. Тим не менше, саме на переговорах з президентом Угорщини вдалося порушити велику кількість проблем, які стосуватимуться Закарпаття.

У центрі уваги переговорів було питання співробітництва двох країн щодо захисту навколишнього середовища. Володимир Гройсман та Янош Адер домовилися активізувати практичні заходи з покращення екології прикордонної річки Тиса, зокрема стосовно запобігання потрапляння солей та твердих побутових відходів в її русло. Ми писали про цю проблему і руйнація соляних шахт в Солотвині може призвести до величезної екологічної катастрофи. Влада Угорщини розуміє, що отруєння Тиси вдарить по екології цієї країни, тому готова вкладати значні кошти з екологічну безпеку.

Володимир Гройсман пообіцяв, що необхідні заходи будуть проведені вже найближчим часом експертами двох країн за участі відповідних фахівців з європейських інституцій. Без європейських грантових коштів тут не обійтися, а Угорщина знає, як ці гроші з Євросоюзу вибити, але не знає, як проконтролювати їхнє використання, тому потрібна була принципова позиція нашого прем’єр-міністра.

Ще одне питання, яке обговорювалося з угорським президентом – стічні води. У Закарпатті - це глобальна проблема, бо очисні споруди в плачевному стані. Що потрапляє в грунти зі стічними водами, навіть важко уявити. Сторони  обговорили перспективні проекти щодо очистки стічних вод у закарпатських прикордонних селах та реконструкції і модернізації наших підприємств, що працюють у цій сфері. Тобто і тут Закарпаттю можна очікувати угорських фінансових вливань.

Ну і, нарешті, головний блок, який обговорювався Володимиром Гройсманом та Віктором Орбаном – дороги та прикордонна інфраструктура.

Угорщина пообіцяла надати так званий кредит на суму 50 мільйонів євро на розбудову прикордонної інфраструктури на території Закарпатської області. Гроші повинні піти зокрема на будівництво об’їзної дороги навколо  Берегова та реконструкції автомобільної дороги «Берегово-Мукачево», розширення та модернізації пункту пропуску «Берегшурань-Лужанка (Астей)», будівництво нового пункту пропуску «Нодьгодош-Велика Паладь» та запровадження на ньому спільного прикордонного та митного контролю, будівництва нового мосту через Тису поблизу міжнародного пункту пропуску «Чоп-Загонь», автомобільного сполучення між Дийда (Берегдийда) – Берегдароц.

Прем'єр-міністри України та Угорщини домовилися до 2020 року побудувати автостраду до угорсько-українського кордону. "Ми пообіцяли і взяли на себе обов'язок, що до 2020 року ми побудуємо автостраду до угорсько-українського кордону, що дозволить продовжити розвиток торгівлі між країнами», - зазначив Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан.

За пропозицією Володимира Гройсмана, сторони домовилися доручити міністрам закордонних справ двох країн спільно з керівниками прикордонних та митних служб опрацювати питання щодо запровадження спільного прикордонного контролю та можливість покращення роботи існуючих КПП, щоб забезпечити максимально комфортний та швидкий перетин кордону для наших громадян.

Глава уряду України подякував угорській стороні за вирішення питання щодо продовження на 2017 р. терміну реалізації проекту “Ефективний та безпечний кордон між Угорщиною та Україною”.

Окремо Гройсман наголосив на необхідності збільшення кількості дозволів без оплати дорожніх зборів для українських перевізників на 2017 рік та закликав угорського прем'єр-міністра розглянути таку можливість.

А тепер по пунктах та про те, як це юридично вже оформлено. Насправді, все дуже серйозно, бо це не лише слова, а реально підписані угоди.

Так, щодо кредиту в 50 мільйонів, то Володимир Гройсман та Віктор Орбан підписали Рамковий договір між Урядом України та Урядом Угорщини про надання кредиту на умовах пов’язаної допомоги та Протокол про наміри щодо всебічного розвитку пунктів пропуску та інфраструктури на державному кордоні між Україною та Угорщиною.

Також у присутності голів урядів України та Угорщини Віце-прем’єр-міністр України Володимир Кістіон та Міністр національного розвитку Угорщини Міклош Шестак підписали Угоду між Кабінетом Міністрів України і Урядом Угорщини про утримання автодорожніх прикордонних мостів на українсько-угорському державному кордоні.

Тобто, угоди є і є календар їх виконання. Тепер угоди потрібно виконувати. Вони далися сторонам не легко. Але це величезний прорив і Закарпаття відчує вигоду від цих угод вже дуже скоро.

Коментуючи пізніше журналістам результати зустрічі із Прем’єр-міністром Угорщини Віктором Орбаном, Володимир Гройсман зазначив: "Сьогодні ми провели дуже конкретну, дуже довгу дискусію щодо питань і пріоритетних проектів, які маємо спільно реалізувати".

За словами ж Віктора Орбана, угоди, що були підписані, йдуть на благо як України, так і Угорщини. "Про сьогоднішню зустріч я можу сказати, що найвизначніші економічні та інфраструктурні програми в житті двох країн були започатковані саме сьогодні", - наголосив Орбан.

Звичайно, що Угорщина просто так не дасть нам 50 мільйонів євро. Таких подарунків не роблять. Так от. У Рамковій угоді чітко вказано, що закупівля всіх товарів та послуг повинні бути угорськими. Кошти зв’язаного кредиту можуть бути використані лише з метою реалізації інфраструктурних проектів і їх витрати будуть жорстко контролюватися.

Це стосується і реконструкції КПП, і прикордонних мостів, і будівництва об’їзної дороги навколо Берегова, і реконструкції дороги з Мукачева до Берегова.

Угорщина вже давно давала знати Україні, що готова будувати через Закарпаття автобан аж до Києва, але за умови, що це не будуть виділені Україні гроші на будівництво цього автобану, а будувати будуть власне угорські підрядники. Тоді наші не захотіли. Бо не бачили, з чого можна буде вкрасти.

Тепер наш глава уряду із захопленням розповідає про такий значний крок з боку уряду Угорщини, як побудову автобану аж до українського кордону. Він повинен знати, що Угорщина має розгалужену мережу автобанів і дві гілки з них вже майже підведені до кордонів з Україною: одна з них біля міста Вашарошнамень, а інша вже добудовується мало не під прикордонний Загонь. Тобто, це не є великою проблемою.

Тепер важливо дійсно розбудувати об’їзну дорогу Берегова і підвести якісну дорогу з Берегова до Мукачева, а там уже виїзд на більш менш якісну державну дорогу Чоп-Київ. Угорці це зроблять і в них можна не сумніватися. А от сумніви є в тому, що наша сторона не буде ставити палиці в колеса, коли побачить, що вкрасти нічого не вдається.

Василь Коваль для Prozak.info