У храмах Закарпаття сьогодні винесуть плащаницю (ГРАФІК)

Сьогодні у християн греко-католицької і православної церков найбільш скорботний день у році - Страсна П'ятниця. Згідно з християнським віровченням - це день розп'яття Христа.

У Велику п'ятницю Божественна літургія не правиться, натомість читається Євангеліє про Страсті Христові. У середині дня відправляється вечірня з чином виносу плащаниці. Ввечері у Велику п'ятницю в храмах правиться утреня Великої суботи з чином поховання плащаниці. Велика П'ятниця — день суворого посту. Існує традиція не їсти у Велику п'ятницю до закінчення чину виносу плащаниці, а потім вживати лише хліб та воду.

Як повідомляє Центр інформації Української Православної Церкви, посилаючись на главу адміністративного апарату Київської Митрополії ієромонаха Віктора (Коцабу), особливістю цього дня є те, що у Велику П’ятницю за церковним уставом не звершується Божественна літургія, адже вважається, що у цей день її звершив Сам Господь на Хресті.

 

У кафедральному соборі Ужгорода - головному храмі Мукачівської греко-католицької єпархії богослужіння відбудеться в такий час:

П’ЯТНИЦЯ  ( 10 квітня)  — ВЕЛИКА П’ЯТНИЦЯ  (СТРОГИЙ ПІСТ)

         С В Я Т А  Л І Т У Р Г І Я   Н Е  П Р А В И Т Ь С Я

9:00(к.ч)  — Царські Часи

17:00(к.ч.) —  ВИНОС СВЯТОЇ ПЛАЩАНИЦІ – єпископ МІЛАН

СУБОТА (11 квітня) — ВЕЛИКА СУБОТА

9:00(к.ч.)  —  ЄРУСАЛИМСЬКА УТРЕНЯ

16:00(к.ч.)  — ВЕЛИКА ВЕЧІРНЯ  З ЛІТУРГІЄЮ СВ. ВАСИЛІЯ ВЕЛИКОГО

—   АРХІЄРЕЙСЬКА

23:30(к.ч.) — ПІВНІЧНА ВЕЛИКОЇ СУБОТИ

 

У головному храмі православних в Ужгороді оприлюднили такий графік:

10 квітня. Велика П’ятниця.

16.00 – Велика Вечірня з виносом Плащаниці.

11 квітня. Велика Субота.

08.00 – Божественна літургія святителя Василія Великого.

Святкове Пасхальне Богослужіння звершуватиметься вночі з 11 на 12 квітня о 00.30 к.ч.

 

Довідково з Вікіпедії:

У Новому Заповіті чітко вказано цей день — п'ятниця перед єврейською Пасхою (Песахом). Євангеліє від Івана (19:14-18) подає такий текст:

«

14. Тоді була п‘ятниця перед Пасхою, близько шостої години. І сказав Пилат юдеям: Ось, Цар ваш! 15. Але вони закричали: Геть! Геть Його! Розіпни Його! Пилат сказав їм: Царя вашого маю розп‘ясти? Першосвященики відповіли: Немає в нас царя, окрім кесаря. 16. Тоді нарешті він видав Його їм на розп‘яття. І схопили Ісуса і повели. 17. І, несучи хреста Свого, Він вийшов на місце, що звалося Череповищем, а єврейською Ґолґота; 18. І там розп‘яли Його і з Ним двоє інших, по той і по другий бік, а посередині Ісуса.

Розп'яття на хресті було найганебнішою стратою. Такою смертю страчували : розбійників, убивць, бунтівників і злочинних рабів. Окрім нестерпних болів у всіх частинах тіла і страждань, розп'ятий відчував страшну спрагу. Коли все було приготовлено, воїни розіп'яли Ісуса Христа. Коли ж розпинали Його, Він молився за Своїх мучителів, говорячи: «Отче, прости їм, бо вони не знають, що роблять». При хресті Спасителя стояли Матір Його, апостол Іван, Марія Магдалина і ще декілька жінок, які вшановували його. Ісус Христос, побачивши Матір Свою і Івана, якого особливо любив, говорить Матері Своїй: «Жінко, ось син Твій». Потім говорить Івану: «Ось мати твоя» (Ів. 19:27). Під час страждань Спасителя на Голгофі сталося знамення. З тієї години, як Спаситель був розп'ятий сонце затьмарилося і настала темрява всією землею, і тривала до самої смерті Спасителя. В Євангелії від Івана сказано: «Так Бог полюбив світ, що дав Сина Свого Єдинородного, щоб кожен, хто вірує в Нього, не згинув, але мав життя вічне».