Що робити, якщо ви купили неякісний товар - юрист із Закарпаття

Як діяти, якщо ви придбали неякісний товар, пояснює закарпатський юрист.

Час від часу у ЗМІ з’являються повідомлення про неякісну продукцію, яку продають у наших магазинах. Ось, до прикладу, в Закарпаттілише впродовж останнього місяця інфопростір сколихнули дві такі резонансні події. Спершу жителька Мукачева знайшла у курячому філе скляну ампулу. Потім житель Ужгорода придбав у місцевому супермаркеті пельмені з протухлим м’ясом.

Якими є межі правомірної поведінки споживача у таких випадках та як захистити своє право на безпечну та якісну харчову продукцію, читайте у спеціальному матеріалі ProZak.

Перш за все слід зауважити, що жоден державний контролюючий орган не зможе змусити виробників та продавців харчової продукції дотримуватися вимог законодавства (у т.ч. в питаннях безпеки та якості товарів) таким чином, як це можуть зробити самі споживачі. Чим прискіпливішим буде контроль з боку споживачів, тим більшу відповідальність відчують власники магазинів. Але для цього споживачам потрібно знати свої права та вміти їх захищати.

Почнемо з того, що відповідно до статті 50 Конституції кожному гарантується право вільного доступу до інформації про якість харчових продуктів і предметів побуту, а також право на її поширення. Така інформація ніким не може бути засекречена (у т.ч. не може бути віднесена до категорії комерційної таємниці). Останнє також передбачено постановою КМУ №611 «Про перелік відомостей, що не становлять комерційної таємниці». Тому будь-які заборони в магазинах та супермаркетах на фото- та відеозйомку є незаконними. Сміливо ігноруйте ці заборони, але лише в межах торгівельних залів, які за законодавством визнаються громадським місцем. Це, зокрема випливає, з положень статті 1 Закону «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров’я населення»: «громадське місце — частина (частини) будь-якої будівлі, споруди, яка доступна або відкрита для населення вільно, чи за запрошенням, або за плату, постійно, періодично або час від часу». Тобто фото- та відеозйомку при цьому не можна проводити без дозволу власника у службових та інших допоміжних приміщеннях поза межами торгівельного залу.

Жоден охоронець не в праві відібрати у вас ваш мобільний телефон, фотоапарат, відеокамеру. Такі дії охоронців чи інших працівників магазину можуть бути кваліфіковані як грабіж (відкрите викрадення чужого майна, поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя і здоров’я, або з погрозою застосування такого насильства – ч.2 статті 186 Кримінального кодексу) або  розбій (напад з метою заволодіння чужим майном – ст.187 КК). У випадку виникнення подібних конфліктних ситуацій викликайте поліцію.

Разом з тим будьте обережні при поширенні інформації (через ЗМІ, соцмережі тощо) та пам’ятайте про презумпцію невинуватості. Зокрема не можна звинувачувати конкретного виробника, магазин, торгову мережу у продажі неякісної продукції, доки їх вину не буде доведено у передбаченому процесуальним законодавством порядку (тобто доки не буде рішення суду, або рішення контролюючого органу про накладення штрафу чи застосування інших санкцій щодо порушника). Інакше проти вас можуть подати позов до суду щодо спростування недостовірної інформації (в контексті статті 277 Цивільного кодексу будь-яка негативна інформація про особу вважається недостовірною, якщо її достовірність не доведена в процесуальному порядку) та відшкодування моральної та матеріальної шкоди, завданої діловій репутації суб’єкта господарювання.

Це означає, що поширювати інформацію про факти продажу неякісної продукції у магазинах вашого населеного пункту чи регіону можна і навіть потрібно, щоб про це дізналися й інші споживачі. Однак не слід при цьому одразу оприлюднювати назву виробника, магазину чи прізвища людей, яких ви вважаєте винними. Таку інформацію з відповідними матеріалами ви можете передати лише правоохоронним та контролюючим органам (зокрема Державній службі з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів) для вжиття відповідних заходів реагування та притягнення винних до відповідальності в порядку, передбаченому законодавством.

Ще один важливий момент, який стосується поширення фотографій та відеоматеріалів, на яких видно обличчя конкретних людей (продавців, менеджерів, власників магазинів і т.д.). За загальним правилом (ч. 1 статті 308 ЦК) фотографії та відеоматеріали, на яких зображено фізичну особу можуть бути поширені лише за її згодою. Однак відповідно до ч.3 статті 308 Цивільного кодексу фотографія може бути розповсюджена без дозволу фізичної особи, яка зображена на ній, якщо це викликано необхідністю захисту її інтересів або інтересів інших осіб. Тобто поширення фотографій, на яких зображені фізичні особи, без їх дозволу можна обґрунтовувати необхідністю захисту інтересів споживачів на доступ до достовірної інформації про стан та якість харчових продуктів. Однак для того, щоб уникнути зайвих звинувачень у свій бік, це слід робити лише у крайніх випадках, коли продаж такими особами неякісної продукції справді може становити серйозну небезпеку для інших споживачів.

Поводити себе слід спокійно та впевнено, не піддаючись на провокації з боку продавців та іншого персоналу магазину. Занадто емоційною поведінкою, а, особливо, різкими висловлюваннями, нецензурною лайкою, погрозами і т.п. ви ризикуєте самим бути звинуваченими у хуліганстві. Тому не вступайте у словесні перепалки з охоронцями, продавцями, касирами та іншим допоміжним персоналом магазину чи підприємства. Розмову щодо фактів продажу неякісної продукції варто вести лише з представниками адміністрації магазину (директором, менеджерами, завідувачами відділів тощо), тобто з тими людьми, які офіційно та в першу чергу несуть відповідальність за якість своєї продукції. Полеміка з іншими працівниками магазину навряд чи принесе позитивні результати. Найбільш ймовірно, що лише зіпсуєте собі нерви і при цьому ризикуєте бути спровокованими на зайвий конфлікт, в якому вас можуть зробити винним.

І наостанок ще одна важлива інформація для споживачів. Відповідно до п.10 ч.1 статті 64 Закону «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харових продуктів» обіг непридатних харчових продуктів тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців у розмірі від 5 до 8 мінімальних заробітних плат із відкликанням та/або вилученням з обігу таких харчових продуктів.

Наведена у цій статті інформація та поради споживачам не є вичерпними, бо їх неможливо вмістити лише у одній публікації. Тому в подальшому ProZak продовжить тему захисту прав споживачів. А для наших найбільш правосвідомих читачів залишаємо кілька корисних лінків для більш детального ознайомлення:

Закон « Про захист прав споживачів»

Закон « Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів»

Закон « Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо харчових продуктів»

 

Віталій Дацюк, кандидат юридичних наук для ProZak.info