Скільки ще мільйонів «з’їсть» безперспективний аеропорт "Ужгород"

Для чого на фактично мертвий аеропорт «Ужгород» виділяють чергові мільйони

Ужгородський аеропорт має давню історію (цього року йому виповнюється 87 років) і є доволі унікальним. Унікальний хоча б тим, що літаки злітають і заходять на посадку через повітряний простір Словаччини (держкордон знаходиться на відстані 100 метрів від торця злітно-посадкової смуги).

А ще аеропорт знаходиться у безпосередній близькості від житлових кварталів, а через 50 метрів від розворотної частини злітної смуги знаходиться найкрупніший торгівельний центр міста – «Дастор».

Після відкриття 1929 року рейси з аеропорту виконувалися в кількох дестинаціях: Кошице, Братислава, Брно, Прага.

(Дивіться унікальне відео відкриття аеропорту)

При СРСР літаки літали до Львова, Києва, Москви та інших напрямках.

Навіть у період становлення України ще були рейси до Києва та Ростова на Дону із зупинкою в Кіровограді.

Були спроби налагодити міжнародні рейси до Будапешта та Праги. Але аеропорт помирав. Влада постійно виділяла дотаційні кошти, але не ясно, для чого.

Ще в листопаді 2009 року облрада виділила крупну як на той час суму – 300 тисяч гривень на аеропорт. Як повідомив тодішній тимчасово виконуючий обов'язки начальника управління промисловості та розвитку інфраструктури Закарпатської ОДА Володимир Католик, це питання виникло у зв'язку з необхідністю невідкладного проведення капітального ремонту системи обладнання світлосигнала аеропорту типу "М-2", пошкодженої в результаті удару блискавки.

"На сьогоднішній день аеропорт приймає і відправляє літаки виключно у світлий час доби", - уточнив В. Католик.

Але аеропорту це не допомогло. Тривалий час він припинив функціонувати. Точніше, функціонував, проїдаючи державні кошти, але рейси не відбувалися. Лише час від часу сюди прилітали державні мужі.

Літаки українських авіакомпаній відмовилися літати в Ужгород через збитковість і низьке завантаження рейсів. Окрім того, ціни на квитки були зависокими для більшості пасажирів, приміром, Київ-Ужгород коштували понад 2,5 тисячі гривень.

Планувалося, що в середині липня 2011 року польоти відновляться, однак не сталося. Інвестор не поспішав. Виникла також проблема із забудовами, які фактично були поруш з аеропортом і навіть земельний конфлікт. Тодішній мер Ужгорода Сергій Ратушняк був категорично проти аеропорту, який на його думку, забирав величезні міські території і навіть пропонував якщо не перенести його до Мукачева, то побудувати новий аеропорт поблизу села Середнє між Ужгородом та Мукачевом.

 Тоді були скептичні настрої щодо аеропорту в Ужгороді у багатьох експертів.

Тодішній державний інспектор з безпеки польотів міністерства транспорту України, колишній керівник Ужгородського аеропорту Віктор Тислюк пояснював, що сенсу переносити аеропорт немає взагалі. Бо аеропорт нерентабельний у будь якому випадку.

"Через специфіку промисловості області, її географічне розташування, цього не буде навіть у далекому майбутньому", - заявив Тислюк пресі.

Тим не менше, він не пропонував закрити аеропорт повністю, а казав, що найрозумнішим буде зберегти Ужгородський аеропорт у тому стані, у якому він є і здійснювати сполучення малими пасажирськими літаками з Києвом і дуже близькими до Закарпаття європейськими столицями.

Щодо європейських столиць, то розрекламована спроба відкриття рейсу в Прагу згодом була провалена. А от в Київ рейс таки почала виконувати авіакомпанія «Мотор Січ».

Вже наприкінці минулого року з обласного бюджету, в рамках програми підвищення ефективності роботи аеропорту міста Ужгород, авіапідприємству виділили 800 тисяч гривень. Це був лише початок.

"Плануємо привести ужгородський аеропорт до міжнародних стандартів... прагнемо приймати літаки різних фірм, багатьох напрямків, відродити міжнародні рейси. Зробимо все, аби  втілити ці плани в життя, аби ужгородський аеропорт був складовою не тільки української авіаційної галузі, але й міжнародної", - пафосно розповідав голова Закарпатської облради Михайло Рівіс.

Згодом  575 тисяч грн.  пішло на виготовлення проектно-кошторисної документації з реконструкції аеропорту і проведення її комплексної державної експертизи, що дало можливість включити проект з  відновлення аеропортової інфраструктури до переліку проектів що можуть реалізовуватися за рахунок коштів державного фонду регіонального розвитку у 2016 році.

Цей проект передбачає реконструкцію та розширення злітно-посадкової смуги, будівництво огорожі по периметру аеродрому, будівництво технічних споруд. Для реалізації зазначеного проекту необхідно 47 мільйонів гривень, з яких з державного фонду регіонального розвитку – 42 мільйона, а  співфінансування з обласного бюджету становитиме – 4, 7 мільйона гривень.

Було зрозуміло, що коли мова йде про такі кошти, то керувати аеропортом повинна «своя» людина. Такою людиною став Вадим Нічик, якого призначили буквально два тижні тому.

Нічик тривалий час працював на Державному авіаційному підприємстві «Україна» пілотом, пілотом-інструктором, заступником командира авіаційного загону та заступником командира льотного загону льотного комплексу. Був пілотом літаків, які обслуговують перших осіб країни. Проживає в Ужгороді. Із Вадимом Нічиком укладено контракт на 5 років.

Однак аеропорт «Ужгород» пережив ще один удар. Його закрили через недостатню безпеку.

Державна авіаційна служба України тимчасово призупинила дію сертифікату аеропорту «Ужгород» на обслуговування пасажирських авіарейсів у зв’язку з виявленими в результаті перевірки порушеннями правил безпеки. Сертифікат призупинено до усунення виявлених порушень. Згодом порушення усунули і дію сертифіката авіаційної безпеки аеропорту поновили. Авіатори заявили, що відновлять рейс на Київ вже з 18 квітня.

І ось сьогодні на сесії Закарпатської облради депутати більшістю голосів прийняли проект рішення, у якому йдеться, що на «реконструкцію інфраструктури аеродрому, відновлення асфальтобетонного покриття аеродрому (злітно-посадкової смуги, руліжних доріжок та перону); сертифікацію аеропортової діяльності; оснащення протипожежними та аварійно-рятувальними технічними засобами, придбання спецтехніки, збільшення статутного капіталу на приріст обігових коштів» виділяється… 67 мільйонів гривень, які повинні бути використані до кінця цього року.

24 мільйони гривень буде виділено із обласного бюджету, решта – майже 43 мільйони із державного фонду регіонального розвитку.

І тут знову виникає питання: чи варто закопувати стільки мільйонів у напівмертвий аеропорт. Для чого це робиться? Щоб відновити рейс до Києва, який потрібен хіба що кільком закарпатським нардепам, які з усього парламенту найбільше витрачають коштів на добирання?

Так, аеропорт - це престиж міста і області. Але перед тим, як вкладати в нього такі гроші, в першу чергу, потрібно обрати команду сучасних перспективних менеджерів, які розбираються в бізнесі, які вміють шукати клієнтів, зможуть переконувати інвесторів і залучати авіакомпанії для перельотів і робити ще багато що. Прикладом може бути аеропорт в сусідніх словацьких Кошицях, які відкривають все нові і нові рейси і борються навіть за закарпатських потенційних пасажирів.

Влада області впевнена, що в нашому аеропорту саме така команда? Чи просто поставили керувати аеропортом людину, яка буде забезпечувати комфорт у спецкімнаті для нардепів, щоб тим було не нудно перед польотом.

Степан Форкош для Prozak.info